Ukrainian(i)
10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись. 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав. 13 І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене. 14 Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане. 15 І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних. 16 І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. 17 А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси. 18 Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею. 19 Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!