Psalms 143 Cross References - Ukrainian

¹ Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!² і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!³ Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!⁴ Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...⁵ Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.⁶ Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.⁷ Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!⁸ Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!⁹ Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!¹⁰ Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!¹² А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!

²⁵ А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говорив!

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів.

² визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,

¹ Навчальна пісня Етана езрахеяннина.² Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

⁶ Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.

¹⁶ Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць.

⁹ Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.

⁷ що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.

⁴⁶ Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького,

¹⁷ Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

² Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?³ Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

³ І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

¹⁴ Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

⁴ І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?

³ Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

²⁰ Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

²⁰ Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

¹⁶ А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!

¹⁰ А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!

²² А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?

¹¹ І сказав Йоав до чоловіка, що доносив йому: Ось ти бачив, а чому ти не вразив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одного пояса.

¹ Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.²

⁵ коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,

⁹ від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!¹⁰ Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.¹¹ Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...¹² із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...¹³ Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

¹² Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!¹³ Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

⁴ Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

³ Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!

⁴ душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!⁵ Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...⁶ Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

⁶ Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

⁶ у темноті мене посадив, мов померлих давно...

¹¹ І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!

²⁷ і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

¹⁶ Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!

⁵ Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

² Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,

³ В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

¹ Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

³ Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!⁴ Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

⁸¹ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!⁸² За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...⁸³ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

⁴ то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,

³ Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

⁴⁴ А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

² І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.³ І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.

³⁴ І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,³⁵ а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.³⁶ І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!³⁷ І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!

⁴⁵ І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.⁴⁶ Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!⁴⁷ І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.⁴⁸ І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.⁴⁹ І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.⁵⁰ І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.

⁶ Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

⁵ Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...⁶ Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

¹⁰ Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.¹¹ і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.¹² Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

⁴ Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!

⁷ Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!⁸ І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.⁹ В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.¹⁰ Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...¹¹ Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?¹² Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?¹³ Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?¹⁴ Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!

⁵ Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб пізнати тобі справедливості Господа.

¹³ Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

¹ Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.² Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

²⁰ Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

¹ Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.

² Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!

⁹ Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

⁸ І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,⁹ за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!

⁷ І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу.

³⁷ А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів.² Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?³ Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?⁴ Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!

²⁴ Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

⁹ не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,

¹ Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...

¹² Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,¹³ бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...

¹⁷ Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь! А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

³ Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

¹⁷ Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

⁵ Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь! А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

¹² Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!

¹⁰ стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...¹¹ Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

² Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

¹⁷ І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.

¹⁸ бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.

¹⁶ Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.

²⁶ коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.

²⁴ І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.²⁵ І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.²⁶ І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.²⁷ І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.²⁸ І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.²⁹ І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.

⁸ А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.

¹ Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,² Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!

⁴ Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,⁵ провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!

¹¹ Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!

⁵ Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!

⁸ Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!

⁸ Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

⁵ Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.

¹⁶ Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.

⁴ потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,

¹⁴ Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

³⁴ Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

⁷³ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

¹⁰ Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!

⁵ Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!⁶ Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.

²¹ А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею!

¹⁷ Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.

⁴¹ підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

³ І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.

¹⁵ а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

² Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!³ Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!⁴ Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!

⁹ Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його.

³ я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,⁴ бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!

⁵ Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

¹⁰ Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

¹⁸ щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

²⁰ І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.

³ Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.

⁸ Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,⁹ Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!

¹² Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:

¹⁴ Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

²⁸ Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!

⁵ Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,⁶ не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!⁷ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

¹² Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

³⁵ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

²⁴ і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

¹⁰ бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!

¹⁴ Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!

² І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.

²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

²⁶ Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.

¹³ А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.¹⁴ Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.¹⁵ Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.

⁵ а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.

² бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

¹⁴ Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;¹⁵ бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!¹⁶ Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

²⁶ Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

³⁰ Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,

²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,²³ лагідність, здержливість: Закону нема на таких!

³⁰ І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.

⁹ бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.

⁹ Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним,¹⁰ щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,

¹ А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!² Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.

⁷ Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.

²¹ нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.

²⁷ А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.

⁷ О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!⁸ Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

¹⁷ Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!

¹⁹ Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.

³⁹ А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,⁴⁰ і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!

⁶ Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?

¹⁵ як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,¹⁶ і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

²⁵ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

⁴⁰ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

⁸⁸ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

¹⁰⁷ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

⁷ Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,

¹ Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!

² Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!

⁴ Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,⁵ і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,

¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...¹⁵ Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.¹⁶ Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.¹⁷ Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!

¹² І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!¹³ Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!¹⁴ Як говорить стародавня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!¹⁵ За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?

²⁹ І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!

¹⁰ І сказав Давид: Як живий Господь, тільки Господь уразить його: або прийде день його і він помре, або він піде на війну і загине.

⁵ Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,

⁵ бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.

²³ Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному! А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

¹⁶

⁹⁴ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

¹⁵ і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!¹⁶ Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!¹⁷ Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!¹⁸ і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!¹⁹ Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!²⁰ і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!