Mark 6

UkrainianNT^{(i) 1} І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слідом за Ним ученики Його. ² І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум, даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся? ³ Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним. ⁴ Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країні своїй, та в родині, і в домівці своїй. ⁵ І не міг там ніякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх. ⁶ І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи. ⁷ І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими; ⁸ і звелїв їм, щоб нічого не брали на дорогу, тільки одну палицю: ні торбини, нї хліба, ні у черес грошей, ⁹ щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежині. ¹⁰ І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля. ¹¹ А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусіть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуванне їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. ¹² І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись. ¹³ І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли. ¹⁴ І дочувся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него. ¹⁵ Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків. ¹⁶ Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих. ¹⁷ Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темниці за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею. ¹⁸ Сказав бо Иоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого. ¹⁹ Іродияда ж лютувала на него, й, хотіла його вбити, та не могла. ²⁰ Ірод бо боявсь Иоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав. ²¹ Як же настав день нагідний, кали Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським, ²² і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й, тим, що сиділи з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі. ²³ І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хочби й половину царства мого. ²⁴ Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя. ²⁵ І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, шоб менї дав зараз на блюді голову Йоана Хрестителя. ²⁶ І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сиділи, не хотів їй відмовити. ²⁷ І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темниці. ²⁸ І приніс голову його на блюдї, і дав її дівиці, а дївиця дала її матері своїй. ²⁹ І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тіло його, та й положили його в гробі. ³⁰ І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали. ³¹ І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти. ³² І поплили в пусте місце човном, окроме. ³³ І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усіх городів, та й випередили їх, і посходились до Него. ³⁴ І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато. ³⁵ І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, - ³⁶ відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти. ³⁷ Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти? ³⁸ Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві рибі. ³⁹ І звелів їм садовити всіх купа коло купи на зеленій траві, ⁴⁰ і посідали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням. ⁴¹ І, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві рибі поділив усїм. ⁴² І їли всі, й наситились. ⁴³ І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб. ⁴⁴ А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка. ⁴⁵ І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ. ⁴⁶ І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись. ⁴⁷ І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі. ⁴⁸ І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотів минути їх. ⁴⁹ Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали: ⁵⁰ всі бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь. ⁵¹ І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались. ⁵² Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх засліплене. ⁵³ І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили. ⁵⁴ І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його, ⁵⁵ кинулись по всій тій околиці, та й почади приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть. ⁵⁶ І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.