UkrainianNT(i)
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого. 18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він,і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли. 19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене. 20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись. 21 І спитав батька його: 3 якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами. 23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому. 24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству. 25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него. 26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер. 27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.