Revelation 2 Cross References - UkrainianNT

¹ Ангелові Ефєської церкви напиши: Се глаголе Той, що держить сїм звізд у правицї своїй, що ходить посеред семи сьвічників золотих:² Знаю діла твої, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досьвідчив тих, що зовуть себе апостолами, та ними не є, я знайшов їх ложниками,³ і терпів єси, і маєш терпиливість, і задля імени мого трудив ся єси, і не знеміг ся.⁴ Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.⁵ Згадай же, з відкіля випав єси, і нокай ся і перві діла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не цокаєш ся.⁶ Тільки ж се (добре) маєш, що ненавидиш діла Николаітів, котрі й я ненавиджу⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по середині раю Божого.⁸ І ангелові церкви Смирнейської напиши: Се глаголе Первий і Останній, що був мертвий і ожив:⁹ Знаю діла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не е, а зборище сатани:¹⁰ Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.¹¹ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.¹² І ангелові церкви, що в Пергамі, напиши: Се глаголе Той, що має меч обоюдний, гострий:¹³ Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.¹⁴ Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держать ся науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізраїлевими, щоб їли ідодські жертви і жили в перелюбі.¹⁵ Також маєш і таких, що держать ся науки Николаітів, що я ненавиджу.¹⁶ Покайся; ато прийду до тебе скоро, і воювати му з ними мечом уст моїх.¹⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритої, і дам йому камінь білий, а на камені нове імя написане, котрого ніхто не знає, тільки, хто приняв.¹⁸ І ангелові церкви в Тиятирі напиши: Се глаголе Син Божий, що має очі свої, як поломінь огняна, і ноги Його подобні міді:¹⁹ Знаю твої дїла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і дїла твої, і що останнїх більше, як первих.²⁰ Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінці Єзавелї, що зове себе пророкинею, учити і зводити моїх слуг, жити в перелюбі і їсти ідолські жертви.²¹ Я дав їй часу, щоб покаялась в перелюбі своїм, та не покаялась.²² Се я кидаю її на постіль, і перелюбників з нею у велике горе, коли не покають ся в ділах своїх.²³ І діти її убю смертю; і пізнають усї церкви, що я досліджую внутро і серця; і дам вам кожному по дїлам вашим.²⁴ Вам же глаголю, і иншим, що в Тиятирі, скільки їх не мають сієї науки, і котрі не пізнали гдибинї сатаниної, як кажуть, що не кину на вас иншого тягару;²⁵ тільки, що маєте, держіть, аж поки прийду.²⁶ І хто побідить, і хто хоронить аж до кінця дїла мої, тому дам власть над поганами;²⁷ і пасти ме їх жезлом залізним; як посуди глиняні покрушать ся; як се я приняв від Отця мого;²⁸ і дам йому ранню зору.²⁹ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

²⁰ Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них.

²⁰ навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всі дні, до кінця сьвіта. Амінь.

³⁵ Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину еьвітлом його.

¹¹ Я АльФа і Омега, Первий і Останнїй; і що бачиш, напиши в книгу; і пішли церквам, що в Азиї: в ЕФес, і в Смирну, і в Пергам, і в Тиятир, і в Сарди, і в Филадельфию, і в Лаодикию.¹² І обернув ся я, щоб побачити, чий се голос, що глаголав до мене; а обернувшись, побачив я сїм сьвічників золотих;¹³ і посеред семи сьвічників подібного Сину чоловічому, з'одягненого в довгу одежу, і підперезаного по грудєх золотим поясом.

¹⁶ а мав Він у правій руцї своїй сїм звізд; а з уст Його виходив меч обоюдний, гострий; а очі Його, як сонце, що сьвітить у силї своїй.

²⁰ тайна семи звізд, котрі бачив єси у правиці моїй, і сїм сьвічників золотих

²⁰ сїм звізд, се ангели семи церков; а сїм сьвічників, се сїм церков.

⁸ І ангелові церкви Смирнейської напиши: Се глаголе Первий і Останній, що був мертвий і ожив:

¹² І ангелові церкви, що в Пергамі, напиши: Се глаголе Той, що має меч обоюдний, гострий:

¹⁸ І ангелові церкви в Тиятирі напиши: Се глаголе Син Божий, що має очі свої, як поломінь огняна, і ноги Його подобні міді:

¹ І ангелові церкви в Сардах напиши: Се глаголе Той, що має сїм духів Божих, і сїм звізд. Знаю твої дїла, що маєш імя, що живеш, а мертвий єси.

