1 Corinthians 12 Cross References - Ukrainian

¹ А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.² Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.³ Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.⁴ Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.⁵ Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.⁶ Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.⁷ І кожному дається виявлення Духа на користь.⁸ Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,⁹ а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,¹⁰ а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.¹¹ А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.¹² Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.¹³ Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.¹⁴ Бо тіло не є один член, а багато.¹⁵ Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?¹⁶ І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?¹⁷ Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?¹⁸ Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.¹⁹ Якби всі одним членом були, то де тіло було б?²⁰ Отож, тепер членів багато, та тіло одне.²¹ Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.²² Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.²³ А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,²⁴ а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,²⁵ щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.²⁶ І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.²⁷ І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!²⁸ А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.²⁹ Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?³⁰ Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?³¹ Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!

¹ Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,

⁴ Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.⁵ Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.⁶ Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.⁷ І кожному дається виявлення Духа на користь.⁸ Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,⁹ а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,¹⁰ а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.¹¹ А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.

¹ Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.² Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.³ А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.⁴ Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.⁵ Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.⁶ А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?⁷ Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?⁸ Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?⁹ Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!¹⁰ Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!¹¹ І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.¹² Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!¹³ Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.¹⁴ Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!¹⁵ Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.¹⁶ Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.¹⁷ Ти дякуєш добре, але не будується інший.¹⁸ Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.

³⁷ Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!

⁸ Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

¹¹ І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,

¹³ Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

⁸ Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!

⁵ Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!

⁷ Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,

¹⁶ вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,

⁷ носять його на плечі, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відповість, і не врятує його від недолі.

⁵ Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!

¹⁸ Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?¹⁹ Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!

¹⁴ Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

¹¹ І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.

⁸ Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

¹¹ Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,¹² що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.

¹⁷ Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,¹⁸ вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,

⁹ Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,

³ Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

¹⁸ І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,

³ Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.

²³ то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.

¹⁶ А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!¹⁷ А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.

⁴³ Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

³⁹ А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

¹³ Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

²⁶ А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.

¹⁴ Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.¹⁵ Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.

³ Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

⁹ Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

⁶ та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.

²² Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!

⁵ не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

⁴ Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!

¹³ Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

² Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.³ А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.

¹⁰ Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,

⁴ Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,⁵ так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.⁶ І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,

²⁸ А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.

⁴ Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.⁵ Один Господь, одна віра, одне хрищення,⁶ один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.

⁴ коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.

¹⁰ Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.

¹⁰ І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.

³⁶ Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.

⁶ І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,⁷ а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,⁸ коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!

⁸ Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!⁹ Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

²⁸ А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.²⁹ Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?

¹¹ І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,¹² щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,

¹¹ і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

²⁹ Бог робить це все двічі-тричі з людиною,

¹⁷ А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

⁷ тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!

¹¹ А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.

²⁸ А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

¹⁹ і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,²⁰ яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе,²¹ вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому.²² І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви,²³ а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!

⁶ один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.

¹³ Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

²⁹ У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.

¹¹ де нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос!

²¹ нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.

¹⁴ Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.¹⁵ І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.¹⁶ А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.¹⁷ Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.¹⁸ А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.¹⁹ По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.²⁰ І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.²¹ Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!²² Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.²³ казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!²⁴ Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.²⁵ І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...²⁶ І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?²⁷ Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.²⁸ Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.²⁹ Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.³⁰ А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

⁵ Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.

¹² Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!

¹⁷ Ти дякуєш добре, але не будується інший.

¹⁹ Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

²² Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.²³ А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?²⁴ Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,²⁵ і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!²⁶ То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!

⁷ А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.⁸ Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!⁹ А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?¹⁰ Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.

¹⁰ Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.¹¹ Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.

³⁸ І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?³⁹ І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

³ і наповнив його Духом Божим, мудрістю, і розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи,

⁵ У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!⁶ А Соломон відказав: Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простотою серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.⁷ А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та входу.⁸ А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту.⁹ Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?¹⁰ І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив оцю річ.¹¹ І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,¹² то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.

²⁰ І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.

⁸ Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

¹⁰ Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!

⁶ бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!

² І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього.³ Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати,

⁴ Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.

²¹ А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!

²¹ І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.

¹¹ А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

³ Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю.

⁵ бо ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням,

³⁰ А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,

⁶ А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,⁷ але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,⁸ яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!⁹ Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!¹⁰ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

² І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

⁸ Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

⁷ А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.

