Ecclesiastes 5 Cross References - Ukrainian

¹ Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!² Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.³ Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!⁴ Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!⁵ Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?⁶ Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!⁷ Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.⁸ І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.⁹ Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!¹⁰ Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?¹¹ Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.¹² Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,¹³ і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:¹⁴ як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...¹⁵ І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?¹⁶ А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...¹⁷ Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!¹⁸ Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!¹⁹ Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!²⁰

³ І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.⁴ А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,⁵ а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.

¹⁶ І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!¹⁷ І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.

⁵ І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!

³ І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон.

¹⁵ І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.

¹² І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопалення!¹³ І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.

²¹ А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.²² І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!

¹⁶ А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він спроневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.

⁸ Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,⁹ не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,¹⁰ бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,¹¹ Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!¹² Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!¹³ Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,¹⁵ і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!¹⁶ А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?¹⁷ Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.¹⁸ Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.

⁷ бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

⁸ Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

²⁷ Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься.

¹² Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?¹³ Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...¹⁴ Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...¹⁵ Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...¹⁶ Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!¹⁷ Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!¹⁸ Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!¹⁹ Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.²⁰ А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!

³ Інакше хто ріже вола одночасно вбиває людину, приносить у жертву ягня переломлює шию собаці, дарунка приносить вживає свинячої крови, складає з кадила частину пригадувальну, одночасно божка благословить... Отак як дороги свої вони повибирали, і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня,

²¹ Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,²² бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.²³ Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.

⁶ Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.⁷ Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.

¹⁰ Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не буде надармо освічувати Мого жертівника! Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару!¹¹ Бо від сходу сонця й аж по захід його звеличиться Ймення Моє між народами, і кадиться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звеличиться Ймення Моє між народами, каже Господь Саваот.

³³ Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.

¹¹ Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.

²² Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!

²⁶ Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

²⁸ Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.²⁹ Бо наш Бог то палючий огонь!

¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

¹ Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,² і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,

²⁷ І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.

³⁰ І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!

³² І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!

²⁰ І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

²² і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!

² І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:³ Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.⁴ А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,⁵ і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.

³⁰ І обіцяв Їфтах обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку,

²⁴ Та ізраїльтянин був пригноблений того дня. А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах. І ввесь той народ не їв хліба.²⁵ І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галявині.²⁶ І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги.²⁷ А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'яснилися очі йому!²⁸ А на це один із народу промовив і сказав: Заприсягаючи, заприсяг твій батько народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ.²⁹ І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'яснилися очі мої, коли я скуштував трохи цього меду.³⁰ А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здобичі своїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільшилася б поразка филистимлян?³¹ І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.³² І кинувся народ на здобич, і позабирали худобу дрібну й худобу велику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!³³ І розповіли Саулові, кажучи: Ось народ грішить проти Господа, їсть із кров'ю! А той відказав: Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого каменя.³⁴ І сказав Саул: Розійдіться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібної худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите проти Господа, якщо не будете їсти з кров'ю. І поприводив увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.³⁵ І збудував Саул жертівника для Господа; його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.³⁶ І сказав Саул: Зійдімо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранкового світла, і не полишімо між ними нікого. А вони сказали: Роби все, що добре в очах твоїх. А священик сказав: Приступімо тут до Бога!³⁷ І запитався Саул Бога: Чи зійти за филистимлянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку? Та Він не відповів йому того дня.³⁸ І сказав Саул: Зійдіться сюди всі видатні народу, і пізнайте та побачте, у чому стався той гріх сьогодні.³⁹ Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він! Та ніхто не відповів йому з усього народу.⁴⁰ І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на другий бік. І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!⁴¹ І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім! І був виявлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.⁴² І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном. І був виявлений Йонатан.⁴³ І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І розповів йому Йонатан і сказав: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!⁴⁴ І сказав Саул: Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!⁴⁵ А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике спасіння в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, не спаде волосина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня! І визволив народ Йонатана, і він не помер.

³ Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

¹⁹ Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.

²⁵ Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.

³ Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

⁷ Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

⁹ Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.

⁷ А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.

⁹ Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

²³ І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!

² Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

² Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

² Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.

¹² Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:¹³ початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.¹⁴ Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

¹ І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.

³ І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.

