Matthew 24 Cross References - UkrainianNT

¹ І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну.² Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.³ Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?⁴ І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.⁵ Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.⁶ Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.⁷ Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.⁸ Все ж се почин горя.⁹ Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.¹⁰ І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.¹¹ І багато лжепророків устане, й введуть многих.¹² І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.¹³ Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.¹⁴ І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.¹⁵ Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє),¹⁶ тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;¹⁷ хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;¹⁸ і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.¹⁹ Горе ж важким і годуючим під той час!²⁰ Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.²² І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.²³ Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.²⁵ Оце ж наперед сказав я вам.²⁶ Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.²⁷ Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.²⁸ Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.²⁹ І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.³⁰ І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.³¹ І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.³² Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо.³³ Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.³⁴ Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.³⁵ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.³⁶ Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.³⁷ Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.³⁸ Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,³⁹ та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.⁴⁰ Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся.⁴¹ Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.⁴³ Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.⁴⁴ Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.⁴⁵ Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?⁴⁶ Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.⁴⁷ Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм.⁴⁸ А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,⁴⁹ та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;⁵⁰ то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,⁵¹ та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

²³ А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю вдасть?

³⁹ Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословенyyy

³⁹ в імя Господнє!

¹ І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке камінне і яка будівля.² А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.³ А як сидів на горі Оливній, на впроти церкви, питали Його на са мотї Петр, та Яков, та Иоан, та Андрей:⁴ Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?⁵ Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.⁶ Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.⁷ Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.⁸ Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.⁹ Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуванне їм.¹⁰ І між усіма народами мусить перше проповідатись евангелия.¹¹ Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.¹² Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.¹³ І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.¹⁴ Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд

¹⁴ читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;¹⁵ хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;¹⁶ і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.¹⁷ Горе ж важким і годуючим під той час!¹⁸ Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.¹⁹ Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.²⁰ І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротив днї.²¹ І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; де йміть віри.²² Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.²³ Ви яг гледїть: ось я наперед сказав вам усе.²⁴ Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,²⁵ і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.²⁶ І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.²⁷ І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.²⁸ Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листе, знайте, що близько лїто.²⁹ Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.³⁰ Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.³¹ Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.³² Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.³³ Гледїть, пильнуйте й молїть ся, не знаєте бо, коди пора.³⁴ Як чоловік, що від'їжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві звелів, щоб пильнував.³⁵ Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці;)³⁶ щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас сплячих.³⁷ Що ж я вам глаголю, усім глаголю: Пильнуйте.

⁵ І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:⁶ Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.⁷ Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся ?⁸ Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.⁹ Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.¹⁰ Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,¹¹ і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.¹² Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.¹³ І станеть ж воно вам на сьвідкуваннє.¹⁴ Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:¹⁵ я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.¹⁷ І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.¹⁸ Та й волосина з голови вашої не загине.¹⁹ У терпінню вашому осягнїть душі ваші.²⁰ Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.²¹ Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.²² Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.²³ Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.²⁴ І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.²⁵ І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.²⁶ І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.²⁷ І трдї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.²⁸ Як же почне се діятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.²⁹ І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:³⁰ Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.³¹ Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.³² Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.³³ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.³⁴ Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.³⁵ Бо, як сітка, впаде на всіх, що живуть на лицї всієї землі.³⁶ Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

²⁰ Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?

⁴⁴ І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

¹¹ Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,

¹⁰ І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?¹¹ Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.

³⁶ Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.

³⁹ ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.⁴⁰ Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього:

⁴⁹ Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,

¹² Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?

¹⁹ Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самоті: Чом не змогли ми вигнати його?

¹ А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,

²⁷ Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.

³² Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо.³³ Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.

³⁷ Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.

³⁹ та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.

⁴³ Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.

²⁰ навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всі дні, до кінця сьвіта. Амінь.

³ А як сидів на горі Оливній, на впроти церкви, питали Його на са мотї Петр, та Яков, та Иоан, та Андрей:⁴ Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?

⁷ Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся ?

²¹ Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?²² Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.

⁷ Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.

¹ Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.² Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.³ Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.⁴ Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас.⁵ Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.⁶ Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.⁷ Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.⁸ Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і

⁸ шолом надїї на спасенне.⁹ Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,¹⁰ що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.¹¹ Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите.

²⁶ (а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.

