Luke 13 Cross References - UkrainianNT

¹ Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейців, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.² І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішниці від усіх Галилейцїв були, що так постраждали?³ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.⁴ Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі?⁵ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.⁶ Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов,⁷ Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає?⁸ Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,⁹ чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.¹⁰ Навчав же в одній школі по суботам.¹¹ І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.¹² Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.¹³ І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.¹⁴ Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.¹⁵ Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?¹⁶ Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?¹⁷ І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него ?¹⁸ Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?¹⁹ Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.²⁰ І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?²¹ Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.²² І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.²³ Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:²⁴ Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.²⁵ І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;²⁶ тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.²⁷ І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.²⁸ Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.²⁹ І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:³⁰ І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останні.³¹ Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.³² І рече їм: Ідїть та скажіть лисиці тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогодні й завтра, а третього дня скінчаю ся.³³ Тільки ж мушу сьогодні і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.³⁴ Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати діти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотіли.³⁵ Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.

² і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.

³⁷ Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.

¹⁷ Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?¹⁸ коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?"

⁴ Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі?

² І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.

⁴ Побачивши чужоземці, що зьвірюка висіла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити.

² і глаголючи: Покайтесь: наближилось бо царство небесне.

¹⁰ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.¹¹ Я оце хрещу вас водою на покаянне; а Той, що йде за мною, потужніщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем.¹² У руці в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

⁴⁵ Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.

⁷ Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.

³⁵ щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.³⁶ Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.³⁷ Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!³⁸ Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.

²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.²² І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.²³ Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.²⁵ Оце ж наперед сказав я вам.²⁶ Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.²⁷ Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.²⁸ Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.²⁹ І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.

⁵ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.

⁴² глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.⁴³ Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.⁴⁴ І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

²² Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.²³ Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.²⁴ І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

²⁸ І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.²⁹ Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.³⁰ Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.

⁴⁷ і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.

³⁸ Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.³⁹ Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.⁴⁰ І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.

¹⁹ Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,

²¹ Я дав їй часу, щоб покаялась в перелюбі своїм, та не покаялась.²² Се я кидаю її на постіль, і перелюбників з нею у велике горе, коли не покають ся в ділах своїх.

¹² І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.

²⁴ Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.

⁴¹ Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.⁴² Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?

⁴ І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.

⁷ і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.

¹¹ Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.

³ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.

¹⁹ І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нічого не знайшов на ній, тільки саме листе, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.²⁰ І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!

³⁴ Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.³⁵ І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.³⁶ Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.³⁷ На останок же післав до них сива свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.³⁸ Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.³⁹ І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.⁴⁰ Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?

¹² І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,¹³ і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на ній. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.¹⁴ І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.

¹⁰ І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.¹¹ І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,¹² І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.¹³ Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.¹⁴ Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

¹⁶ Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.

²² А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпінне, добрість, милосерде, віра,

¹⁷ Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуеть ся на користь вашу.

⁹ і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам важу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.¹⁰ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.

¹⁹ Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.

⁹ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують та й в огонь кидають.

² Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.

⁶ Коли хто не пробував в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.

⁴ Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуеш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде ?⁵ По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнів на день гніву і відкриття праведного суду Бога,

¹ Браттє, бажаннє мого сердя і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасенне.

¹⁴ чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.

⁹ Не гаїть ся Господь з обітницею, як се декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усї до покаяння прийшли.

¹⁵ що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,

⁸ а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленне.

³ І сьпівають пісню Мойсея, слуги Божого, і пісню Агнця, глаголючи: Великі і чудні дїла Твої, Господи Боже Вседержителю; праведні і правдиві дороги Твої, Царю сьвятих.⁴ Хто не убоїть ся Тебе, Господи, і не прославить імени Твого? Ти бо один сьвятий, бо всї народи прийдуть і поклонять ся перед Тобою; бо Твої суди обявились.

⁵ І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;⁶ кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.⁷ І чув я иншого, що з жертівнї глаголав: Так, Господи, Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твої.

²³ І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи евангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.

¹⁵ І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.¹⁶ І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.

