Mark 14:32 Cross References - UkrainianNT

³² І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.

³⁶ Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.³⁷ І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.³⁸ Тодї рече до них: Тяжко сумна, душа моя аж до смертї. Підождіть. тут, і не спїте зо мною.³⁹ І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.⁴⁰ І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?⁴¹ Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.⁴² Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.⁴³ І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.⁴⁴ І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.⁴⁵ Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.⁴⁶ Уставайте, ходімо: ось наближуєть ся зрадник мій.

³⁶ І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.

³⁹ І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.

³⁹ І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.⁴⁰ Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.⁴¹ А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,⁴² глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.⁴³ Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.⁴⁴ І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.⁴⁵ І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,⁴⁶ і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.

¹ Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.² Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.³ Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.⁴ Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече Їм: Кого шукаєте?⁵ Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.⁶ Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.⁷ Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.⁸ Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.⁹ Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.¹⁰ Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.¹¹ Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?