⁷ ангелові церкви, що в Филадельфиї, напиши: Се глаголе Сьвятий, Правдивий, що має ключ Давидів, котрий відчиняє, і нїхто не зачинить, і зачиняє, - і нїхто не відчинить:

¹⁴ І ангелові церкви Лаодикийської напиши: Се глаголе Амінь, сьвідок вірний і правдивий, почин створіння Божого:

¹⁰ І третїй ангел затрубив, і впала з неба велика звізда палаюча, як смолоскип, а впала на третю часть рік і на жерела вод.¹¹ А ймя звїзди Полин, і стала третя часть вод наче полин, і многі люде померли од води, бо гірка була.¹² І четвертий ангел затрубив, і поражена стала третя часть сонця, і третя часть місяця і третя часть звізд, щоб третя часть їх затьмилась, і день щоб третю часть не сьвітив, так само й ніч.

¹ І явилась велика ознака на небі, - жінка з'одягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд.

²³ І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

¹³ Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.¹⁴ І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.¹⁵ Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.

⁷ Воно то не друге, та в такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.

¹⁴ щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,

³ без перестану згадуючи ваше діло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,

²¹ Всього досліджуйте; доброго держітесь.

¹⁹ Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

¹⁰ Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути діло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.

¹ Були ж і лжепророки між людьми, як і між вами будуть лжеучителї, котрі введуть єресї погибелі, і відцуравшись викупившого їх Владики, приведуть на себе скору погибіль.² І многі підуть за їх погибіллю, котрі дорогу правди хулити муть,³ і в зажерливості придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає.

²¹ Не писав я вам, наче б ви не знали правди, а що знаєте її, і що всяка брехня не від правди.²² Хто ложник, як не той, хто відрікаєть ся, що Ісус не Христос? Сей антихрист, хто відрікаєть ся Отця і Сина.

¹ Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.

⁶ Тільки ж се (добре) маєш, що ненавидиш діла Николаітів, котрі й я ненавиджу

⁹ Знаю діла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не е, а зборище сатани:

¹³ Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.¹⁴ Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держать ся науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізраїлевими, щоб їли ідодські жертви і жили в перелюбі.¹⁵ Також маєш і таких, що держать ся науки Николаітів, що я ненавиджу.

¹⁹ Знаю твої дїла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і дїла твої, і що останнїх більше, як первих.²⁰ Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінці Єзавелї, що зове себе пророкинею, учити і зводити моїх слуг, жити в перелюбі і їсти ідолські жертви.²¹ Я дав їй часу, щоб покаялась в перелюбі своїм, та не покаялась.

⁸ Знаю твої дїла; ось дав я перед тобою незачинені двері, і нїхто не може зачинити їх; ти малу маєш силу, а схоронив моє слово, і не відрік ся імени мого.

¹⁵ Знаю твої дїла, що ти нї зимний нї гарячий; о, коли б ти був зимний або гарячий!

²¹ І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.

¹⁵ Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню.

²⁷ І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.

¹ Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,

¹⁹ У терпінню вашому осягнїть душі ваші.

²¹ Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.

⁷ тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;

³ Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпінн,⁴ терпінне ж досьвід, досьвід же надію,

²⁵ Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.

¹² в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,

⁴ Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надію.⁵ Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,

¹² Витайте Трифену й Трифосу, що трудять ся в Господі, витайте Перейду любу, що багато трудилась в Господі.

⁷ все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

¹⁶ щоб і ви корились таким і кожному, хто помагає нам і працює.

¹ Тим же то, маючи се служенне, яко же помилувані, не слабнемо,

¹⁶ Тим то не слабнемо; нї, хоч зовнїшнїй наш чоловік млЇє, та нутряний обновляєть ся день у день.

⁹ Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.

⁵ в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,

¹⁵ Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мі рилу нашому надто,

²³ Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.

² Один одного тягарі носіть, і так сповняйте закон Христів.

⁹ Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.

¹⁶ держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював.

³ Благаю й тебе, щирий товаришу, помагай їм, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзі життя.

¹¹ кріпшаючи усякою силою по потузї слави Його на всяке видержуваннє і довготерпінне з радощами,

⁹ Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.