⁵ Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.⁶ Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.

²² Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.

⁸ Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.

¹³ Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.¹⁴ І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.¹⁵ Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.

¹⁴ щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,

⁶ Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.

⁸ Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу

¹⁸ Нїхто ж нехай не обманює вас, будучи самовільним у покорі і службі ангелській і вдаючись у те, чого не бачив, марно надимаючись умом тіла свого,

³ Нехай нїхто вас не зводить нїяким робом; бо коли не прийде відступленнє перше, і не відкриєть ся чоловік беззаконня, син погибелі,

¹ Були ж і лжепророки між людьми, як і між вами будуть лжеучителї, котрі введуть єресї погибелі, і відцуравшись викупившого їх Владики, приведуть на себе скору погибіль.² І многі підуть за їх погибіллю, котрі дорогу правди хулити муть,³ і в зажерливості придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає.

¹ Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.

¹¹ І багато лжепророків устане, й введуть многих.

²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.

⁴³ Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.

³⁶ Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо.³⁷ Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.

⁹ Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городі, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.¹⁰ На него вважали всі від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.

¹⁸ Дїти, остання година настала; і яко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й звідтіля знаємо, що остання година.

⁸ І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.

¹⁴ І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.

⁵⁴ Як же тоді справдились би писаня, що так мусить статись ?

⁷ Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.⁸ Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.

⁹ Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.

¹⁹ У терпінню вашому осягнїть душі ваші.

³⁷ Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.

¹ Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте.

²⁷ Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.

²⁴ глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усіх тих, що плинуть з тобою.²⁵ Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано мені.²⁶ Мусимо бо до острова якогось пристати.

² не скоро хитайтесь умом, і не трівожтесь нї духом, нї словом, нї посланнєм нашим, що нїби настав день Христів.

¹⁴ Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;¹⁵ а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;

¹¹ і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.

²⁵ І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.²⁶ І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.

¹⁹ І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.

²⁸ Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.

²⁷ Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.

⁸ І я поглянув, і ось, кінь блїдий, а, що сидїв верх него, імя йому смерть, а пекло слідом за ним; і дана йому власть вбивати на четвертій частї землї мечем, і голодом, і смертю, і зьвірми земними.

¹² І поглянув я, коли створив шесту печать; і ось, трясеннє велике стало ся, і сонце стало чорне, як верета волосїнна, а місяць став, як кров,

³ Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.

¹⁷ Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?¹⁸ коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?"

¹⁷ Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;¹⁸ і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.¹⁹ Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.²⁰ Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.²¹ Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.²² І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.

⁶ а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.

³⁴ Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:

⁹ Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуванне їм.¹⁰ І між усіма народами мусить перше проповідатись евангелия.¹¹ Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.¹² Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.¹³ І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.

⁴⁹ Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,

¹² Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.

¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.¹⁷ І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.

¹⁹ Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.²⁰ Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.

² Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу

² сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.³ І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

⁴⁰ Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.⁴¹ Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.

⁵⁹ і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.

¹ Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.² Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,³ а видївши, що се подобаеть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж дні опрісноків.)⁴ І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.⁵ Стережено ж Петра в темниці; церква ж без перестану молилась Богу за него.

³¹ Та, як хотїли вбити його, дойшла вістка до тисячника роти, що ввесь Єрусалим збунтував ся.³² Узявши він зараз воїнів і сотників побіг на них; вони ж, побачивши тисячника та воїнів, перестали бити Павла.

¹⁹ А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темниці та бив по школах тих, що вірували в Тебе.²⁰ І як пролилась кров СтеФана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.²¹ І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.²² Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землі такого! не жити йому.

²² Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.

¹⁴ Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,¹⁵ що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,¹⁶ що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).

¹⁶ коли ж яко Християнин, то нехай ве соромить ся, а прославляє Бога за сю участь.

¹⁰ Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

¹³ Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.

⁹ І коли створив пяту печать, бачив я під жертівнею душі убитих за слово Боже, і за сьвідченнє, котре мали; і покликнули голосом великим, говорячи:¹⁰ Доки, Владико сьвятий і правдивий, не будеш судити і мстити за кров нашу над тими, що домують на землї?¹¹ І дано кожному одїж білу, і сказано їм, щоб впокоїлись ще малий час, доки не доповнять (числа) слуги-товариші їх, і брати їх, що мають бути вбиті, як і вони.

