1 Corinthians 10:5 Cross References - Ukrainian

⁵ Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.

¹¹ І промовив Господь до Мойсея: Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?¹² Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього.

²⁸ Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.²⁹ У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене.³⁰ Поправді кажу, ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.³¹ А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили.³² І ваші власні трупи попадають у цій пустині!³³ А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.³⁴ Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!³⁵ Я, Господь, говорив: Поправді кажу, оце зроблю всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають.

³⁷ то ті люди, що пустили були злу вістку на той Край, повмирали від порази перед Господнім лицем.

⁶⁴ А серед тих не було вже нікого з перелічених Мойсея та священика Аарона, що перелічували Ізраїлевих синів на Сінайській пустині,⁶⁵ бо Господь був сказав їм: Конче повмираєте ви на пустині. І не позостався з них ніхто, крім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.

³⁴ І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:³⁵ Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,

¹⁵ Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.¹⁶ І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з-посеред народу,

³² Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,³³ і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.³⁴ Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

¹ Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

⁷ Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,⁸ Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

¹¹ тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!

²⁶ і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

¹⁷ На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

⁵ А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.