¹² Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас,

⁵ Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.

⁸ анї їли дармо хлїб у кого; а в труді і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нікого з вас:

¹³ Ви ж, братте, не втомлюйтесь, роблячи добре.

¹⁰ На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усіх людей, а найбільш вірних.

¹⁷ Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.

¹² щоб не були ви лїниві, а послїдователї тих, що наслїдують обітниці вірою і довготерпіннєм.

¹⁵ І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.

³⁶ Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.

¹ Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,

³ Подумайте бо про Того, хто витерпів од гріщників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабиш в душах ваших.⁴ Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,⁵ і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннем Господнїм, анї слабни, докореншій від Нього;

¹³ Тим же опе вийдімо до Нього осторонь стану, дізнаючи наруги Його.

³ знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;⁴ терпіннє ж нехай мав звершене діло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.

⁷ Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землі, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ ранній і пізнїй.⁸ Терпіть же й ви, утвердіте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся.⁹ Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено - ось, суддя перед дверима стоїть.¹⁰ За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм.¹¹ Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню виділи, бо Господь вельми милосерний і благий.

⁶ а в розумі вдержанне, а у вдержанню терпінне, а в терпінню побожність,

⁹ Я Йоан, і брат вам, і спільник у горю і в царстві і в терпінню Ісуса Христа, був на острові, званім Патмос, за слово Боже, і за сьвідкуваннє Ісуса Христа.

¹⁰ Яко ж хоронив єси слово терпиливости моєї, то й я тебе схороню від години спокуси, що має прийти на цїлу вселенну, спокусити домуючих на землї.

¹² І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.¹³ Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.

⁹ І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й бїльш достаткувала у розумі і у всякому чутті,

¹³ Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,¹⁴ біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.¹⁵ Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.¹⁶ Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.

⁹ Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.¹⁰ І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,

³ Дякувати мусимо Богу завсїди за вас, браттє, яко ж воно й достойно, бо вельми росте віра ваша, і множить ся любов кожного з усіх вас один до одного;

¹⁰ Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути діло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.¹¹ Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме старанне про тверду надїю аж до кінця,

¹⁴ Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держать ся науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізраїлевими, щоб їли ідодські жертви і жили в перелюбі.

²⁰ Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінці Єзавелї, що зове себе пророкинею, учити і зводити моїх слуг, жити в перелюбі і їсти ідолські жертви.

¹⁴ І ангелові церкви Лаодикийської напиши: Се глаголе Амінь, сьвідок вірний і правдивий, почин створіння Божого:¹⁵ Знаю твої дїла, що ти нї зимний нї гарячий; о, коли б ти був зимний або гарячий!¹⁶ Тим то, яко ж лїтний єси, і нї зимний нї гарячий, викину тебе з уст моїх.¹⁷ Бо кажеш: Я багатий, і збагатїв, і нїчого не потрібую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і слїпий і голий.

⁴¹ Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.⁴² Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших ?⁴³ Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.

⁴⁸ А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,⁴⁹ та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;⁵⁰ то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,⁵¹ та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

⁹ Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

¹⁷ І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.

⁴⁵ Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,⁴⁶ прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.

¹⁶ Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

³⁰ От же не вважаючи на часи незнання, Бог тепер повеліває всїм людям усюди каятись;³¹ бо призначив день, в котрий судити ме вселенну правдою через Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всїм, воскресивши Його з мертвих.

⁴ Обернулись ви в нїщо (одійшовши) від Христа; (ви,) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.

³² Згадайте ж перші днї в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,

¹² Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.¹³ Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;

²⁴ Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радості,

² Знаю діла твої, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досьвідчив тих, що зовуть себе апостолами, та ними не є, я знайшов їх ложниками,

¹⁶ Покайся; ато прийду до тебе скоро, і воювати му з ними мечом уст моїх.

¹⁹ Знаю твої дїла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і дїла твої, і що останнїх більше, як первих.

²¹ Я дав їй часу, щоб покаялась в перелюбі своїм, та не покаялась.²² Се я кидаю її на постіль, і перелюбників з нею у велике горе, коли не покають ся в ділах своїх.

² Будь чуйний, і утверджуй инше, що має вмерти, бо не знайшов я, щоб дїла твої були скінчені перед Богом.³ Тим то згадай, як приняв і чув єси, і хорони, і покай ся, коли ж не чувати меш, прийду на тебе, як злодїй, і не знати меш, якого часу прийду на тебе.

