1 Corinthians 13:13 Cross References - Ukrainian

¹³ А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!

¹¹ Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог? Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

⁵ Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

⁵ Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,

²¹ Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:²² Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,²³ нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!²⁴ Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!²⁵ Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!²⁶ Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

²⁹ Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.³⁰ І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!³¹ А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!

¹³ А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.¹⁴ А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.¹⁵ А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.

²⁷ А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

³² Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

⁴ а терпеливість досвід, а досвід надію,⁵ а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.

²⁴ Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?²⁵ А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

¹⁴ І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;

¹ А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!

³ Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.

¹ Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!² І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!³ І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!⁴ Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,⁵ не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,⁶ не радіє з неправди, але тішиться правдою,⁷ усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!⁸ Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

¹ Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.

¹⁴ хай з любов'ю все робиться в вас!

¹⁰ Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.

¹⁵ А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

⁶ Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.

¹³ Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!¹⁴ Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!¹⁵ Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!¹⁶ І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,¹⁷ бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.¹⁸ Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.¹⁹ Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,²⁰ ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,²¹ завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,

⁹ І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,

⁵ через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії,

²⁷ що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

¹⁴ А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!

⁸ А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння,

⁵ Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.

⁷ Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.

¹¹ Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

¹⁹ що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,

³⁵ Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

³⁹ Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

²¹ Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.

¹⁰ А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.

¹⁴ Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.

²⁴ Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.

³ І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

⁹ Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.

⁷ Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!⁸ Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!⁹ Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.¹⁰ Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.¹¹ Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!¹² Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.¹³ Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.¹⁴ І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.¹⁵ Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.¹⁶ Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!¹⁷ Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.¹⁸ Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.

¹ Кожен, хто вірує, що Ісус то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.² Що ми любимо Божих дітей, дізнаємося з того, коли любимо Бога і Його заповіді додержуємо.³ Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.⁴ Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.⁵ А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий?

⁴ Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.⁵ І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!⁶ А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.