Malachi Cross References - UkrainianNT

²⁹ Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?

¹⁰ Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;¹¹ ще бо не родились, анї зробили нічого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе).¹² сказано їй, що більший служити ме меншому,¹³ яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидів.

²⁸ По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.²⁹ Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.

²⁶ Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

³⁰ Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипав.

¹³ А нуте ж ви, що говорите: Сьогодні або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,¹⁴ (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.)¹⁵ Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те.¹⁶ Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.

²³ І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:²⁴ глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.

⁹ Тим же то молїть ся ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.

¹⁴ Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме Вам.¹⁵ Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.

²¹ Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.

⁴ Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.

⁶ той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.

¹⁹ Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого..

¹⁰ Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.

¹⁹ Заповідї знаєш: Не роби перелюбу. Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво. Не обижай. Поважай батька твого й матір.

³⁶ Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.

⁴⁶ На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

²⁰ Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.

¹³ Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.¹⁴ Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.¹⁵ Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.¹⁶ Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.¹⁷ Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.

² Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннем:

¹ Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.² Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.

⁹ Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,¹⁰ не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.

¹⁷ І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування,

¹⁷ Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.¹⁸ Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.¹⁹ Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.

²¹ Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.

²¹ Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.²² Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.

²⁷ Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.²⁸ Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.²⁹ Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тіло Господнє.³⁰ Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволі.³¹ Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.³² Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.

³¹ Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухав; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухав.

¹⁵ Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі?¹⁶ І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтікали з того дому.

¹¹ Нема бо в Бога вважання на лиця.

²⁶ Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,²⁷ котрий не має по всі днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за дюдські: се бо зробив заразом, себе принїсши.

¹² Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.

¹³ Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.

²¹ Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.

³⁸ "А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобав душа моя його."

² пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;

⁹ Тим же то молїть ся ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.¹⁰ Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.

¹⁹ Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа,

¹⁰ А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.

²¹ Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.²² Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасенне від Жидів.²³ Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.

³⁰ І каже Корнелий; Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годині молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежї.³¹ і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостині твої згадано перед Богом.³² Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господі в Симона кожемяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.³³ Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.³⁴ Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,³⁵ а в кожному народі, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.

¹⁷ щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.¹⁸ Звісні од віку Богові всі діла Його.

¹ То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.

⁹ а для поган - з милості, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.¹⁰ І знов глаголе: Звеседїть ся, погане, з людьми Його.¹¹ І знов: Хвалїть Господа, всі погане, і вихваляйте Його всі люде.

¹⁶ щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовісте Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.

¹⁸ Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу.

⁸ Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місці, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.

¹⁵ Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть

¹⁵ уст", що визнають імя Його.¹⁶ Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу.

⁸ І коли взяв книгу, то чотири животні і двайцять чотири старці впали перед Агнцем, маючи кожний кобзу і чашу золоту, повну пахощів, що були молитви сьвятих.

³ І приступив инший ангел, і став перед жертівнею, маючи золоту кадильницю; і дано йому багато пахощів, щоб положив з молитвами усїх сьвятих на жертівню золоту, що перед престолом.⁴ І зняв ся дим пахощів з молитвами сьвятих, від руки ангела, перед Богом,

¹⁵ І затрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.

⁴ Хто не убоїть ся Тебе, Господи, і не прославить імени Твого? Ти бо один сьвятий, бо всї народи прийдуть і поклонять ся перед Тобою; бо Твої суди обявились.

²⁴ Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.

¹ Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете ніякої нагороди від Отця вашого, що на небі.² Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

⁵ І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

¹⁶ Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.

⁴ Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?⁵ Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.

³⁷ І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?³⁸ Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.

³⁵ нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;

⁵¹ та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

⁴¹ І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.⁴² І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.⁴³ І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.⁴⁴ Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.

⁸ Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.

¹ Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.² Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

⁴⁶ прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.

¹ Один же чоловік, на ймя Ананїя, в Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,² та й приховав з ціни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.³ Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з ціни за землю?⁴ Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй власті було? На що положив єси в твоєму серці діло таке? Ти обманив не людей, а Бога.⁵ Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обвяв страх великий усіх, що чули се.⁶ Уставши молодцї, взяли його і винісши поховали.⁷ І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.⁸ Озвав ся ж до неї Петр: Скажи мені, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.⁹ Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.¹⁰ Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.

¹² Бо коли в кого в охота, то вона приятна по тому, як хто мав, а не по тому, як хто не мав.

¹⁵ котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;

²⁹ Бо наш Бог - огонь пожирающий.

⁸ А боязким, і невірним, і огидним, і душогубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і веїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга.