Hebrews 7 Cross References - UkrainianNT

¹ Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його;² котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою),³ без батька, без матери, без родоводу; нї почину днїв, ні конця життя немаючи, уподоблений же Сину Божому, пробував священиком вічно.⁴ Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.⁵ Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно.⁶ Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив.⁷ Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся.⁸ І тут беруть десятини люде, що мруть, а там - той, про кого сьвідчить ся, що він живе.⁹ І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини.¹⁰ Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек.¹¹ Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященствб (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?¹² Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути.¹³ Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї.¹⁴ Явно бо, що з коліна Юдового вийшов Господь наш, а про се коліно Мойсей об сьвященстві нічого не сказав.¹⁵ І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встав инший сьвященик,¹⁶ котрий не по закону заповіді тілесної постав, а по силї життя незотлїнного.¹⁷ Сьвідкув бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому."¹⁸ Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність.¹⁹ Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.²⁰ І на скілько воно не без клятьби,²¹ (ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него. "Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому")²² на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус.²³ І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;²⁴ сей же, через те, що пробував по вік, непереходяче має сьвященство²⁵ Тимже і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.²⁶ Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,²⁷ котрий не має по всі днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за дюдські: се бо зробив заразом, себе принїсши.²⁸ Закон бо людей поставляв архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.

⁷ і, закричавши голосом великим, каже: Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.

¹⁷ Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.

²⁰ куди предтеча про нас увійшов Ісус, по чину Мелхиседековому, ставшись Архиєреєм по вік.

¹⁴ Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.

²⁶ щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинішнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.

¹ Справдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,² через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої;

¹⁴ Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;¹⁵ вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,¹⁶ і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;¹⁷ і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,¹⁸ тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.

³ І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.

⁶ Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив.

¹⁷ Сьвідкув бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому."

²³ І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;²⁴ сей же, через те, що пробував по вік, непереходяче має сьвященство²⁵ Тимже і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.²⁶ Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,²⁷ котрий не має по всі днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за дюдські: се бо зробив заразом, себе принїсши.²⁸ Закон бо людей поставляв архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.

²⁹ Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.

⁸ І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.⁹ А патриярхи через зависть продали ИосиФа в Єгипет; і був з ним Бог,

¹¹ І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,¹² і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.¹³ Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.

¹⁷ (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.¹⁸ Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.

²⁸ Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема муже-ського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.²⁹ Коди ж ви Христові, то ви насїнне Авраамове, і по обітованню наслїдники.

²³ І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому

²³ за праведність, і другом Божим наречено його."

⁴ І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.

¹⁰ Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек.

²⁵ Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.

¹³ Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.

⁴ вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;

¹⁶ Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насінням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.

¹³ Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,¹⁴ глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."¹⁵ І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.

¹ Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його;

³ без батька, без матери, без родоводу; нї почину днїв, ні конця життя немаючи, уподоблений же Сину Божому, пробував священиком вічно.⁴ Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.

¹³ По вірі померли гі всі, не прийнявши обітниць, а оддалеки видівши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.

¹⁷ Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); единородного приніс, прийнявши обітницю,

⁵⁰ І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.⁵¹ І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.

¹⁶ І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

²⁰ Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.²¹ Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".

²⁵ Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.²⁶ всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?

⁶ Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.

¹⁹ Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете.

¹⁶ Деякі бо, чувши, прогнівали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

⁶ Яко ж і инде глаголе: "Ти еси священик по вік по чину Мелхиседековому."

²³ І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;

²⁴ Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,²⁵ анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у святиню по всї роки з чужою кровю;

²⁷ І як призначено людям раз умерти, а потім суд,

¹⁸ і був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.

¹² Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всіх людей увійшла (через того), в кому всі згрішили.

⁴ Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.⁵ Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно.

²¹ Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.

³ Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.

⁹ Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?

¹⁰ І ви сповдені в Ньому: бо Він голова всякому князівству і власті.¹¹ В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тіло гріхів тїлесних в обрізанні Христовому,¹² погрібшись із Ним крещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.¹³ І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тіла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,¹⁴ знищивши рукописаннє наукою, що була проти нас, і взяв Його з середини, прибивши на хресті,¹⁵ (і) роздягти князівства і власти, вивів на дивовижу сьмілпво, побідивши їх на йому¹⁶ Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяца, або суботи.¹⁷ Се тїнь того, що настане, тїло ж - Христове.

