Matthew 3:1 Cross References - Ukrainian

¹ Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,

¹⁰ А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

⁶¹ На пустині: Бет-Гаарава, Міддін, і Сехаха,⁶² і Нівшан, і Ір-Гаммелах, і Ен-Ґеді, шість міст та їхні оселі.

¹⁶ А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

³ Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!⁴ Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!⁵ І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!⁶ Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:

⁸ Отож, учиніть гідний плід покаяння!

⁷ Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

¹¹ Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!

² і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...³ Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.⁴ Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!⁵ І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.⁶ А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.⁷ Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.⁸ А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...⁹ І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.¹⁰ І послав стяти Івана в в'язниці.¹¹ І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...¹² А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.¹³ Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.¹⁴ І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

¹⁴ Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.

¹² Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.¹³ Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.

²⁵ Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?²⁶ А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.²⁷ І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

³² Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

³ Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!⁴ виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.⁵ І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.⁶ А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.⁷ І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його.⁸ Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.

¹⁵ і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!

¹⁶ А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!¹⁷ Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.¹⁸ Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!¹⁹ А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.²⁰ Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.²¹ Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,²² і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!²³ І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!²⁴ Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...²⁵ І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!²⁶ І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.²⁷ І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.²⁸ І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...²⁹ А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.

¹³ А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.¹⁴ І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.¹⁵ Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.¹⁶ І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.¹⁷ І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

⁷⁶ Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

¹ У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,² за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.³ І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,⁴ як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!⁵ Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,⁶ і кожна людина побачить Боже спасіння!⁷ А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?⁸ Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.⁹ Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.¹⁰ А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?¹¹ І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.¹² І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?¹³ А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.¹⁴ Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.¹⁵ Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,¹⁶ Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!¹⁷ У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.¹⁸ Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.¹⁹ А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,²⁰ до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.

²⁴ А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

⁶ Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.⁷ Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.⁸ Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.

¹⁵ Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.¹⁶ А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.¹⁷ Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.¹⁸ Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.¹⁹ А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?²⁰ І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.²¹ І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!²² Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?²³ Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.²⁴ Посланці ж із фарисеїв були.²⁵ І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?²⁶ Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.²⁷ Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.²⁸ Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.²⁹ Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!³⁰ Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.³¹ І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.³² І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.³³ І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.³⁴ І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!³⁵ Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.³⁶ І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!

²⁷ Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.²⁸ Ви самі мені свідчите, що я говорив: я не Христос, але посланий я перед Ним.²⁹ Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!³⁰ Він має рости, я ж маліти.³¹ Хто зверху приходить, Той над усіма. Хто походить із землі, то той земний, і говорить поземному. Хто приходить із неба, Той над усіма,³² і що бачив і чув, те Він свідчить, та свідоцтва Його не приймає ніхто.³³ Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий.³⁴ Бо Кого Бог послав, Той Божі слова промовляє, бо Духа дає Бог без міри.³⁵ Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.³⁶ Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.

²² зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.

²⁴ як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.²⁵ А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.

³ І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.⁴ І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.