¹⁹ Я, кого люблю, докоряю і караю; будь же ревний і покай ся.

²⁰ А остальнї люде, що не повбивані тими поразами, анї покаялись у ділах рук своїх, щоб не покланятись бісам, і ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревяиим, котрі анї бачити не можуть, анї чути, анї ходити.²¹ І не каялись в убииствах своїх, анї в чарах своїх, анї в блудодїяннях своїх, анї в крадїжах своїх.

⁹ І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що мав власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.

⁹ Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога; хто пробуває в науці Христовій, сей має і Отця і Сина.¹⁰ Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте того у хату, і не витайте його;

¹⁵ Хто має уші слухати, нехай слухає.

⁹ Хто мав уші слухати, нехай слухав.

⁴³ Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.

¹⁵ Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.

⁴³ ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.

³³ Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.

¹⁰ Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього досліджує, навіть і глибокостей Божих.

⁴ Між даруваннями в ріжниця, Дух же той самий.⁵ І ріжниця між служеннями, а той самий Господь.⁶ І ріжниця між роботами, один же Бог, що робить усе у всіх.⁷ Кожному ж дасть ся явленне Духа на користь.⁸ Тому бо Духом дасть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом;⁹ иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом;¹⁰ иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаванне духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мів (язиків).¹¹ Все ж се дїйствує один і той же Дух, уділяючи кожному, яко ж хоче.¹² Як бо тіло одно, а членів має багато, всі ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.

⁴ що був підхоплений у рай, і чув він слова невимовні, що не можна чоловікові промовити.

⁴ Все бо рождене від Бога сьвіт побіждає; і ся побіда, побідивша сьвіт, віра наша.⁵ Хто се, що побіждає сьвіт, як не той, хто вірує, що Ісус Син Божий?

¹¹ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.

¹⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритої, і дам йому камінь білий, а на камені нове імя написане, котрого ніхто не знає, тільки, хто приняв.

²⁶ І хто побідить, і хто хоронить аж до кінця дїла мої, тому дам власть над поганами;²⁷ і пасти ме їх жезлом залізним; як посуди глиняні покрушать ся; як се я приняв від Отця мого;²⁸ і дам йому ранню зору.²⁹ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

⁵ Хто побідить, то з'одягнеть ся в білу одїж, і не витру імя його з книги життя, і визнаю імя його перед Отцем моїм, і перед ангелами Його.⁶ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

¹² Хто побідить, зроблю його стовпом в храмі Бога мого, і вже не вийде геть; і напишу на ньому імя Бога мого, і ймя города Бога мого, нового Єрусалиму, сходящого з неба від Бога мого, і ймя моє нове.¹³ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

²¹ Хто побідить, дам йому сїсти зо мною на престолї моїм, яко ж і я побідив, і сїв з Отцем моїм на престолї Його.²² Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

¹⁰ І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його; бо скинуто винувателя братів наших, що винував їх перед Богом нашим день і ніч.¹¹ І вони побідили його кровю Агнця, і словом сьвідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти.

⁹ Коли хто має ухо, нехай слухає.

¹³ І чув я голос з неба, що глаголав мені: напиши: Блаженні мертві, що в Господеві вмирають від нинї. Так глаголе Дух, щоб впокоїлись від трудів своїх; дїла ж їх ідуть слїдом за ними.

² І бачив я наче шклянне море, змішане з огнем і тих, що побідили зьвіра, і образ його, як стояли на шклянному морі, маючи кобзи Божі.

⁷ Хто побідйть, наслїдить усе, і я буду йому Бог, а він буде менї син.

² А посеред улицї його, та й по сей і по той бік ріки - дерево життя, що родить овощі дванайцять (раз), і що місяця свій овощ дає, а листє з дерева на сцїленнє поган.

¹⁴ Блаженні, що творять заповіді Його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.

¹⁷ А Дух і невіста глаголють: Прийди! і хто чув, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя дармо.

⁸ Я АльФа і Омега, почин і конець, глаголе Господь, що єсть, і що був, і що прийде Вседержитель.

