Psalms 102 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Ukrainian⁽ⁱ⁾ ¹ Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. ² Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе! ³ Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене! ⁴ Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі... ⁵ Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій... ⁶ Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості... ⁷ Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн! ⁸ Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі... ⁹ Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене! ¹⁰ і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую, ¹¹ через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене... ¹² Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава! ¹³ А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід. ¹⁴ Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець, ¹⁵ бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили! ¹⁶ і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї. ¹⁷ Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй. ¹⁸ До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить. ¹⁹ Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа, ²⁰ бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес, ²¹ щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити, ²² щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його, ²³ коли разом зберуться народи й держави служити Господеві. ²⁴ Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив... ²⁵ Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки. ²⁶ Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук, ²⁷ позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони... ²⁸ Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!