⁴⁴ і проповідував по школах галилейських.

³² Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.³³ І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Ніколи не явилось такого в Ізраїлї.

²¹ І спитав батька його: 3 якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.

² і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,

²⁷ Як же вийшов Він на землю, зустрів Його один чоловік з города, що мав біса з давнього часу, й одежі не вдягав, і в хатї не пробував, тільки по гробах.

⁴³ і одна жінка, бувши в кровотічі років дванайцять, котра, на лїкарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись,

¹⁶ Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?

⁵ Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.⁶ Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?

¹⁹ І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?²⁰ Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;²¹ як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.

² І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.

²² Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стада ся ся ознака сцїлення.

⁸ А один чоловік у Листрі сидів невдужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий ніколи не ходив.⁹ Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,¹⁰ рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.

¹⁶ Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих ;

⁸ Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.⁹ Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?¹⁰ І, споглянувши кругом по всіх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.

²³ і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.

⁵ І не міг там ніякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.

²⁵ Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.

¹⁸ гадюк брати муть, і, коли смертнього чого випють, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть.

⁴⁰ Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.

¹⁴ І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.¹⁵ Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,¹⁶ і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.¹⁷ Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?

⁴³ І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.

¹⁷ ІІійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.

² Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.

¹⁰ І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.¹¹ Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?¹² Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.

² І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.³ І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.⁴ І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.⁵ І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.⁶ І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.

²² І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,

⁷ Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.

¹¹ Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.

⁴¹ І ось прийшов чоловік, котрому ймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його.

³ І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?⁴ Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.⁵ І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?⁶ І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.

¹⁵ Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.¹⁶ За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.

¹⁴ Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.¹⁵ Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.¹⁶ Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Яв може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.

¹⁵ Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.

⁸ Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.

¹⁷ Тодї всі Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.

² Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.

⁵ Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

⁷ Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи:

¹⁴ Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.

¹³ Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.

²⁸ Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.

⁴² І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оці своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.

¹ Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.

⁵ І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?

²¹ Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь.²² Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.²³ Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?²⁴ Не судіть по виду, а праведний суд судїть.

²⁰ Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.²¹ Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.²² Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.²³ Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.

⁹ Савло ж, - (він же) й Павел, сповнившись сьвятим Духом, і подивившись на него,¹⁰ сказав: Ой ти, повний усякого підступу і всякого зла, сину дияволів, вороже всякої правди! чи (нїколи) не перестанеш розвертати праві дороги Господні?

¹⁰ Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.

²⁷ І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.

⁸ Принесіть же овощ достойний покаяння, і не починайте казати самі собі: В нас отець Авраам; глаголю бо вам: Що зможе Бог з каміння сього підняти дітей Авраамові.

¹¹ І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.¹² Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.

²⁴ І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.

⁹ Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасенне домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:

⁴⁴ Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.

²⁶ Мужі брати, синове роду Авраамового, і всі богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.

¹² і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.¹³ Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.¹⁴ Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.¹⁵ Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.¹⁶ Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,

²⁶ і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.

⁶ І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.

³⁷ Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,³⁸ говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!³⁹ А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.⁴⁰ І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.

⁴⁸ І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.

⁴⁰ І більш не сьміли питати Його нї про що.

¹⁷ Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лязаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.¹⁸ Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.

⁹ І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.¹⁰ А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.¹¹ Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.

²¹ Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.

⁹ Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всім, як і тих було.

¹⁶ маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.

²⁴ Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насінне на ниві своїй;

³¹ Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.³² Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.

²⁶ І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,

³⁰ І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?³¹ Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;³² а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.³³ І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.³⁴ Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.

³¹ Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?

²⁰ І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?

²¹ анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.

²⁰ Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцій горі: Перейди звідсіля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.

³¹ Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;³² а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.

⁶ Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

⁴¹ Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.

⁴ Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.

¹⁴ Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.¹⁵ З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:¹⁶ Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,¹⁷ щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.¹⁸ Звісні од віку Богові всі діла Його.

²⁰ Вони ж, вислухавши, прославляли Господа, і рекли йому: Бачиш, брате, скільки тут тисяч Жидів, що увірували, а всі вони ревнителї закону.