¹⁴ І я сказав: Добродію, ти знаєш; і рече менї: се, що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі свої, і вибілили одежі свої кровю Агнця.

²¹ Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.

³⁵ Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.³⁶ І будуть ворогами чоловікові домашні його.

⁶ І щасливий, хто не поблазнить ся мною.

²¹ тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.

⁵⁷ І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.

²¹ І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.²² І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?²³ Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.²⁴ Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.

³¹ Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитись мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся. вівцї стада.³² По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.³³ Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.³⁴ Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.

¹⁷ та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненне за слово, зараз блазнять ся.

¹² Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.

¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.

⁶⁰ Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?⁶¹ Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?

⁶⁶ Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.⁶⁷ Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?

¹⁵ Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.

¹⁰ Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;

¹⁶ У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полічить ся їм.

¹⁵ Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

⁵ Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.

³⁰ І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.

¹ Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,

¹ Були ж і лжепророки між людьми, як і між вами будуть лжеучителї, котрі введуть єресї погибелі, і відцуравшись викупившого їх Владики, приведуть на себе скору погибіль.

²⁶ Се писав я вам про тих, що підманюють вас.

⁴ Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.

²⁰ І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сіркою.

¹ Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?² Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.³ Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.⁴ Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.

¹ Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.² Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.³ Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь⁴ Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннв женцїв до ушей Господа Саваота дійшло⁵ Розкошували ви на землі та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення.⁶ Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.

⁴ Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.⁵ Згадай же, з відкіля випав єси, і нокай ся і перві діла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не цокаєш ся.

¹⁵ Знаю твої дїла, що ти нї зимний нї гарячий; о, коли б ти був зимний або гарячий!

²² І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.

⁶ Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.

¹³ І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.

¹⁵ Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню.

⁷ тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;

⁸ котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

⁶ Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

¹⁴ Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

³⁹ Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасенне душі.

²³ І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи евангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.

³⁵ І ходив Ісус по всіх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.

⁷ а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.

¹⁹ Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.

³ Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?

¹⁵ І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.¹⁶ Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся.

¹ Стало ся ж тими днями, вийшло повелїнне від кесаря Августа переписати всю вселенну.

⁵ І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.

⁴⁷ і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.

² аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;

⁶ Не знайшовши ж їх, поволокли Ясона та кілька братів до городської старшини, гукаючи: Ті, що заколотили вселенну, і сюди поприходили;

²⁵ І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.

¹⁸ Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули ? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.

¹⁸ Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдіяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,¹⁹ силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.²⁰ Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,²¹ а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.

²⁵ Тому ж, що може вас утвердити до благовістю моєму і проповіданню Ісус-Христовому, по відкриттю тайни від часів вічних умовчаної,²⁶ тепер же обявленої, і через писання пророчеські, по повелінню вічнього Бога, на послуханнє віри, усім народам звіщеної, -

⁶ що прийшло до вас, яко ж і до всього сьвіта, і дав овощ, яко ж і в вас, від того дня, як ви почули і зрозуміли благодать Божу в правдї,

²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

¹⁰ Яко ж хоронив єси слово терпиливости моєї, то й я тебе схороню від години спокуси, що має прийти на цїлу вселенну, спокусити домуючих на землї.

⁶ І бачив я иншого ангела, що летів серед неба, а в нього Євангелия вічна, що мав її благовіствувати домуючим на землї, і всякому народові, і родові, і язикові, і людові,

¹⁴ Се бо духи бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землі і цїлої вселенної, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя.

¹⁴ Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд

¹⁴ читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;

⁴³ Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.

²⁰ Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.

⁴⁸ Коли оставимо Його так, усї увіруютьв Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.

¹³ і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону

²⁸ гукаючи: Мужі Ізраїлеві, помагайте! Се чоловік, що проти народу й закону й місця сього всіх усюди навчає, та що й Єленян увів у сьвятилище, й опоганив сьвяте місце се.