² І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:

²¹ Чужому позичиш на відсоток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володіння її.²² Коли ти складеш обітницю Господеві, Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь, Бог твій, від тебе, і буде на тобі гріх.²³ А коли ти не складав обітниці, не буде на тобі гріха.

¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,

¹³ Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,¹⁴ що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!

¹¹ Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.

¹⁴

^{16 17 18}

¹⁰⁶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

¹⁰ Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,¹¹ Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

²¹ І стане знаний Господь для Єгипту, і того дня познають єгиптяни Господа, і будуть служити жертвою й жертвою хлібною, і присягнуть обітницю Господеві, і виповнять.

⁹ Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.

¹⁰ Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не буде надармо освічувати Мого жертівника! Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару!

³³ Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

⁶ Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

²² Коли ти складеш обітницю Господеві, Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь, Бог твій, від тебе, і буде на тобі гріх.

⁴ Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

¹⁶ Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.

⁴ або коли хто присягне, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє людина в присязі, і буде це незнане йому, а він довідається, що завинив одним із цих,⁵ то станеться, що завинить одним із цих, і визнає, чим він згрішив у тому.⁶ І приведе він Господеві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, вівцю або козу на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха його.

⁹ А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.¹⁰ Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.

²⁵ І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.

¹ Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!² Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

⁴ Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,⁵ і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.

⁹ Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те. Защо? питає Господь Саваот. За храм Мій, що збурений він, а ви кожен женете до дому свого.¹⁰ Тому то над вами затрималось небо давати росу, а земля урожай свій задержала.¹¹ І Я кликав посуху на Край, і на гори, і на збіжжя, і на сік виноградний, і на молоду оливку, і на те, що земля видає, і на людину, і на худобу, і на всю працю рук.

¹⁴ І відповів Огій та й сказав: Отакий народ цей, і такий цей люд перед Моїм лицем, говорить Господь, і такий усякий чин їхніх рук, і що вони складають там, нечисте воно!¹⁵ А тепер зверніть но своє серце на час від цього дня й далі, ще поки не був покладений камінь до каменя в Господньому храмі.¹⁶ Відколи то було, що приходив бувало до копиці набирати двадцять мір, а було тільки десять, приходив до чавила набрати п'ятдесят мір, а було двадцять.¹⁷ Бив Я вас посухою й зеленячкою та градом, усі чини ваших рук, та не кликали ви до Мене, говорить Господь.

⁷ Бо уста священикові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він Ангол Господа Саваота.

¹ Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!

³⁰ А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.³¹ А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:³² Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...³³ І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!³⁴ Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.³⁵ Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.

¹³ то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.¹⁴ І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;¹⁵ коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.

¹⁰ Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів.

²¹ Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням.

¹⁴ Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

²⁶ Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

⁸ Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.

¹⁷ Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

¹⁴ Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

¹⁸ Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

¹² Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!

¹³ Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!

¹⁰ Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається!¹¹ Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!

³⁶ Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

¹⁹ І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!²⁰ І сказав Ахав до Іллі: Ось ти знайшов мене, вороже мій! А той відказав: Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах.

¹⁵ І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер! Попусти свою руку! А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.¹⁶ І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої...

¹⁹ Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!²⁰ Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.²¹ Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:²² за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!²³ Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...²⁴ Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...²⁵ Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!²⁶ При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...²⁷ Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,²⁸ урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...²⁹ Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!

⁸ Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?⁹ Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?¹⁰ Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?¹¹ Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,¹² таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?¹³ Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:¹⁴ Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!¹⁵ Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...¹⁶ Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,¹⁷ то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...¹⁸ Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,¹⁹ він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...²⁰ Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,²¹ східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...²² Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!²³ Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

¹⁷ Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,¹⁸ щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

⁵ тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

⁹ Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...

¹⁰ Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!¹¹ А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

¹ Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:

¹⁸ Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть! і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!

³ бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,

¹¹ Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...¹² Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!

¹⁷ Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!

¹⁶ І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

¹ І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

¹⁵ Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.

⁷ Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...

⁵ Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!⁶ На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.⁷ Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

¹² І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

³⁶ І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...

¹⁰ що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,¹¹ що хижого птаха зо сходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав те й спроваджу, що Я задумав був теє зроблю!

¹⁵ Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!

¹³ Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...¹⁴ І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,¹⁵ і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!¹⁶ І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,

¹⁷ Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...¹⁸ Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!¹⁹ Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...