¹⁰ і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.

¹⁵ І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встав инший сьвященик,

¹⁷ Сьвідкув бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому."¹⁸ Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність.¹⁹ Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.

²¹ (ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него. "Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому")

⁷ Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому.

¹⁰ Тим се завіт, котрий: зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть мені народ.¹¹ І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними.¹² Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше."¹³ А що глаголе: "новий", то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.

¹ Маючи бо закон тінь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.² Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, ніякої совісти за гріхи, раз очистившись.³ А в них що-року (робить ся) спомни гріхів.⁴ Не можна бо щоб кров волова та козлина знимала гріхи.

¹³ і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону¹⁴ чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.

¹¹ Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященствб (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?

¹⁴ Явно бо, що з коліна Юдового вийшов Господь наш, а про се коліно Мойсей об сьвященстві нічого не сказав.

³ а Юда породив Фареса та Зару від Тамари; а Фарес породив Єсрома; а Єсром породив Арама;⁴ а Арам породив Аминадава; а Амннадав породив Насона; а Насон погодив Салмона;⁵ а Салмон породив Вооза від Рахави; а Вооз породив Овида від Рути; а Овид породив Єссея;⁶ а Єссей породив Давида царя; а Давид цар породив Соломона від Урієвої;⁷ а Соломон породив Ровоама; а Ровоам породив Авію; а Авія породив Асу;⁸ а Аса породив Йосафата; а Йосафат породив Йорама; а Йорам породив Озію;⁹ а Озія породив Йоатама; а Йоатам породив Ахаза; а Ахаз породив Єзекію;¹⁰ а Єзекія породив Манассію, а Манассія породив Амона; а Амон породив Йосію;¹¹ а Йосія породив Єхонїю та братів його, під час переселення у Вавилон;¹² а після того, як переселено їх у Вавидон, Єхонїя породив Салатиїла, а Салатиїл породив Зоровавеля;¹³ а Заровавель породив Авіюда; а Авіюд породив Єліякима; а бліяким породив Азора;¹⁴ а Азор породив Садока; а Садок породив Ахима; а Ахим породив Єліюда;¹⁵ а Єліюд породив Єліазара; а Єліазар породив Маттана; а Маттан породив Якова;¹⁶ а Яков породив ЙосиФа, чоловіка Мариїного, що від неї родивсь Ісус, на прізвище Христос.

⁴³ І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?

²³ як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;²⁴ і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.²⁵ І ось був чоловік у Єрусалимі ва ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.²⁶ І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.²⁷ І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,²⁸ узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:²⁹ Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:³⁰ бо виділи очі мої спасенне твоє³¹ що приготовив єси перед лицем усіх людей,³² сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.³³ І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.

³³ Аминадавів,Арамів, Єсромів, Фаресів, Юдин,

¹³ І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.

²⁸ І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.

³ про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тілу,

³ Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,

⁸ Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,

⁵ І один із старцїв каже менї: Не плач; ось, побідив лев, що з роду Юдиного, корінь Давидів, щоб розгорнути книгу, і розломити сїм печатїй її.

¹⁶ Я Ісус післав ангела мого, сьвідкувати вам усе по церквах. Я - корінь і рід Давидів, зоря ясна і рання.

³ без батька, без матери, без родоводу; нї почину днїв, ні конця життя немаючи, уподоблений же Сину Божому, пробував священиком вічно.

¹⁷ Сьвідкув бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому."¹⁸ Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність.¹⁹ Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.²⁰ І на скілько воно не без клятьби,²¹ (ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него. "Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому")

¹⁴ знищивши рукописаннє наукою, що була проти нас, і взяв Його з середини, прибивши на хресті,

²⁰ Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь

²⁴ сей же, через те, що пробував по вік, непереходяче має сьвященство²⁵ Тимже і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.

²⁸ Закон бо людей поставляв архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.

⁹ Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,¹⁰ а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тіла, накинуті аж до часу направи.