¹¹ Я АльФа і Омега, Первий і Останнїй; і що бачиш, напиши в книгу; і пішли церквам, що в Азиї: в ЕФес, і в Смирну, і в Пергам, і в Тиятир, і в Сарди, і в Филадельфию, і в Лаодикию.

¹⁷ І коли побачив Його, впав я до ніг Його як мертвий; і поклав Він праву свою руку на мене, глаголючи менї: Не бій ся, я Первий і Останній, і живий;¹⁸ і був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.

¹ Ангелові Ефєської церкви напиши: Се глаголе Той, що держить сїм звізд у правицї своїй, що ходить посеред семи сьвічників золотих:

¹⁰ Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.

¹⁸ Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,

²⁰ І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.

²¹ Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.

⁶⁵ І иншого багато, хуливши, казали на Него.

²² укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.

¹¹ І по всїх школах часто караючи їх, примушував хулити; і превельми лютуючи на них, гонив їх навіть і в чужих городах.

¹⁷ Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,

²⁸ Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тілу, обрізаннє,²⁹ а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї,

²⁹ не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.

³ Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпінн,

³⁵ Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненне, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?

⁶ Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всі ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,

¹⁰ яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.

² що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувадо багацтвом щирости їх.

⁹ Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.

⁴ Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.

⁶ Бо ж праведно в Бога, віддати горе тим, що завдають вам горя,⁷ а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,

¹³ мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.

¹⁸ добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,

⁵ Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?⁶ Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони г тягнуть вас на судища?

⁹ Ось, я дам, що деякі із зборища сатаниного, котрі зовуть себе Жидами, та ними не є, а брешуть; ось я зроблю, щоб вони прийшли, і поклонились перед ногами твоїми, і пізнали, то я полюбив тебе.

¹⁷ Бо кажеш: Я багатий, і збагатїв, і нїчого не потрібую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і слїпий і голий.¹⁸ Раджу тобі купити в мене золото, огнем перечищене, щоб збагатив ся; і білу одїж, щоб з'одягнув ся, і не було видно еорому наготи твоєї; і мастю від очей намасти очі твої, щоб бачив.

¹⁴ І я сказав: Добродію, ти знаєш; і рече менї: се, що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі свої, і вибілили одежі свої кровю Агнця.

²² І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.

²⁸ І не лякайтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тіло в пеклї.

¹³ Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.

³⁵ Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.

¹³ І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.

⁴ Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.⁵ Я яе покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.⁶ Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.⁷ Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.

¹² Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.

¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.¹⁷ І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.¹⁸ Та й волосина з голови вашої не загине.¹⁹ У терпінню вашому осягнїть душі ваші.

²⁵ Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її.

² І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

²⁷ А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

²⁴ Та ні про що я не дбаю, й не дорога мені душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати евангелию благодати Божої.

¹³ Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи мені серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.

²⁵ Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.

² в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,

¹² Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.

⁷ Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.⁸ На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.

¹² Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

⁶ Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,⁷ щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

⁴ і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.

⁸ Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

¹⁰ Яко ж хоронив єси слово терпиливости моєї, то й я тебе схороню від години спокуси, що має прийти на цїлу вселенну, спокусити домуючих на землї.¹¹ Ось, ійду скоро; держи, що маєш, щоб нїхто не взяв вінця твого.

⁹ скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.

² А зьвір, котрого я бачив, був подібний до рися, а ноги його як у ведмедя, а рот його як рот у лева. І дав йому змій силу свою, і престол свій, і велику власть.

⁷ І дано йому провадити війну з сьвятими, і побідити їх; і дана йому власть над всяким родом, і язиком, і народом.

¹⁵ І дано йому вложити духа образові зьвіра, нехай би також говорив образ зьвіра, і робив, щоб, хто не поклонить ся перед образом зьвіра, був убитий.¹⁶ І зробить він, щоб усїм малим, і великим, і багатим, і вбогим, і вольним, і невольним дано пятно на правій руцї їх, або на чолї їх.¹⁷ І щоб нїхто не міг куповати або продавати, як тільки, хто має пятно або імя зьвіра, або число імени його.

⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по середині раю Божого.

⁶ Блаженний і сьвятий, хто має часть у первому воскресенню; над сими друга смерть не має влаети, а будуть сьвящениками Божими і Христовими, і царювати муть з Ним тисяч років.

¹⁴ А смерть і пекло вкинуто в озеро огняне. Се друга смерть.

