Luke 11:41 Cross References - Ukrainian

⁴¹ Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.

⁸ бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.⁹ Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.¹⁰ Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.

¹⁶ І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.¹⁷ Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.¹⁸ Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!¹⁹ Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...²⁰ Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів.

⁹ Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!

³¹ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

¹⁷ Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

¹ Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.² Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.

⁷ Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?⁸ Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!⁹ Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,¹⁰ і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,¹¹ і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!

²⁷ Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?

⁴² Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

¹ Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.² Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!³ А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,⁴ щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

³⁴ Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.³⁵ Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.³⁶ Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.³⁷ Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?³⁸ Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?³⁹ Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?⁴⁰ Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

¹¹ Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

³³ Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

¹² А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.¹³ Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,¹⁴ і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

⁹ І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.

²² Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

⁸ Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

³⁶ А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.³⁷ І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.³⁸ А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!³⁹ І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

¹⁵ І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

³¹ й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.³² Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.

²⁹ Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

¹⁷ А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

¹⁴ Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.¹⁵ Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.¹⁶ Нехай ваше добре не зневажається.¹⁷ Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.¹⁸ Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.

⁷ А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.⁸ Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.⁹ Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.

¹² Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.

⁶ А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!⁷ Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!⁸ А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,⁹ як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!¹⁰ А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,¹¹ щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.¹² Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.¹³ Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,¹⁴ вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.¹⁵ Дяка Богові за невимовний дар Його!

²⁸ Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.

⁴ Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою,⁵ воно бо освячується Божим Словом і молитвою.

¹⁵ Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.

¹⁰ Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.

¹⁶ Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.

²⁷ Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

¹⁴ Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?¹⁵ Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,¹⁶ а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?

¹⁶ Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!¹⁷ А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?