¹⁹ силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.

¹⁵ І затрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.

³³ Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.

¹⁴ хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

⁶ Не добре величаннє ваше. Хиба не знаєте, що трохи квасу все місиво заквашує.

⁶ впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре діло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа.

⁹ І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й бїльш достаткувала у розумі і у всякому чутті,¹⁰ щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,¹¹ сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

²³ Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсім, і ввесь ваш дух, і душа, і тіло нехай збережеть ся непорочне у прихід Господа нашого Іеуса Христа.²⁴ Вірен, Хто покликав вас. Він і зробить (се).

²¹ Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.

³⁵ І ходив Ісус по всіх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.

⁶ І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.

³² Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:³³ Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;³⁴ і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.

⁴³ Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.⁴⁴ і проповідував по школах галилейських.

⁵¹ І сталось, як сповнились днї взяття Його (вгору), утвердив лице своє йти в Єрусалим,

³⁸ Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всіх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.

¹⁴ вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

²⁵ Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся?

¹⁶ Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

¹⁴ Багато бо званих, мало ж вибраних.

³ Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?⁴ І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.⁵ Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.

⁴ Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?⁵ Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.

¹³ Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.¹⁴ Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?¹⁵ Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.

⁷ Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся ?⁸ Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.

²¹ Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?²² Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.

⁷ Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.⁸ А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.

¹³ Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять:¹⁴ вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

¹² І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.

¹⁸ Сказав бо Иоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.¹⁹ Іродияда ж лютувала на него, й, хотіла його вбити, та не могла.²⁰ Ірод бо боявсь Иоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.

³⁶ Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

²⁷ Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

³⁴ Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.

²¹ Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших$$

²¹ Куди ж я йду, ви не можете йти.

³³ Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

³¹ Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.³² Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.³³ Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.

³ Не розуміючи бо праведності Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведності Божій не корили ся.

²⁴ Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.²⁵ Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.²⁶ Оце ж я так біжу, не якби на непевне; подвизаюсь так, не якби повіттє

²⁶ бючи.²⁷ А морю тіло мов і підневолюю, щоб, иншим проповідуючи, самому инодї не бути нікчемним.

¹² Тимже, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасенне дбайте.¹³ Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.

²⁹ У чому й працюю, воюючи силою Його, що орудує в мені потужно.

¹¹ Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у нсдовірство.

¹⁰ Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.

²¹ Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.²² Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ас імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?²³ І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

¹⁰ Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.¹¹ Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.¹² Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.

⁴¹ Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

⁴⁶ На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

²⁷ І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.

² (Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)

⁷ Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,⁸ не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пу-стинї,

¹⁷ Знаєте бо, що і опісля, як схотїв васлїдувати благословенне, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.

⁵ мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся.

¹⁶ Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого діла доброго неспосібними.

¹² Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.

²⁵ І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;

³ Коли ж хто любить Бога, то сей пізнаний від Него.

⁹ Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?

¹⁹ Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

¹¹ І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,¹² а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

⁴² та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

⁵⁰ та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

¹³ Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.

⁵¹ та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

³⁰ І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

¹⁵ І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.

¹⁵ Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.

²³ І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його.

⁴² І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.⁴³ ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.

⁵ в доказ праведного суду Божого, щоб удостоїтись вам царства Божого, ради котрого й страждаєте.

¹¹ Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічне царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

⁸ А боязким, і невірним, і огидним, і душогубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і веїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга.

¹⁵ А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбника, і душогубці, і ідолські служителї, і кожен, хто любить і робить лож.

¹¹ І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,

²⁷ І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.

²⁸ Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасенне Боже вони чути муть.

⁶ що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовісте,⁷ котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.⁸ Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

⁶ що прийшло до вас, яко ж і до всього сьвіта, і дав овощ, яко ж і в вас, від того дня, як ви почули і зрозуміли благодать Божу в правдї,

²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

⁹ Після сього поглянув я, і ось, пребагато людей, котрих ніхто не міг перелїчити, з кожного народу, і роду, і людей, і язиків, стоїть перед престолом і перед Агнцем, з'одягнені в одежі білі, а пальмові вітки в руках їх.¹⁰ І покликували великим голосом, говорячи: Спасеннє Богу нашому, сидячому на престолі, і Агнцеві.

³⁰ Тільки ж многі перві будуть останнї, а останні - перві.

²⁸ Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогодні роби в винограднику моїм.²⁹ Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.³⁰ І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.³¹ Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,

³¹ Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.

¹ Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,

¹ У пятнайцятий же рік правлення Тиверия кесаря, як був ігемоном Понтийський Палат в Юдеї, а четверовластником у Галилеї Ірод, Филип же, брат його, четверовластником в Ітуреї і Трахонській землї, а Лисаний четверовластником в Авилинї,

¹⁴ І дочувся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.

²⁶ І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сиділи, не хотів їй відмовити.²⁷ І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темниці.²⁸ І приніс голову його на блюдї, і дав її дівиці, а дївиця дала її матері своїй.

¹⁹ Ірод же четверовластник, докорений від него за Іродияду, жінку Филипа, брата свого, і за все, що коїв лихого Ірод,²⁰ додав ще й се до всього, й запер Йоана в темниці.

⁷ Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманів: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,⁸ инші ж, що Ілия явив ся, другі ж, що один з пророків старих воскрес.⁹ І каже Ірод: Йоана я стяв; хто ж се той, про котрого я чую таке? І шукав видїти Його.

⁸ Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.⁹ Питав же Його словами многимм; Він же нічого не відказав йому.¹⁰ Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.¹¹ Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.

³² Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене?

⁸ Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!⁹ Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить удень, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.¹⁰ Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.

⁴ Я прославив Тебе на землі: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.⁵ А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, І перш нїж сьвіту бути.

³⁰ Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.

¹⁰ Подобало бо Тому, про кого все і ким усе, що привів многих синів у славу, починателя спасення їх страданнями звершити.

⁹ і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,

²⁸ Закон бо людей поставляв архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.

¹⁸ Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;

¹¹ Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.

⁵³ І не прийнято Його, бо лице Його було грядуще в Єрусалим.

³⁴ Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.

⁴ Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.

⁹ Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить удень, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.

⁵⁴ Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустиш, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.

³⁵ Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.

²⁷ Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що - суботи, сповнили їх, осудивши Його,

³⁵ І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.³⁶ Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.

³ і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.

⁶ а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.

³⁷ Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!³⁸ Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.³⁹ Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословенyyy

³⁹ в імя Господнє!

²⁸ Розсердив ся ж і не схотів увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.

⁴¹ І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,⁴² глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.

⁴⁴ І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

²⁸ І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.

¹⁴ Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,¹⁵ а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.

⁵² Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.

⁵⁹ і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.

¹ Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.

²⁵ Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаеть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.²⁶ А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.

⁸ А трупи їх будуть на улицях великого города, що зоветь ся духовно Содома й Єгипет, де і Господь, наш рознятий.

⁹ Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна синуyyy

⁹ Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.

⁹ Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;¹⁰ благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!

⁵ І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:⁶ Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.

²⁴ І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

³⁴ Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.³⁵ Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?³⁶ Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?

²² Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?²³ І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.²⁴ Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.

¹³ побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!

³⁵ Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.³⁶ Доки сьвігло маєте, віруйте в сьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.

¹⁹ Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете.²⁰ Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в мені, а я в вас.²¹ Хто має заповіді мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому.²² Каже Йому Юда, не Іскариоцький: Господи, що воно єсть, що маєш нам обявитись, а не сьвітові?²³ Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо.

¹³ і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону¹⁴ чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.

⁹ щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.¹⁰ Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаеть ся на спасенне.¹¹ Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.¹² Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усіх, богатий для всїх, хто призиває Його.¹³ Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.¹⁴ Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?¹⁵ А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?

¹⁵ Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.¹⁶ Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.¹⁷ Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.¹⁸ Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуемось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.