Exodus Cross References - UkrainianNT

⁴ І я чув число попечатаних, сто сорок і чотири тисяч попечатаних із усїх родів синів Ізраїлевих:⁵ З роду Юдиного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Рувимового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Гадового дванайцять тисяч попечатаних;⁶ з роду Асирового дванайцять тисяч попечатаних;⁷ з роду Нефталимового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Манассіїного дванайцять тисяч попечатаних, з роду Симеонового дванайцять тисяч попечатаних;⁸ з роду Левиїного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Іссахарового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Завулонового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Йосифового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Веняминового дванайцять тисяч попечатаних.

¹⁴ Піславши ж ЙосиФ, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.¹⁵ Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,¹⁶ і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.¹⁷ Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ$$

¹⁷ намножувавсь у Єгиптї,¹⁸ аж поки настав инший цар, що не знав уже ЙосиФа.

¹⁸ аж поки настав инший цар, що не знав уже ЙосиФа.

³ Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.

¹⁴ Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.¹⁵ Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.¹⁶ Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.

⁵ Або думаєте, що марно писаннє глаголе: до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"

¹⁹ Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.

¹² Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що ні їсти муть, ні пити муть, доки не вбють Павла.

¹⁸ Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.¹⁹ Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.²⁰ І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.

¹⁵ Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.¹⁶ Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.¹⁷ А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.¹⁸ Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.

¹⁹ Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!

² сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.³ І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.⁴ Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.

²⁸ кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.²⁹ Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.³⁰ Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.³¹ Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаянне Ізраїлеві і оставленнє гріхів.³² І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим,, хто корить ся Йому.³³ Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.

²⁸ Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові

²⁸ покликані;

⁶ кого бо любить Господь, карає; і, бє всякого сина, котрого приймає."⁷ Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карав батько?⁸ Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не си ни.⁹ Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх, то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?¹⁰ Ті бо на мало днів, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.¹¹ Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.

³⁴ Дивившись видів я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннв його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.

³⁸ Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.

⁴ А хвіст його тягнув третю часть зір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її.

²⁸ І не лякайтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тіло в пеклї.

⁵ Я яе покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.

¹⁸ І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.¹⁹ Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.²⁰ Не можна бо нам того, що видїли й що чуди, не говорити.

²⁹ Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.

⁴² І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втеряє нагороди своєї.

⁴⁰ І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.

⁵⁰ І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.

¹⁰ Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути діло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.

⁴ І третїй ангел вилив чашу свою на ріки і жерела водні; і стала кров.⁵ І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;⁶ кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.