¹ Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб инодї не відпасти.

³ Блаженний, хто читає, і хто слухає слова пророцтва, і хоронить, що написано в ньому; бо час близький.

²² Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

²¹ Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.²² Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.

⁷ Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасенне дому свого, котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.

²⁵ Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?

²⁷ Що я кажу вам потемки, кажіть повидну; й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.

¹⁵ хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;¹⁶ і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.

¹⁹ І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.

³ Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.

³¹ Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.³² Спогадайте Лотову жінку.³³ Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

⁹ Назавтра ж, як буди в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.

¹⁷ Горе ж важким і годуючим під той час!¹⁸ Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.

²³ Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.

²⁹ Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.³⁰ Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.

¹² Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.

²⁹ І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.

⁹ Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуванне їм.

⁴³ Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.⁴⁴ І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

²⁴ І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

¹⁶ що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).

²⁶ Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,²⁷ а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що мав пожерти противників.²⁸ Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:²⁹ Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?

¹⁴ Багато бо званих, мало ж вибраних.

³¹ І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.

²⁰ І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротив днї.

⁷ Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?

¹¹ ще бо не родились, анї зробили нічого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе).

²⁵ Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.²⁶ І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова;²⁷ і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.²⁸ По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.²⁹ Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.³⁰ Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,³¹ так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуванне і їх помилувано.

¹⁰ Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

²¹ І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; де йміть віри.

²³ І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.²⁴ Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

³⁷ Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.

³⁹ Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.

²⁸ І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.²⁹ Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.³⁰ Я і Отець одно.

¹⁶ Надумавсь бо Павел плисти мимо Єфеса, щоб не гаятись в Азиї, а поспішав, коли можна, щоб йому бути в день пятидесятницї в Єрусалимі.

²⁸ Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові

²⁸ покликані;²⁹ бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.³⁰ А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.³¹ Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?³² Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?³³ Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!³⁴ Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!³⁵ Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненне, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?³⁶ Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.³⁷ Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.³⁸ Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,³⁹ нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.

¹⁸ Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.

¹⁵ Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.

⁹ Котрого (беззаконника) прихід, сатаниною силою, буде з усякою потугою і ознаками й чудесами омани,¹⁰ і з усяким підступом неправди в тих, що погибають, бо любови правди не прийняли, щоб спасти ся їм.¹¹ І за се пішле їм Бог орудуваннє підступу, щоб вони вірували брехнї,

¹⁹ Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

⁵ котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасенне, готове явитись останнього часу.

¹⁷ Ви ж, любі, знаючи вперед, бережіть ся, щоб і вас не зведено блудом безбожників, і не відпали від свого утвердження;

¹⁸ Знаємо, що кожний, хто родив ся від Бога, не грішить; тільки рождений від Бога, хоронить себе, а лихий не дотикаєть ся його.

⁹ скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.¹⁰ І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його; бо скинуто винувателя братів наших, що винував їх перед Богом нашим день і ніч.¹¹ І вони побідили його кровю Агнця, і словом сьвідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти.

⁷ І дано йому провадити війну з сьвятими, і побідити їх; і дана йому власть над всяким родом, і язиком, і народом.⁸ І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.

¹³ І робить великі ознаки, так що вогонь зводить з неба на землю перед людьми.¹⁴ І підманює домуючих на землї через ознаки, що дано йому робити їх перед зьвіром, говорячи домуючим на землї, щоб робили образ зьвіра, що має рану від меча, і ожив.

¹³ І станеть ж воно вам на сьвідкуваннє.

¹ Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.

¹ Того часу прийшов Йоан Хреститель, проповідуючи в пустинї Юдейській,² за архиєреїв Анни та Каяфи, стало ся слово Боже до Йоана, Захаріїного сина, у пустинї.³ І ходив він по всій околицї Йорданській, проповідуючи хрещеннє покаяння на прощенне гріхів,

³⁸ Чи не ти єси Єгиптянин, що перед сими днями зробив бунт та вивів у пустиню чотири тисячі народу розбишацького?

²⁰ Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнізда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.

²⁸ Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.

