Matthew 8:24 Cross References - UkrainianNT

²⁴ Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.

³⁷ І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.³⁸ А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?

²³ Як же плилн, заснув Він; і найшла буря вітряна на озеро, й заливало їх, і були вони в опасностї.

¹⁷ і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.¹⁸ А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.

⁵ Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.⁶ Як же почув, що нездужав, тодї зоставсь у тому місці, де був, ще два дні.

¹⁵ І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходімо до него.

¹⁴ Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.¹⁵ Як же підхопило корабля і неможна було противитись вітрові, то віддались ми

¹⁵ і носило нас.¹⁶ На остров же якийсь набігши, званий Кдавда, на силу здолїли удержати човна,¹⁷ котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.¹⁸ А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.¹⁹ А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.²⁰ Як же нї сонце, ні зорі не являлись многі дні, і надягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.²¹ Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.²² А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.²³ Явив ся бо мені сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,²⁴ глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усіх тих, що плинуть з тобою.²⁵ Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано мені.²⁶ Мусимо бо до острова якогось пристати.²⁷ Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;²⁸ і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.²⁹ І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.³⁰ Як же корабельники шукали втїкти з корабля, спускаючи човна на море, роблячи вид, ніби хочуть кинути якоря з носу,³¹ сказав Павел сотникові й воїнам: Коли сї не зістануть ся на кораблї, то ви не можете спасти ся.³² Тоді воїни пообтинали верівки в човна, та й дали йому впасти.³³ Як же почало днїти, благав Павел усїх прийняти їжи, говорячи: Сьогодні чотирнайцятий день ви, ждучи, постите, нічого не ївши.³⁴ Тим же благаю вас, прийміть їжи; воно бо для вашого спасення; нї в кого бо з вас і волос не впаде з голови.³⁵ Сказавши ж се і взявши хлїб, оддав Богу хвалу перед усіма, і переломивши почав їсти.³⁶ Тоді повеселішали всі, і вони прийняли їжу.³⁷ Було ж нас у кораблї всіх двісті сїмдесять і шість душ.³⁸ А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.

²⁵ Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;²⁶ у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;