⁶ Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.⁷ Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.⁸ Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.⁹ У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.¹⁰ Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.¹¹ І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого...¹² Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог...¹³ І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.¹⁴ Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!

¹² Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.

² Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?³ День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!⁴ Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.⁵ Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.⁶ Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.

¹² Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!

⁴ Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,⁵ кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,⁶ щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?⁷ Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!

¹ Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу.² Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.³ Тому так промовляє Господь: Ось Я замишляю на цей рід лихе, що ший своїх з нього не визволите, і ходити не будете гордо, бо це час лихий.

⁹ Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.

¹ А я відказав: Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля, чи ж не вам знати право?² Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло з костей їхніх.³ Ви останок народу Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січете, немов до горняти, і мов м'ясо в котел.⁴ Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки.

⁹ Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють,¹⁰ вони кров'ю будують Сіона, а кривдою Єрусалима.¹¹ Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!¹² О так, через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір'ями лісу...

¹⁰ Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа?¹¹ Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними?¹² Що повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах омана,¹³ то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.

² Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!³ Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.

¹² Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!¹³ Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

⁹ Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.¹⁰ А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!¹¹ Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,¹² і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.¹³ І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.

⁶ Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в очах останку народу цього за цих днів, чи ж воно буде дивне в очах Моїх? промовляє Господь Саваот.

⁵ І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.

⁴¹ Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,⁴² і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

³² Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

³⁵ І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

⁷⁶ Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

²⁷ Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,²⁸ учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

⁷ І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.⁸ А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.⁹ І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.¹⁰ Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.

²³ І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...

³³ О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

¹³ Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.

² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!⁵ Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.⁶ Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився!⁷ Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.

¹² Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.

¹³ Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить!

⁶ І бачив я жінку, п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.⁷ А Ангол промовив до мене: Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів.

²⁹ І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!³⁰ І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.

¹⁷ І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.¹⁸ Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.¹⁹ У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

¹² і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.¹³ А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.¹⁴ І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.¹⁵ А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.¹⁶ І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.¹⁷ Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.

⁷ А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування.⁸ А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,⁹ Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану.¹⁰ Бен-Гесед в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Хеферу.¹¹ Бен-Авінадав уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.¹² Баана, Ахілудів син Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.¹³ Бен-Ґевер у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, шістдесят міст великих, із муром та з мідяним засувом.¹⁴ Ахінадав, син Іддо в Маханаїмі.¹⁵ Ахімаац в Нефталимі; також він узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку.¹⁶ Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті.¹⁷ Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.¹⁸ Шім'ї, Елин син, у Веніямині.¹⁹ Ґевер, син Уріїв, у ґілеадському краї, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому Краї.²⁰ Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилися!^{21 22 23}

²⁶ А над тими, що робили польову роботу, для праці, на землі Езрі, син Келувів.²⁷ А над виноградниками рам'янин Шім'ї, а над тим, що в виноградниках для запасів вина шефам'янин Завді.²⁸ А над оливками та над сикоморами, що в Шефелі, ґедерянин Баал-Ханан; а над скарбами оливи Йоаш.²⁹ А над великою худобою, що пасеться в Шароні, шаронянин Шітрай, а над великою худобою в долинах Шафат, син Адлаїв.³⁰ А над верблюдами їзмаїльтянин Овіл, а над ослицями меронотянин Єхдея.³¹ А над дрібною худобою гаґрянин Язіз. Усі оці зверхники маєтку, що мав цар Давид.

¹⁴ Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,¹⁵ і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

¹⁶

²³ Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

²³ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,²⁴ бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?²⁵ Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,²⁶ будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,²⁷ і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.

¹⁹ Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.

¹⁰ А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино й літні плоди та оливу, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!¹¹ І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.¹² І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.

¹ Для дириґетна хору. Псалом навчальний Давидів.

⁷ Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.

¹⁰ Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!

¹⁵ Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:¹⁶ шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

¹⁷ І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...

¹¹ Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...

¹⁷ І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...¹⁸ І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,

²⁶ Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...

¹⁹ бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

⁴ І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

⁸ Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

¹⁶ Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!... Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

⁷ Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

⁵ І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.⁶ Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!⁷ Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?

¹⁹ Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.

²⁴ Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.

¹⁵ І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

¹⁰ Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.

¹⁶ І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.

² А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.

⁵ Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.⁶ І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.⁷ І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.