²⁴ Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.²⁵ Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.²⁶ І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.²⁷ Їли, нили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.²⁸ Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,²⁹ которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.³⁰ Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.³¹ Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.³² Спогадайте Лотову жінку.³³ Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.³⁴ Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.³⁵ Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.³⁶ Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.³⁷ І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло,там збирати муть ся орли.

⁸ Терпіть же й ви, утвердіте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся.

⁴ і скажуть: Де обітниця приходу Його? від коли бо батьки умирають, усе так само пробував від почину створіння.

³⁷ І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло,там збирати муть ся орли.

⁸ Все ж се почин горя.

²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.

²⁴ Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,²⁵ і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.

¹⁹ І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.²⁰ Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.

¹⁰ Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.

¹² І поглянув я, коли створив шесту печать; і ось, трясеннє велике стало ся, і сонце стало чорне, як верета волосїнна, а місяць став, як кров,¹³ а зорі небесні попадали на землю, як смоківниця, од великого вітру трясена, скидає свої недостиглі смокви.¹⁴ А небо зникло, як лист звинутий, і всяка гора і виспа двигнулись із місць своїх;¹⁵ і царі землї, і вельможі, і багаті, і тисячники, і сильні, і всякий невільник, і всякий вільний окрились у печерах і скелях гірських,¹⁶ і кажуть скелям і горам: Впадіте на нас, і закрийте нас від лиця Сидячого на престолі, і від гнїва Агнця,¹⁷ бо прийшов великий день гнїва Його, і хто може встояти?

¹² І четвертий ангел затрубив, і поражена стала третя часть сонця, і третя часть місяця і третя часть звізд, щоб третя часть їх затьмилась, і день щоб третю часть не сьвітив, так само й ніч.

²⁷ Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.²⁸ Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.

⁶⁴ Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.

⁴ Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?

²⁶ І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.

⁶² Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.⁶³ Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?⁶⁴ Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.

²⁷ І трдї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.

⁶⁹ Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.

¹¹ котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.

⁷ а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,

⁷ Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

⁴¹ Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконне,

²² І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.

³¹ Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;

¹⁸ І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана мені всяка власть на небі й на землі.

²⁷ І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.

⁵² і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.

¹⁹ Тим, дарю Агриппо, не протививсь я небесному видінню,²⁰ а найперш у Дамаску і в Єрусалимі і по всій землі Юдейській та й поганам проповідував, щоб покаялись та обернулись до Бога, роблячи діла, достойні покаяння.

⁵² У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.

¹⁰ щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,

¹⁶ Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;

¹ Благаємо ас вас, браттє, ради приходу Господа нашого Ісуса Христа і ради нашого збору до Него,

²⁰ тайна семи звізд, котрі бачив єси у правиці моїй, і сїм сьвічників золотих

²⁰ сїм звізд, се ангели семи церков; а сїм сьвічників, се сїм церков.

¹ А після сього бачив я чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох краях землї, і держали чотири вітри землї, щоб не віяв вітер на землю, анї на море, анї на жадне дерево.

² І я бачив сім ангелів, що стояли перед Богом, і дано їм сім труб.

¹⁵ І затрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.

⁶ І бачив я иншого ангела, що летів серед неба, а в нього Євангелия вічна, що мав її благовіствувати домуючим на землї, і всякому народові, і родові, і язикові, і людові,⁷ глаголючи голосом великим: Бій-те ся Бога, і дайте славу Йому, прийшла бо година суду Його; і покланяйтесь Тому, що створив небо і землю і море і жерела вод.⁸ І другий ангел ішов слїдом (за ними), глаголючи: Упав, упав Вавилон, великий город, що пристрастним вином блудодїяння свого напоїв всї народи.⁹ І третїй ангел ійшов слїдом за ними, глаголючи голосом великим: Коли хто покланяєть ся перед зьвіром і образом його, і приймає пятно на чоло своє, або на руку свою,

²⁸ Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листе, знайте, що близько лїто.²⁹ Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.

²⁹ І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:³⁰ Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.

³⁷ Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.

⁹ Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено - ось, суддя перед дверима стоїть.

⁷ Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.

