Galatians 2 Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

Ukrainian⁽ⁱ⁾ ¹ Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою. ² А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався. ³ Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений. ⁴ А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити, ⁵ то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії. ⁶ Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали, ⁷ але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, ⁸ бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, ⁹ і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних, ¹⁰ тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке. ¹¹ Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд. ¹² Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних. ¹³ А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства. ¹⁴ А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському? ¹⁵ Ми юдеї природою, а не грішники з поган... ¹⁶ А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана! ¹⁷ Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні! ¹⁸ Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем. ¹⁹ Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом. ²⁰ І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе. ²¹ Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!