¹⁷ щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його,¹⁸ просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,

⁸ Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.

¹⁹ Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?²⁰ А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!

²¹ Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

¹³ І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.

²² А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!²³ Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

¹⁸ братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!

² І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.

⁹ Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

⁵ І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!⁶ А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!

⁶ Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!⁷ І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...⁸ І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

²⁹ І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,³⁰ коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.³¹ Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

¹⁵ так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.

³⁸ Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

¹¹ І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,¹² так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.

³⁰ Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?

¹³ Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,

⁸ Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,

³³ що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

¹⁴ Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я,¹⁵ і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.

²⁵ І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.²⁶ І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.²⁷ І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!²⁸ І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!²⁹ І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!

¹⁰ І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.¹¹ І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?¹² І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?¹³ І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.

²⁰ І послав Саул посланців, щоб узяли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.²¹ І розповіли про це Саулові. І послав він інших посланців, та пророкували також і вони. А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.²² І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид? А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.²³ І пішов він туди до Найоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.²⁴ І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?

¹ А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.² Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!

²⁸

¹⁷ А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,

²⁰ І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.

⁴⁹ І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

¹² Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.

¹³ А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.

⁸ Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.

⁴ Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.⁵ Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.⁶ А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...⁷ Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?⁸ Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?⁹ Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,¹⁰ і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,¹¹ юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!¹² І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

¹⁷ І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.¹⁸ І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

²⁹ Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.³⁰ А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

³ І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

⁴⁶ Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:⁴⁷ Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?

²⁸ І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.

⁶ А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!

⁹ Він мав чотири панні дочки, що пророкували.¹⁰ І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім'я.

⁶ І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,

¹⁹ силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.

²⁸ А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.²⁹ Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?³⁰ Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?

¹ Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!² І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

¹ Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.² Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.³ А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.⁴ Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.⁵ Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.

²³ А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?²⁴ Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

²⁶ То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!²⁷ Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!²⁸ А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!²⁹ А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.

³¹ Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!³² І коряться духи пророчі пророкам,

³⁹ Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

⁵ Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?

²⁰ Не гордуйте пророцтвами!

²⁰ бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.²¹ Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

¹ Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.

² Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони.

³⁵

²⁶ Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

¹⁵ Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

⁸ Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.

²⁷ Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.

²¹ Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

¹⁸ Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

⁷ Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.

¹⁷ Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.

⁴ Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.

⁶ Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.

¹³ Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти.

¹¹ У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,

⁷ А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.

¹⁸ Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

⁴ Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,⁵ так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.

¹⁷ Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

²⁷ І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!

¹⁶ А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.

²³ а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!

⁴ Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.

¹² щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,

¹⁵ щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.¹⁶ А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.

²³ бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!

³⁰ бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!

¹⁸ І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.

²⁴ Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;

¹⁹ а не тримачись Голови, від Якої все тіло, суглобами й зв'язями з'єднане й зміцнене, росте зростом Божим.

¹⁵ І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!

¹ Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!

¹⁷ Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!¹⁸ Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!

³ Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,⁴ і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!⁵ Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йменням Ізраїля.

¹ О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!

²⁵ І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас.²⁶ І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.²⁷ І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати.

¹⁵ І Господь Саваот берегтиме всіх їх, і вони поїдять та потопчуть каміння, що кидається, і вони будуть пити та будуть шуміти, немов те вино, і будуть повні, як чаша жертовна, неначе ті роги жертівника.¹⁶ І спасе їх Господь, їхній Бог, того дня, Свій народ, як отару, бо вони, як каміння корони, засяють у Краї Його.¹⁷ і що за добро Його буде, і що за краса Його! Збіжжя поможе рости юнакам, а дівчатам вино молоде.

¹¹ Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.

¹⁶ Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!

¹⁶ А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.

³³ І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.

⁵ Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.

¹⁰ Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

¹⁴ А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

⁶³ То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

³⁷ А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!³⁸ Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.³⁹ Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

⁵ Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!

²⁹ Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

¹¹ І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

³ Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?⁴ Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.⁵ Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,⁶ знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

⁹ А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.¹⁰ А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.¹¹ А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

²¹ Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.²² Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.

² і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

²³ Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.

²⁸ Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!