²⁰ Ось, стою під дверми і стукаю; коли хто почує мій голос, і відчинить двері, то ввійду до нього, і вечеряти му з ним, а він зо мною.

⁴⁵ Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.

³⁶ Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.

³⁰ Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.³¹ Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.

⁵⁰ щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта кодлу сьому,

³² Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.³³ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

¹⁸ Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.

² в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

¹¹ Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,¹² і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий еси, і лїта Твої не скінчать ся.

²⁵ а слово Господнє пробував по вік." Се ж слово - благовіствововане між вами.

⁷ нинїшні ж небеса і земля тим самим словом заховані, і на огонь зберегають ся про день суду й погибелї безбожних людей.⁸ Тільки ж одно се нехай не буде перед вами тайне, любі, що один день у Господа, як тисяч лїт, а тисяч лїт, як один день.⁹ Не гаїть ся Господь з обітницею, як се декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усї до покаяння прийшли.¹⁰ Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.¹¹ Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,¹² дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся ?

¹⁴ І ангелові церкви Лаодикийської напиши: Се глаголе Амінь, сьвідок вірний і правдивий, почин створіння Божого:

¹⁴ А небо зникло, як лист звинутий, і всяка гора і виспа двигнулись із місць своїх;

¹¹ І бачив я престол великий білий, і Сидячого на ньому, від котрого лиця$$

¹¹ земля і небо, і місця не знайдено їм.

⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

⁴⁴ Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

¹³ Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.

³² Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.

² Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.

³ Тим то згадай, як приняв і чув єси, і хорони, і покай ся, коли ж не чувати меш, прийду на тебе, як злодїй, і не знати меш, якого часу прийду на тебе.

¹⁵ Ось іду, як злодій; блаженний, хто чував, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.

²⁶ І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.²⁷ Їли, нили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.

²⁰ колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісім душ, спасло ся од води;²¹ чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

⁵ і коли первого сьвіта не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, охоронив, повідь на сьвіт нечестивих допустивши;

⁶ для чого й тогдашнїй сьвіт водою затоплений, погиб;

³⁰ Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.

¹⁹ І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.

⁴⁵ Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,

¹⁸ І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.¹⁹ А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.²⁰ А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.

²⁶ І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.²⁷ Їли, нили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.²⁸ Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,

³⁴ Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.

¹³ Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.¹⁴ Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.

²⁹ Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;³⁰ і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;³¹ і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.

¹³ Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.¹⁴ І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.¹⁵ Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.

²⁰ Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла щоб не зганено вчинків його.

⁴¹ Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощезайте, бо дїло роблю я в днї ваші, діло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам.

²⁸ І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне,

⁵ Не знають бо ті, що так хочуть, що небеса були в давнього часу, і земля із води, і в водї постала словом Божим,

³⁹ Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!⁴⁰ Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?⁴¹ Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.⁴² І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.⁴³ ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.

⁷ Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?

⁷ а ізбавив праведного Лота, омерзенного розпустним життєм безбожників;⁸ (живучи бо між ними праведник той, дивлячись і слухаючи про беззаконні діла, день в день мучив праведну душу;)⁹ то й знав Господь побожних з покуси вибавляти, неправедних же хоронити про судний день на муки,

³⁵ Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.

³⁶ Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.

³⁸ Тодї рече до них: Тяжко сумна, душа моя аж до смертї. Підождіть. тут, і не спїте зо мною.³⁹ І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.⁴⁰ І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?⁴¹ Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.

³⁵ Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,³⁶ і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.³⁷ Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.³⁸ І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.³⁹ Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.⁴⁰ Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.

³⁶ Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

¹¹ Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасенне, нїж, як ми увірували.

¹³ Пильнуйте, стійте в вірі, мужайтесь і утверджуйтесь.

⁶ Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.

⁸ Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

² Будь чуйний, і утверджуй инше, що має вмерти, бо не знайшов я, щоб дїла твої були скінчені перед Богом.³ Тим то згадай, як приняв і чув єси, і хорони, і покай ся, коли ж не чувати меш, прийду на тебе, як злодїй, і не знати меш, якого часу прийду на тебе.

