Ukrainian(i)
11 Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток, 12 вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві! 13 Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе... 14 До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!... 15 Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її? 16 До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...