UkrainianNT(i)
25 Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дітей, і все що мав, та й віддати. 26 Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам. 27 Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг. 28 Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен. 29 Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі. 30 Він же не схотїв, а, відійшовши; укинув його в темницю, поки віддасть довг. 31 Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось. 32 Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав еси мене; 33 чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе. помилував? 34 І, розгнівившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.