Ukrainian(i)
2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло. 3 От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо. 4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий. 5 Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! 6 І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. 7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською, 8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної! 9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. 10 Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було! 11 Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? 12 Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця. 13 Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!