¹¹ І взявши вони, нарекали на господаря,

³⁹ Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.

² Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.³ Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.⁴ Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас.⁵ Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.⁶ Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.

¹⁰ Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.¹¹ Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,

¹⁰ Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.

⁴⁰ Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.

⁵ Тихість вашу нехай зрозуміють усї люде. Господь близько.

⁷ Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.

²⁴ Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені;

¹⁶ Оце я посилаю вас, як овечок між вовки; тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.

⁵² Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.

² Пять же були з них розумні, а пять необачні.

²¹ Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

²³ Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

³⁵ Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;³⁶ нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.³⁷ Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?³⁸ Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?³⁹ Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?⁴⁰ І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.

⁴¹ Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?⁴² Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?⁴³ Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.

¹⁰ Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.¹¹ Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?¹² І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?

¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.

¹⁵ Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Ионин, чи любиш мене більш, нїж сі: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої.¹⁶ Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівці мої.¹⁷ Рече йому втрете: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втрете: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівці мої.

²⁸ Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.

¹ І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.² Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.

¹ Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.² Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.

¹¹ І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,¹² на звершенне сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,¹³ доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,

¹² І дякую Тому, хто скріпляє мене, Хрнсту Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,

² і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.

⁵ І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;

¹⁰ Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.¹¹ Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.

¹ Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:² пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;³ анї пануйте над народом, а взором будьте стада;

³⁴ Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.

³⁷ Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.

⁴³ Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.

²¹ Бо життє менї Христос, а смерть надбанне.²² Коли ж жити менї тілом, се минї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.²³ Тісно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тілом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.

⁶ Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.⁷ Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.⁸ На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.

¹³ Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;¹⁴ знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.¹⁵ Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.

¹⁹ Знаю твої дїла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і дїла твої, і що останнїх більше, як первих.

⁴⁴ По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.

²⁹ І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,³⁰ щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

²⁶ Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.

¹² Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

⁴ і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.

²¹ Хто побідить, дам йому сїсти зо мною на престолї моїм, яко ж і я побідив, і сїв з Отцем моїм на престолї Його.

⁷ Хто побідйть, наслїдить усе, і я буду йому Бог, а він буде менї син.

³² Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав еси мене;

²⁶ Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:

²¹ З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,

²² Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;

² І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

³ Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з ціни за землю?

²² Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.

³ се найперш знаючи, що прийдуть в останнї дні ругателї, ходящі по своєму хотїнню,⁴ і скажуть: Де обітниця приходу Його? від коли бо батьки умирають, усе так само пробував від почину створіння.⁵ Не знають бо ті, що так хочуть, що небеса були в давнього часу, і земля із води, і в водї постала словом Божим,

¹⁸ Бо такі Господеві нашому Ісусу Христу не служять, а своєму череву; і ласкавими словами та благословеннєм обманюють серця нелукавих.

²⁰ Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як ганбе вас у лице.

¹⁹ котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)

¹¹ їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.¹² Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.

³ анї пануйте над народом, а взором будьте стада;

¹³ і нагороду неправди приймуть. Солодкими вважають вони дочасні розкоші; вони

¹³ самий сором і беззаконнє, розкошують в обманьстві своїм, їдаючи з вами;¹⁴ очі мають повні прелюбодїяння і неперестаючого гріха, надять душі неутверджені; серце в них навчене до зажерливосте, се - діти прокляття;

⁹ Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас.¹⁰ Тим, коли прийду, згадаю про його діла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє.

¹² Се погань (на вечерях) милостині вашої, що живлять ся з вами без страху, і пасуть ся; хмари безводні, од вітрів ношені; дерева осїнні, безовочні, двичі умерші, викорінені;

⁷ І дано йому провадити війну з сьвятими, і побідити їх; і дана йому власть над всяким родом, і язиком, і народом.

⁶ кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.

⁶ І бачте я, що жінка пяна від крові сьвятих, і від крові сьвідків Ісусових; і я дивував ся, бачивши її, дивом великим.

⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.⁴³ Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.⁴⁴ Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

² Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.³ Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.

¹² а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

¹³ Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.

³⁰ І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

⁴⁶ прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.

²⁸ Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.