1 Corinthians 13:1 Cross References - UkrainianNT

¹ Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

⁴⁵ Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.

¹⁵ Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.

¹ Шо ж до ідолських посьвятів, знаємо, що всї знанне маємо. Знаннє ж надимає, а любов вбудовує.

⁸ Тому бо Духом дасть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом;

¹⁶ І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?

²⁹ Хиба всї апостоли? хиба всі пророки? хиба всї учителі? хиба всї сили?³⁰ хиба всї мають дарованнє сцїлення? хиба вони всї глаголють мовами? хиба всї викладають?

² Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.³ І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).

⁸ Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

⁶ Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?⁷ Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.⁸ Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?

⁴ що був підхоплений у рай, і чув він слова невимовні, що не можна чоловікові промовити.

⁶ Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізанне, а віра, любовю сильна.

²² А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпінне, добрість, милосерде, віра,

⁵ Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

⁸ Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покривав множество гріхів.

¹⁸ Промовляючи бо великими і марними словами, принаджують хотїннєм тїла та розпустою тих, що ледво утїкли від живучих в блудї,