¹ Маючи бо закон тінь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.

³⁹ і від чого не могли ви у законі :, Мойсейовім справдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.

³¹ То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.

³ Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,

¹⁵ Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидав, анї додає до него.

¹⁷ Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в ніщо обітуваннє.

²¹ Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте ?

⁸ Тілесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого

¹¹ Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященствб (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?¹² Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути.

¹⁹ Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.

⁷ Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому.⁸ Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий,⁹ не по завіту, що вробив я з отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь.

¹ Маючи бо закон тінь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.² Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, ніякої совісти за гріхи, раз очистившись.³ А в них що-року (робить ся) спомни гріхів.⁴ Не можна бо щоб кров волова та козлина знимала гріхи.⁵ Тим же, входячи усьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.⁶ Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.⁷ Тоді я сказав: Ось, ійду (у почині книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."⁸ Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,⁹ потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.

⁹ У всякі чужі науки не вдавайтесь. Добре бо благодаттю покріпляти серця, а не їжами, з котрих не мали користи ті, що пішли за ними.

¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

²⁰ тим що дїлами закону не справдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.²¹ Тепер же окреме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;

² через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої;

¹⁶ та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб справдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не справдить ся дїлами закову нїяке тїло.

²⁴ Тим же закон був нам учителем (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам справдитись.

¹³ Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.

¹² в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.

²⁷ котрим Бог зводив обявити, яке багацтво слави тайни сієї між поганами, котре всть Христос в вас, надїя слави,

¹ Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,

¹⁶ Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.

¹⁸ щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,

²⁵ Тимже і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.

⁶ Тепер же (Христос) лучче знарядив служеннє, на скілько Від посередник луччого завіту, котрий на луччих обітницях узаконив ся.

⁹ Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,

¹⁹ Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,²⁰ дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тілом своїм,²¹ і Єрея великого над домом Божим,²² приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;

⁴⁰ тим що Бог лучче щось про нас провидів, щоб не без нас осягли звершеннє.

¹⁶ Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба.¹⁷ У тому ж, хотівши Бог більше показати наслїдникам обітниці незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,¹⁸ щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,

²⁸ се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаеть ся на оставленнє гріхів.

²⁴ І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.

²⁰ Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.

²⁵ Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.

⁶ Тепер же (Христос) лучче знарядив служеннє, на скілько Від посередник луччого завіту, котрий на луччих обітницях узаконив ся.⁷ Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому.⁸ Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий,⁹ не по завіту, що вробив я з отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь.¹⁰ Тим се завіт, котрий: зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть мені народ.¹¹ І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними.¹² Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше."

¹⁵ І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завіті, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.¹⁶ Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.¹⁷ Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.¹⁸ Тим же й первий не був осьвячений без крови.¹⁹ Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всім людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,²⁰ глаголючи: "Се кров завіту, котрий завітував вам Бог."²¹ І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.²² А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).²³ Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, ніж сї.

²⁴ і до Посередника завіта, нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляв лучче, нїж Авелева.

²⁰ Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,

⁸ І тут беруть десятини люде, що мруть, а там - той, про кого сьвідчить ся, що він живе.

³⁴ Озвавсь до Него народ: Ми чули з закону, що Христос пробу ває по вік: як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому? Хто се Син чоловічий ?

⁹ знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.

⁸ І тут беруть десятини люде, що мруть, а там - той, про кого сьвідчить ся, що він живе.⁹ І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини.¹⁰ Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек.¹¹ Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященствб (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?¹² Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути.¹³ Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї.¹⁴ Явно бо, що з коліна Юдового вийшов Господь наш, а про се коліно Мойсей об сьвященстві нічого не сказав.¹⁵ І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встав инший сьвященик,¹⁶ котрий не по закону заповіді тілесної постав, а по силї життя незотлїнного.¹⁷ Сьвідкув бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому."¹⁸ Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність.¹⁹ Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.²⁰ І на скілько воно не без клятьби,²¹ (ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него. "Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому")²² на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус.²³ І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;

⁸ Ісус Христос учора і сьогоднї, той же самий і на віки.

³⁷ І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;³⁸ і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.³⁹ Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.⁴⁰ Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.