²¹ І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.²² І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.²³ І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.²⁴ І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.²⁵ І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.

¹³ І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.¹⁴ І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.¹⁵ І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.¹⁶ І послав Соломон до Хірама, говорячи:¹⁷ А за столом моїм були юдеї та заступники, сто й п'ятдесят чоловіка, та й ті, хто приходив до нас із народів, що навколо нас.¹⁸ А що готовилося на один день, було: віл один, худоби дрібної шестеро вибраних, і птиця готувалася в мене, а за десять день виходило багато всякого вина. А при тому я не жадав намісничого хліба, бо та робота направи мурів була тяжка на тому народі.

³⁶ Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

⁵ свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

⁹ Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

⁹ Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!

¹¹ Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...

¹³ Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?

¹⁶ бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.

⁸ Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде. У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

² Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!

²⁴ Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.

²⁶ На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.

⁵ Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.⁶ І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.⁷ І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.⁸ І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.⁹ Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то піду я ліворуч.¹⁰ І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!¹¹ І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.

¹⁶ І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.

¹⁴ І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.

²⁶ А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...

³¹ І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.³² Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.³³ І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...³⁴ І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.³⁵ І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...³⁶ І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.³⁷ І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.³⁸ А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.

¹¹ Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,¹² живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!¹³ Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

¹⁹ Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

³² бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

⁴ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

²⁴ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.²⁵ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

¹ Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:² Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

⁹ Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.

²⁰ Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,

⁶ бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!⁷ А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,⁸ а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.

¹⁸ Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.

¹⁶ І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.¹⁷ І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?¹⁸ І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.¹⁹ І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...²¹ Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

¹ Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.² І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.³ І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.⁴ Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.⁵ І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?⁶ А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.⁷ А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.⁸ І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.⁹ І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.¹⁰ Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.¹¹ Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?¹² І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?¹³ Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!

¹⁹ Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

²² Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.²³ І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

²² Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!²³ А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

⁸ Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

⁹ А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.¹⁰ Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.

⁵ Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?⁶ А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?⁷ Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?

¹ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!

⁶ Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.⁷ Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.⁸ Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.

³⁶ І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.

²⁶ І позабирав він скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все забрав. І забрав він усі золоті щити, що Соломон поробив був.

⁵ Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

¹⁵ Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...¹⁶ Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!¹⁷ Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.¹⁸ Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

¹⁶ Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,¹⁷ то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

⁶ Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!¹⁰ і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

⁹ Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те. Защо? питає Господь Саваот. За храм Мій, що збурений він, а ви кожен женете до дому свого.

¹⁹ Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.²⁰ Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.

²¹ та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!

¹⁷ Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

⁷ Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.

²¹ І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.

²⁹ Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.

³ Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?

²² Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?²³ Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...

¹³ і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

¹⁸ ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...

⁸ Священики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...

⁷ А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.

³⁶ Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

²⁷ Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

¹⁷ І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

¹² А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо...

² А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?

⁶ А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш...

²⁷ Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!...

¹⁰ І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.¹¹ І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.¹² І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.

²⁴ Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.²⁵ А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.

²⁵ А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

³³ і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

⁷ Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,⁸ Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!⁹ Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...¹⁰ Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...¹¹ Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

⁹ Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

²⁷ Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,²⁸ тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,²⁹ за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

¹⁶ І сказав Він до мене: Сину людський, ось Я поламаю підпору хліба в Єрусалимі, і будуть їсти хліб за вагою та в страху, а воду будуть пити за мірою та зо смутком,¹⁷ щоб відчули вони брак хліба та води, і жахнулися один з одним, і вони знидіють за свій гріх!

³⁰ Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули.³¹ Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.³² Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.

¹⁰ І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!

²⁴ Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!

¹² Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.¹³ І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

²² І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

¹⁵ І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.

⁷ Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!

³⁴ А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

¹⁷ Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

¹⁸ І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.

¹³ А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє.

¹² то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!

²⁴ Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!²⁵ Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?²⁶ Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...

¹³ І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

² Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

⁸ Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.⁹ Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.¹⁰ І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.¹¹ І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.¹² Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.

⁴⁷ За те, що не служив ти Господеві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясноти всього,

⁶ Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.⁷ Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!

¹⁶ Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,

⁵ Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!

¹³ Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...¹⁴ Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...

²¹ І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.²² Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!²³ Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.²⁴ І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!

¹ Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,

⁵ а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.⁶ Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.⁷ Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.⁸ А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.⁹ Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.¹⁰ Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.¹¹ І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення.