Ecclesiastes 4:1 Cross References - Ukrainian

¹ І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

¹³ І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.¹⁴ І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

¹⁶ і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.

²² І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!

²³ І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.²⁴ І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.

¹⁶ Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!¹⁷ А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.¹⁸ А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!¹⁹ І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!

³³ Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.

⁴⁸ то будеш служити ворогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в прагненні, і в наготі, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо на твою шию, аж поки вигубить тебе.

³ І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.

⁷ І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх в руку филистимлян та в руку синів Аммонових.⁸ І вони били й мучили Ізраїлевих синів від того року, і гнобили вісімнадцять років усіх Ізраїлевих синів, що по той бік Йордану в аморейському краї, що в Ґілеаді.

¹ І був великий крик народу та їхніх жінок на своїх братів юдеїв.² І були такі, що говорили: Ми даємо в заставу синів своїх та дочок своїх, і беремо збіжжя, і їмо й живемо!³ І були такі, що говорили: Ми заставляємо поля свої, і виноградники свої, і доми свої, і беремо збіжжя в цьому голоді!⁴ І були такі, що говорили: Ми позичаємо срібло на податок царський за наші поля та наші виноградники.⁵ А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим...

²⁹ Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

⁴ І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

²¹ Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...²² Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

⁷ наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,⁸ мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...⁹ Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...¹⁰ Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.¹¹ Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!¹² Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

⁹ Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

⁹ В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...¹⁰ Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

⁵ тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

³ душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

⁹ Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

²⁰ Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

⁵ Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?

⁸ Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...⁹ Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

⁴ коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

⁷ Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

³ Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

¹⁵ Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.¹⁶ Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.

¹⁶ І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

⁸ І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

⁷ Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

⁷ Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...

²³ І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тобі ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перехожих...

⁷ Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!

¹³ Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...¹⁴ І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,¹⁵ і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!

² Гірко плаче по ночах вона, і сльози гарячі на щоках у неї... Нема потішителя в неї зо всіх, що кохали її, її зрадили всі її друзі, вони ворогами їй стали!

⁹ Нечистість її на подолках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала предивно, і нікого нема, хто б потішив її... Побач, Господи, горе моє, бо звеличився ворог!

¹³ І робите й друге таке: Господнього жертівника ви слізьми покриваєте, плачем та стогнанням, бо до дарів уже Він не звернеться більше, і милої жертви з рук ваших не візьме.

⁵ І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.

¹⁸ І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому.

⁵⁶ Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

¹⁶ При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене... Хай Господь їм того не полічить!¹⁷ Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...

⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!