⁸ А боязким, і невірним, і огидним, і душогубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і веїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга.

¹² Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріше всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.

¹⁵ Аз уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желїзним; і вам товче винотоку вина лютости і гнїва Бога Вседержителя.

²¹ І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.

²³ Коли ж вас гонити муть у тому городї, втікайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.

⁹ Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.

¹⁷ І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.

¹⁴ і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.

²⁰ І як пролилась кров СтеФана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.

⁸ Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.

¹³ Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

¹² Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

⁶ Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

²³ держімо непохибне визнаннє надії (вірен бо Той, хто обіцяв)

⁷ Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо?

³ Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасенне, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану.⁴ Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.

⁹ Знаю діла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не е, а зборище сатани:¹⁰ Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

²⁴ Вам же глаголю, і иншим, що в Тиятирі, скільки їх не мають сієї науки, і котрі не пізнали гдибинї сатаниної, як кажуть, що не кину на вас иншого тягару;²⁵ тільки, що маєте, держіть, аж поки прийду.

³ Тим то згадай, як приняв і чув єси, і хорони, і покай ся, коли ж не чувати меш, прийду на тебе, як злодїй, і не знати меш, якого часу прийду на тебе.

⁸ Знаю твої дїла; ось дав я перед тобою незачинені двері, і нїхто не може зачинити їх; ти малу маєш силу, а схоронив моє слово, і не відрік ся імени мого.⁹ Ось, я дам, що деякі із зборища сатаниного, котрі зовуть себе Жидами, та ними не є, а брешуть; ось я зроблю, щоб вони прийшли, і поклонились перед ногами твоїми, і пізнали, то я полюбив тебе.

¹¹ Ось, ійду скоро; держи, що маєш, щоб нїхто не взяв вінця твого.

¹² Ось терпиливість сьвятих; ось ті, що хоронять заповіді Божі і віру Ісуса.

⁷ Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!

²⁰ а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.²¹ Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.

²⁹ щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.

²⁵ Що ж до увірувавших поган, ми писали, присудивши, щоб такого нїчого вони не додержували, а тільки щоб хоронились ідолської жертви, та крові, та давленого, та блуду.

³² Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.

⁹ І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.

¹³ Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.

²¹ Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.

²³ ми проповідуємо Христа рознятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

¹³ їжа про черево, й черево про їжу; Бог же те й те зруйнує. Тїло ж не про перелюб, а про Господа, а Господь про тїло.¹⁴ Бог же Господа підняв, то й нас підійме силою своєю.¹⁵ Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбниці? Нехай не буде!¹⁶ Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.¹⁷ Хто ж пригорнеть ся до Господа, той один (з Ним) дух.¹⁸ Утікайте від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тїла; хто ж робить перелюб, проти свого тїла грішить.

² Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.

⁴ Що ж до їди посьвятів ідолських, знаємо, що ідоли нїщо в сьвітї, і що нема иніпого Бога, тільки один.⁵ Бо хоч і в так звані боги, чи то на небі, чи то на землї (як многі боги і многі пани);⁶ та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через Котрого усе (стало ся), і ми через Него.⁷ Нї, не у всіх знанне; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувщц недужою, сквернить ся.⁸ Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо.⁹ Гледїть же, щоб ніколи ся ваша власть не була спотиканнєм (людям) недужим.¹⁰ Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидищ у ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські?¹¹ І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер.¹² Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа.¹³ Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.

¹⁸ Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?¹⁹ що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь всть?²⁰ Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.²¹ Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.²² Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?²³ Все менї можна, та не все на користь; все мені можна, та не все збудовує.²⁴ Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.²⁵ Все, що на торгу продасть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.²⁶ Бо Господня земля і повня її.²⁷ Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нічого не сумнячись задля совісти.²⁸ Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.²⁹ Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вілність моя судити маеть ся від совісти другого?³⁰ Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую?³¹ Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.

⁴ Чесна женитва у всіх і ложе непорочне; блудників же і перелюбників судити ме Бог

⁸ і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.

¹⁵ котрі, опустивши праву дорогу, заблудили, йдучи дорогою Валаама, сина Восорового, що полюбив неправедну нагороду,

¹¹ Горе їм, бо пійшли вони дорогою Каіна, попались в обману нагороди Валаама, і погибли в бунті як Корей.

⁴ Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.

