Psalms 142:4 Cross References - Ukrainian

⁴ коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

¹¹ Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові! І сказав Господь: Зійде.¹² І запитався Давид: Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? А Господь сказав: Видадуть.¹³ І встав Давид та його люди, близько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.

¹⁹ А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.²⁰ А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.

¹ І сказав Давид у серці своїм: Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його.

²⁰ А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

¹³ Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,¹⁴ мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...¹⁵ Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...¹⁶ Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...¹⁷ Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...¹⁸ Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...¹⁹ Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

¹¹ бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

²⁰ Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

⁸ На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

¹⁸ вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

³⁵ І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання...

¹⁷ Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.

⁵⁶ Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

¹⁶ При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене... Хай Господь їм того не полічить!