Job 18 Cross References - Ukrainian

¹ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:² Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!³ Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?⁴ О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?⁵ Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:⁶ його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,⁷ стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...⁸ Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:⁹ пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,¹⁰ на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...¹¹ Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.¹² Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.¹³ Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.¹⁴ Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...¹⁵ Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.¹⁶ Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.¹⁷ Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.¹⁸ Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.¹⁹ У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.²⁰ На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...²¹ Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

¹¹ І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

¹ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

¹ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

⁷ І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.⁸ А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.⁹ І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.

⁵ Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...⁶ Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

¹⁷ Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

² Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

² Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

⁵ О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...⁶ Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

² Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!³ Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

² Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

¹ Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.

¹³ Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

⁷ Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.⁸ Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.

⁴ Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

¹⁰ Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

²² а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

¹⁸ Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

¹⁰ Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!

² Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

¹⁴ Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

¹⁸ Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

⁹ Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

⁸ Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?

¹⁰ Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.

⁹ І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...

⁹ І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

³⁵ Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!

¹⁸ А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

³⁹ А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.

⁵ то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

¹⁷ Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

¹⁹ Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

⁹ Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

²⁰ Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!

²⁰ бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

¹¹ Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!

²⁸ бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

²³ І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!

³¹ А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!

¹⁴ І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової! Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.

¹² Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,¹³ Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

⁶ Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

²² за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

¹⁶ Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

³⁶ і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

¹⁰ Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,

³⁰ не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!³¹ І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,³² бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

¹² коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!

⁶ Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.

¹⁹ Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!

⁹ Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!

¹³ І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впадеш перед ним!...

⁵ Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?

¹⁰ І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...

¹⁰ тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,

¹⁵ щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

⁸ Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

²² власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

⁶ У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.

³ Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!

⁷ Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.

⁹ А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.

²⁶ щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.

¹⁵ Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

¹⁷ Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

⁵ Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

¹⁴ І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.¹⁵ І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.

⁶ Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.

¹³ І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.

⁹ А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

³⁶ А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...

⁶ Бо Господь учинив, що сирійський табір почув стукотняву колесниць і їржання коней, та галас великого війська. І сказали вони один до одного: Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!⁷ І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і табір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє!

⁴ Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

²¹ Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

⁸ Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

²⁵ Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

⁵ Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!

¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

¹ Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

²⁵ Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо!

³ І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язниці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я тобі, а тільки Маґор-Міссавів.⁴ Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів, і вони попадають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

⁵ Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, говорить Господь!

²⁹ Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!

¹¹ Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

¹⁵ І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські,¹⁶ та й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...

⁵ Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.

³⁶ І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.

²³ Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...²⁴ Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

¹² Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,¹³ коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,¹⁴ і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.

¹⁰ Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!

¹⁰ і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

²¹ І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,

³ Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!

³ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

³ Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!

¹⁶ До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

³⁰ І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!

⁶ Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!

¹² А оце буде рана, що нею поранить Господь всі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в своїх ямках, і язик його погниє в своїх устах.

⁸ І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.

¹⁴ бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

²² Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

²⁰ А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

¹⁷ бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

³⁴

⁴ від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...

¹⁰ Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!

²⁸ Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.

³² Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

²⁶ А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.²⁷ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!

⁵⁵ Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?⁵⁶ Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

¹⁵ та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.

²⁴ І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

²³ І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

¹² Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.¹³ Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

¹⁸ Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...¹⁹ Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!²⁰ Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.²¹ Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

³⁸ Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,³⁹ якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

⁹ І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край...¹⁰ Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.

¹³ Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,

⁶ Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!⁷ Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?⁸ За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.⁹ Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!¹⁰ Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.¹¹ Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.

⁴ І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.

²⁰ І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...

⁸ А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!

³ Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...⁴ Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

³⁰ Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

¹⁹ для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...

²⁴ Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!

¹⁶ Побитий Єфрем, їхній корень посох, він плоду не зродить. А коли вони зродять, то Я повбиваю улюблених їхнього лона.

⁹ І Я вигубив був з-перед них Аморея, що його височінь, як високий той кедр, і він міцний, як дуб. Та Я плід його знищив згори, а здолу коріння його.

¹ Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки.

¹² Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

¹⁶ Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,

⁴ Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!

¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

²² а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!

⁷ Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.

²⁰ І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

¹⁴ вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

²² до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

¹⁴ якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

²¹ І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,²² і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність... Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

¹³ Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...¹⁴ Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це талан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...

³³ Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.

²¹ І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.

¹³ люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.

¹⁹ Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

⁴ Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

²⁶ При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...²⁷ Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,²⁸ урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

¹⁴ Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!¹⁵ Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

¹³ І було в нього семеро синів та три дочки.¹⁴ І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.¹⁵ І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.¹⁶ А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.

⁸ Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!⁹ В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.

²¹ Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.²² І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!

³⁰ Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

²³ І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?²⁴ І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

⁸ І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...

¹² І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...¹³ І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...

¹³ Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,¹⁴ мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...¹⁵ Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...¹⁶ Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...¹⁷ Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...¹⁸ Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...¹⁹ Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

¹³ та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!

⁷ Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

¹⁶ щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...

²⁷ Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!

²⁵ Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

¹¹ Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!¹² І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.¹³ І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!¹⁴ І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!¹⁵ Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!

⁴² і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

⁴⁴ І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

² А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!

¹⁰ І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

¹² А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,

⁹ А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.

¹⁴ А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

²⁸ Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

⁶ Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,

³ Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!

²⁵ Вилий лютість Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ймення Твого не кликали, що Якова з'їли й пожерли його, і погубили його, а мешкання його опустошили!...

²⁸ А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

⁵ а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.

⁸ в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса.

¹⁶ Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.