¹⁵ А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбника, і душогубці, і ідолські служителї, і кожен, хто любить і робить лож.

¹⁷ і шолом спасення візьміть і меч. духовний, котрий єсть слово Боже.

⁸ І тоді відкриєть ся беззаконник, котрого Господь убє духом уст своїх, і знищить явленнем приходу свого.

⁵ Згадай же, з відкіля випав єси, і нокай ся і перві діла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не цокаєш ся.

⁷ Ось прийду незабаром. Блаженний, хто хоронить слова пророцтва книги сієї.

¹¹ Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.

³² Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.

⁴⁸ Я хлїб життя.⁴⁹ Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.⁵⁰ Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.⁵¹ Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.⁵² Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?⁵³ Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.⁵⁴ Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.⁵⁵ Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.⁵⁶ Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.⁵⁷ Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.⁵⁸ Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.

¹⁴ Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.

⁶ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

²² Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

³ І сьпівають, як би нову пісню, перед престолом, і перед чотирма животними і старцями. І нїхто не зміг навчитись піснї, тільки сто сорок чотири тисячі, що викуплені від землї.

¹² Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого нїхто не знав, як тільки Він сам.¹³ А з'одягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже.

¹⁷ І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.

³ І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.⁴ Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.⁵ Тоді диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилі,⁶ І каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю.

⁵ Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.

⁵⁴ Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.

³⁵ І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.

¹⁴ І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

⁴⁹ Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

¹⁶ Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.

¹⁸ Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.

³⁵ Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.³⁶ Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробував на йому.

²⁵ Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.

³⁶ то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?

³⁶ Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?

⁴ обявленого Сина Божого в силї, до Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,

³² Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?

¹⁴ Голова ж Його і волоссє білі, як вовна біла, як снїг; а очі Його як поломінь огняна;¹⁵ а ноги Його подібні до мідї, наче в печі розпаленої; а голос Його, як шум многих вод;

² Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.

¹ Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.² Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.³ І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).⁴ Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,⁵ не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;⁶ не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;⁷ все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.⁸ Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

¹⁴ Над усім же сим любов, котра єсть союз звершення,

⁶ Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,

⁵ Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

⁸ Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покривав множество гріхів.

⁷ а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).

¹⁸ а ростіть в благодаті і знанню Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Йому слава і тепер і по день віка. Амінь.

² Знаю діла твої, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досьвідчив тих, що зовуть себе апостолами, та ними не є, я знайшов їх ложниками,³ і терпів єси, і маєш терпиливість, і задля імени мого трудив ся єси, і не знеміг ся.⁴ Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.

¹³ Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.

²⁰ а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.

¹⁰ Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидищ у ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські?¹¹ І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер.¹² Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа.

¹⁸ Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?¹⁹ що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь всть?²⁰ Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.²¹ Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.

²⁸ Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.

⁴ Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуеш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде ?⁵ По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнів на день гніву і відкриття праведного суду Бога,

²² Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,

²⁰ колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісім душ, спасло ся од води;

⁹ Не гаїть ся Господь з обітницею, як се декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усї до покаяння прийшли.

¹⁵ а довготерпіннє Господа нашого за спасеннє вважайте; яко ж і любий наш брат Павел по даній йому премудрості писав вам,

¹¹ і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від діл своїх.

³ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.

⁵ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.

²¹ щоб, як прийду знов, не принизив мене Бог мій між вами, і щоб не оплакував многих, що перше згріши ли, та й не покаялись у нечистоті, й блудї, й розпусті, що коїли.

²⁵ щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозумінне правди,²⁶ і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.

² з котрою блудили парі земні, і впивались вином блудодїяння її, ті, що домують на землї.

³ Бо пристрасним вином блудодїяння свого напоїла всі народи, і царі земні блудили з нею, і купці земні з превеликої розкоші її збагатїли.

⁹ І заплачуть і заголосять по нїй царі земні, що з нею блудили й розкошували, коли побачять дим пожару їі,

¹⁸ щоб їсти тїла царів, і тїла тисячників, і тїла сильних, і тїла коней, і тих, що сидять на них, і тїла всїх вольних і невольних, і малих і великих¹⁹ І бачив я зьвіра, і царі земні, і війська їх зібрані, щоб воювати війну з сидячим на конї, і з військом Його.²⁰ І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сіркою.²¹ І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.

²⁷ Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.

²⁴ Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:²⁵ бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.

¹⁷ Рече йому втрете: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втрете: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівці мої.

