Genesis Cross References - UkrainianNT

²⁵ І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.

¹⁹ Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.

¹ Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.² Воно було в починї у Бога.³ Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

²⁴ Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;

¹⁵ і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуемо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.

²⁴ Бог, що сотворив сьвіт і все в йому, сей неба і землї. Господь, не в рукотворних храмах домує,

¹⁹ Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.²⁰ Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.

³⁶ Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.

⁶ та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через Котрого усе (стало ся), і ми через Него.

⁹ і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,

¹⁶ Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князівства, чи власті, - все Ним і для Него сотворене.¹⁷ Він єсть перш усього, і все в Ньому стоїть.

² в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.

¹⁰ І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував еси, і небеса - дїло рук Твоїх.

⁴ Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.

³ Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.

⁵ Не знають бо ті, що так хочуть, що небеса були в давнього часу, і земля із води, і в водї постала словом Божим,

¹ Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими і на що дивили ся, і чого руки наші дотикали ся, про Слово життя -

¹⁴ І ангелові церкви Лаодикийської напиши: Се глаголе Амінь, сьвідок вірний і правдивий, почин створіння Божого:

¹¹ Достоєн єси. Господи, приняти славу і честь і силу; Ти бо створив єси усе, і волею Твоєю (усе) єсть, і створено.

⁶ і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на нїй, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу;

⁷ глаголючи голосом великим: Бій-те ся Бога, і дайте славу Йому, прийшла бо година суду Його; і покланяйтесь Тому, що створив небо і землю і море і жерела вод.

⁶ І рече менї: Стало ся! Я АльФа і Омега, почин і конець. Я дам жадному з жерела води життя дармо.

¹³ Я АльФа і Омега, почин і конець, Первий і Останнїй.

³ І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.

⁵ І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.

⁹ Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

¹⁹ Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.

⁴³ се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!

⁶ Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.

⁸ Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:

¹⁴ Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

¹⁶ один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.

⁵ І се обітниця, котру ми чули від Нього, і звіщаємо вам, бо Бог сьвітло, і ніякої у Нього темряви.

⁸ Знов заповідь нову пишу вам, що єсть правдиве і в Ньому і в вас: що темрява переходить, а сьвітло правдиве вже сьвітить.

¹³ кожного діло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огні відкриеть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.

¹³ Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляеть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.

⁵ Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.

²⁷ Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!

¹⁰ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.

³⁰ Коли ж Бог так з'одягав польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні?

¹⁶ Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?¹⁷ Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.¹⁸ Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.¹⁹ Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.²⁰ Оце ж по овощам їх познаете їх.

²⁸ Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.

⁴³ Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.⁴⁴ Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.

⁷ Земля бо, що пе падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословенне від Бога.

¹² Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.

²⁴ Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насінне на ниві своїй;²⁵ як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.²⁶ Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.

⁴⁴ Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.

¹⁰ Хто ж дає насінне сїючому, подасть і хлїб на їжу, і намножить насінне ваше і зростить засїви праведности вашої),

⁷ Не обманюйте себе: 3 Бога насьміятись не можна, що бо чоловік сїе, те й жати ме.

² говорячи: Де нарождений цар Жидівський? бачили бо ми зорю його на сході, й прийшли поклонитись йому.

² Він же, озвавшись, рече їм: Як настане вечір, ви говорите: Погода, бо червонїє небо.³ А вранці: Сьогодні непогідь, бо небо червонїє та хмарить ся. Лицеміри, лице неба вмієте познавати, а ознак часу не можете?

²⁹ І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.

²⁴ Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,

²⁵ І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.²⁶ І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.

⁴⁵ І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.

¹⁹ І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.²⁰ Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.

¹² І поглянув я, коли створив шесту печать; і ось, трясеннє велике стало ся, і сонце стало чорне, як верета волосїнна, а місяць став, як кров,

¹² І четвертий ангел затрубив, і поражена стала третя часть сонця, і третя часть місяця і третя часть звізд, щоб третя часть їх затьмилась, і день щоб третю часть не сьвітив, так само й ніч.

² і відчинив він бездонний колодязь; і знїс ся дим з колодязя, наче дим великої печі, і затьмилось сонце, і повітрє від диму з колодязя.

⁴⁵ Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.

⁴¹ Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.

⁸ А четвертий ангел вилив чашу свою на сонце; і дано йому пекти людей огнем.⁹ І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що мав власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.

²³ І не потрібує город той сонця, анї місяця, щоб сьвітили в ньому, бо слава Божа осьвітила його, а сьвітильник його - Агнець.

⁴⁷ Так бо заповів нам Господь: Я поставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасенне до краю землї.

²⁵ нї від рук чоловічих служеннє приймає, дознаючи нужду в чому; сам бо дає всїм життє, і диханнє, і все;

⁴⁰ Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.

¹⁷ Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.

²³ Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо.

²⁰ Чуже бо щось вносиш в уші наші; то хочемо знати, що воно має бути.

²⁶ і зробив з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жила на всему лиці землї, відграничивши наперед призначені часи і гряницї домування їх,

²⁸ Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: Його бо й рід ми.²⁹ Бувши ж оце Божим родом, не мусимо думати, що Божество похоже на золото, або на камінь, різьбу, іскуства і видумки чоловічої.

⁷ Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.

¹⁸ Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуемось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.

⁴ в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога.

²⁴ та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.

¹⁵ Котрий єсть образ невидомого Бога, перворідень усякого творива.

¹⁰ і одягнувшись у нового, що обновляєть ся в розумі по образу Того, хто сотворив його,

⁶ засьвідкував же хтось десь, глаголючи: Що таке чоловік, що памятаєш його, або син чоловічий, що одвідуєш його ?⁷ Умалив єси його малим чим од ангелів; славою і честю вінчав єси його, і поставив єси його над ділами рук Твоїх;⁸ все покорив еси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,⁹ а бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всіх пожив смерти.

⁷ Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;

⁹ Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому.

⁷ Бо три їх, що сьвідкують на небі: Отець, Слово і сьвятий Дух, і сї три - одно.

⁴ Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, - чоловіком і жінкою втворив їх?

⁶ З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.

⁷ Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.⁸ Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.⁹ І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.

¹⁰ Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.

²⁶ тайну закриту од віків і од родів, тепер же явлену сьвятим Його,

³ що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

¹¹ Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.

²⁵ Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?²⁶ Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець важ небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них ?,

¹⁷ Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.

²⁴ Бог, що сотворив сьвіт і все в йому, сей неба і землї. Господь, не в рукотворних храмах домує,²⁵ нї від рук чоловічих служеннє приймає, дознаючи нужду в чому; сам бо дає всїм життє, і диханнє, і все;

²⁸ Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: Його бо й рід ми.

¹⁷ Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;

⁴ Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;