¹¹ Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,¹² що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.¹³ А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.¹⁴ Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,¹⁵ Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,¹⁶ і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.¹⁷ І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,¹⁸ бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.¹⁹ Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,²⁰ збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,²¹ що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,²² що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.

⁶ що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,

⁵ Один Господь, одна віра, одне хрищення,

²⁶ щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,

⁸ Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить від Господа, чи то раб, чи то вільний.

²⁷ що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

¹¹ Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.¹² Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.

⁴ А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,⁵ Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,⁶ Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,

²¹ Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,

¹² Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.

¹⁹ Якби всі одним членом були, то де тіло було б?

²⁷ І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!²⁸ А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.

²⁵ Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.

⁸ Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!⁹ А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?¹⁰ І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!¹¹ І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?¹² І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!¹³ І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?¹⁴ Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!¹⁵ А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!

⁹ І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Терен, що на Ливані, послав до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала той терен.

³ Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.

¹⁰ Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!

²² Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.

³ Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

⁹ Колись в Ізраїлі, коли хто ходив питатися Бога, то так говорив: Давайте підемо до провидця. Бо що сьогодні, пророк, колись звалося провидець.

⁹ Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

¹³ Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,¹⁴ Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!¹⁵ і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!¹⁶ Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

¹² Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.

²¹ Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.

²⁹ Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?

³ Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.

⁶ Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!

¹⁰ що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,

¹⁴ І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!

²¹ Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

³² Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

⁵ Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.

²⁴ а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,

³⁸ і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

⁵ призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,

⁹ об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,

¹¹ Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!

¹⁴ Бо тіло не є один член, а багато.

³¹ А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.³² І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.

³² І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!

¹ А коли Ездра молився та сповідався, плакав та припадав перед Божим домом, зібрався до нього з Ізраїля дуже великий збір, чоловіки, і жінки та діти, бо народ плакав ревним плачем...² І відповів Шеханія, Єхіїлів син, з Еламових синів, та й сказав до Ездри: Ми спроневірилися нашому Богові, бо взяли ми чужинок із народів цього краю за жінок. Але є ще надія для Ізраїля в цьому!³ А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та народжене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремтить перед заповіддю нашого Бога, і буде зроблене за Законом.⁴ Устань, бо на тобі ця річ, а ми з тобою. Будь мужній і дій!⁵ І встав Ездра, і заприсяг зверхників, священиків і Левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони заприсягли.

¹⁶ Також того часу сказав я до народу: Кожен з юнаком своїм нехай ночують у середині Єрусалиму, і будуть вони для нас уночі сторожею, а вдень на працю.¹⁷ І ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були за мною, ми не здіймали своєї одежі, кожен мав свою зброю при своєму стегні.^{18 19 20 21}

¹¹ Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,

²⁸ У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

⁹ Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,¹⁰ і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...¹¹ Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?¹² А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

⁹ Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

¹⁴ Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.¹⁵ Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!

¹¹ як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.

⁹ Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,¹⁰ не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.

⁷ І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

²¹ І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

²⁵ І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.

¹¹ І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

²¹ щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.²² А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.²³ Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.²⁴ Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.²⁵ Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.²⁶ Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...

¹⁰ Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!¹¹ Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.¹² А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.

³ бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?

¹² А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.

¹⁶ Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,

¹¹ А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!

¹⁵ Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!

²⁸ Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.²⁹ Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?

² Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.

³ Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі.

⁸ Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.

⁵ так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.

¹⁴ Бо тіло не є один член, а багато.¹⁵ Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?¹⁶ І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?¹⁷ Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?¹⁸ Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.¹⁹ Якби всі одним членом були, то де тіло було б?²⁰ Отож, тепер членів багато, та тіло одне.

¹⁷ І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.

¹⁴ Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,

⁸ Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?⁹ Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,¹⁰ і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,¹¹ юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

¹ А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.² Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!³ Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

²⁸ Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

³² Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,

¹⁸ Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.

²⁰ збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,

⁵ А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,

¹¹ І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,¹² щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,¹³ аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,

¹⁷ А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.

¹⁷ Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.

²⁴ Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.

¹ Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:² пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,³ не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.⁴ А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.

¹⁰ а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.

⁶ Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

⁴² а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

¹ А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!

¹ Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

¹ Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.

⁸ Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,

⁴ Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.