Matthew 11:25 Cross References - UkrainianNT

²⁵ І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.

¹¹ Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.¹² Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;¹³ Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.¹⁴ І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.¹⁵ Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.¹⁶ Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.

¹⁷ І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси; Симоне, сину Йонин, бо тіло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі.

³ і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як діти, то не ввійдете в царство небесне.⁴ Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному.

¹⁶ і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?

¹⁰ Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.¹¹ І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,¹² щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.

¹⁴ Побачивши ж Ісус, прогнівив ся, і рече їм: Дайте дітям приходити до мене, й не бороніть їм; таких бо царство Боже.¹⁵ Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.¹⁶ І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.

²¹ Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.²² Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.²³ І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:²⁴ глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.

⁴² глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.

⁴⁸ Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?⁴⁹ А сей народ, що не знає закону, проклятий.

³⁹ І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.⁴⁰ І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі ?⁴¹ Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.

⁴¹ Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.

³⁸ щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?³⁹ Тим не змогли вірувати, що знов глаголе Ісаїя:⁴⁰ Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.

²⁴ Бог, що сотворив сьвіт і все в йому, сей неба і землї. Господь, не в рукотворних храмах домує,

⁸ (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.⁹ І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.¹⁰ Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.

¹⁸ Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.¹⁹ Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.²⁰ Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?²¹ Коли бо у премудрості Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зводив Бог дурощами проповіді спасти віруючих.²² Коли і Жиди ознак доповняють ся, і Греки премудростї шукають,²³ ми проповідуємо Христа рознятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,²⁴ самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:²⁵ тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.²⁶ Спогляньте бо ва покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;²⁷ ні, немудре сьвіїа вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,²⁸ і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,²⁹ щоб не велсчалось нїяке тїло перед Ним.

⁶ Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що зникають,⁷ а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,⁸ котрої ніхто з князів віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

¹⁸ Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.¹⁹ Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.²⁰ І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.

¹⁴ Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.

³ Коли ж і закрите благовісте наше, то у погибаючих єсть закрите,⁴ в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога.⁵ Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради.⁶ Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.

¹³ Нам же треба дякувати Богові завсїди за вас, браттє полюблене від Господа, що вибрав вас Бог від початку на спасенне осьвяченнем духа й у вірі правди,¹⁴ до чого покликав вас благовістом нашим, щоб здобути ся, слави Господа нашого Ісуса Христа.