²⁴ І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,

⁵ По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнів на день гніву і відкриття праведного суду Бога,⁶ котрий віддасть кожному по ділам його:⁷ тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;⁸ а которі сварливі і противлять ся істині, корять ся ж неправді, (тим) ярость та гнїв.⁹ Горе й тіснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;¹⁰ слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.¹¹ Нема бо в Бога вважання на лиця.

²⁷ Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.

¹² Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.

¹⁰ Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.

⁵ Кожен бо свій тягар нести ме.

¹³ І нема творпва невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.

¹⁷ І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування,

⁸ І я поглянув, і ось, кінь блїдий, а, що сидїв верх него, імя йому смерть, а пекло слідом за ним; і дана йому власть вбивати на четвертій частї землї мечем, і голодом, і смертю, і зьвірми земними.

¹² Також бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнуто книги; ще иншу книгу розгорнуто, то єсть життя; і суджено мертвих з того, що написано в книгах, по ділам їх.

²⁸ Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:

¹¹ щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.

³ Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.

¹¹ Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.¹² Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.

⁹ Котрого (беззаконника) прихід, сатаниною силою, буде з усякою потугою і ознаками й чудесами омани,¹⁰ і з усяким підступом неправди в тих, що погибають, бо любови правди не прийняли, щоб спасти ся їм.¹¹ І за се пішле їм Бог орудуваннє підступу, щоб вони вірували брехнї,¹² щоб прийняли суд усї, хто не вірував правді, а кохавсь у неправді.

⁹ скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.

¹⁴ І підманює домуючих на землї через ознаки, що дано йому робити їх перед зьвіром, говорячи домуючим на землї, щоб робили образ зьвіра, що має рану від меча, і ожив.

³ І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.

²² Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.²³ І пійшло слово се між братів, що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того?

²⁸ Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.

⁹ Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.

⁵ Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,

²⁶ Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки

²⁶ прийде.

¹⁴ Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

¹⁰ Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.

⁷ Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

²⁰ Сей, що про се сьвідкує, глаголе: Так, прийду хутко! Амінь. О, прийди, Господи Ісусе!

²⁸ Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

¹³ Що ж на каменї, се, що, вислухавши, з радістю приймають слово, та сї кореня не мають; до часу вірують, а під час спокуси відпадають.¹⁴ Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу.¹⁵ Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню.

²⁹ І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,³⁰ щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

²⁹ Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.

³¹ Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справді ви ученики мої будете,³² і зрозумієте правду, й правда визволить вас.

³⁷ Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.

³ Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тількі житейські речі?⁴ Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддів.

⁵ Того. ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.

³⁸ "А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобав душа моя його."³⁹ Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасенне душі.

²⁰ Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва?

¹⁹ Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всі наші.

²³ А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.

⁵ Хто се, що побіждає сьвіт, як не той, хто вірує, що Ісус Син Божий?

⁵ Хто побідить, то з'одягнеть ся в білу одїж, і не витру імя його з книги життя, і визнаю імя його перед Отцем моїм, і перед ангелами Його.

¹² Хто побідить, зроблю його стовпом в храмі Бога мого, і вже не вийде геть; і напишу на ньому імя Бога мого, і ймя города Бога мого, нового Єрусалиму, сходящого з неба від Бога мого, і ймя моє нове.

²¹ Хто побідить, дам йому сїсти зо мною на престолї моїм, яко ж і я побідив, і сїв з Отцем моїм на престолї Його.

⁴ І бачив я престоли, і посідали на них, і дано їм суд; також (бачив я) душі тих, що постинано їх задля сьвідчення Ісусового, і задля слова Божого, і що не покланялись зьвірові анї образові його, і не приняли пятна на чоло своє і на руку свою; і жили і дарювали з Христом тисяч років.

⁵ І ночі не буде там; і не потрібувати муть сьвічника і сьвітла сонця, бо Господь Бог осьвічує їх; і царювати муть по вічні віки.

²⁷ Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.

²⁹ І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,

²⁴ Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.

⁵ І породила сина, хлопятко, що має пасти всї народи жезлом залїзним; і взято дитятко її до Бога і до престола Його.

⁷⁸ по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,⁷⁹ щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.

¹⁹ Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;

¹⁶ Я Ісус післав ангела мого, сьвідкувати вам усе по церквах. Я - корінь і рід Давидів, зоря ясна і рання.