²⁹ Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.³⁰ Я і Отець одно.

¹³ І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Сині.

¹⁶ І я вблагаю Отця, і дасть вам иншого утїшителя, щоб пробував з вами по вік,

²³ І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отпя імям моїм, дасть вам.²⁴ Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просіть, то й приймете, щоб радість ваша була певна.

⁹ Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.¹⁰ І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.¹¹ І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.¹² Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.¹³ Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.¹⁴ Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидів їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.¹⁵ Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.¹⁶ Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.¹⁷ Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.¹⁸ Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.¹⁹ І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.²⁰ Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,²¹ щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.²² І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ми одно.²³ Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.²⁴ Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.²⁵ Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.²⁶ І я обявпв їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.

³⁴ Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!

¹⁸ тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.

²⁰ Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.

⁵ Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,

¹² З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.

¹⁸ У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокущують ся, помогти.

⁷ Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом).

¹⁶ котрий не по закону заповіді тілесної постав, а по силї життя незотлїнного.

²⁴ сей же, через те, що пробував по вік, непереходяче має сьвященство

²⁴ Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,

⁶ Без віри ж не можна угодити, вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає тих нагороджує.

¹⁵ Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть

¹⁵ уст", що визнають імя Його.

¹ Дїточки мої, се пишу вам, щоб не грішили; а коли хто згрішить, заступника маємо перед Отцем, Ісуса Христа праведника.² А Він вблаганнє за гріхи наші; не за наші ж тільки, а також цілого сьвіта.

²⁴ Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радості,

³ І приступив инший ангел, і став перед жертівнею, маючи золоту кадильницю; і дано йому багато пахощів, щоб положив з молитвами усїх сьвятих на жертівню золоту, що перед престолом.⁴ І зняв ся дим пахощів з молитвами сьвятих, від руки ангела, перед Богом,

¹⁸ Знав бо, що через зависть видали Його.

¹⁹ Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правиці в Бога.

³⁵ І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.

²² Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.

⁴¹ Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.

⁴⁷ Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.

²⁶ Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?

⁴⁶ і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;

²⁹ І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я робото всякого часу, що подобавть ся Йому.

³⁰ Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.

¹⁴ Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,

²⁷ Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,

²¹ Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.

²⁰ котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,²¹ вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,²² і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,

⁸ Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.⁹ (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?¹⁰ Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)

⁹ Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,¹⁰ щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,¹¹ і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

³ Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,

¹⁰ Подобало бо Тому, про кого все і ким усе, що привів многих синів у славу, починателя спасення їх страданнями звершити.

¹⁴ Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.¹⁵ Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

¹ Голова ж сказаного - Такого маємо Архиєрея, що сїв по правиції престола величчя на небесах,

¹⁴ то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих діл, щоб служити Богу живому?

²³ Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, ніж сї.²⁴ Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,²⁵ анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у святиню по всї роки з чужою кровю;²⁶ (а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.

¹¹ І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.¹² Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,¹³ дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг! Його.¹⁴ Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.¹⁵ Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:¹⁶ "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днів", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,¹⁷ і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."¹⁸ А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.

² дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

¹⁹ но дорогоцінною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця,

²² котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;

²² котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і власті і сили.

² А Він вблаганнє за гріхи наші; не за наші ж тільки, а також цілого сьвіта.

⁵ Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.

¹⁷ І коли побачив Його, впав я до ніг Його як мертвий; і поклав Він праву свою руку на мене, глаголючи менї: Не бій ся, я Первий і Останній, і живий;¹⁸ і був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.

⁷ ангелові церкви, що в Филадельфиї, напиши: Се глаголе Сьвятий, Правдивий, що має ключ Давидів, котрий відчиняє, і нїхто не зачинить, і зачиняє, - і нїхто не відчинить:

¹⁰ Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.

²² На Ньому й ви вбудовуєтесь на оселю Божу Духом.

² і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.

¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

¹ Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи,

³ і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи.

⁷ у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.

¹² анї з кровю козлиною, ні телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.

²⁵ анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у святиню по всї роки з чужою кровю;

²⁸ так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасенне.

⁶ Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.⁷ Тоді я сказав: Ось, ійду (у почині книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."⁸ Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,⁹ потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.¹⁰ По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.¹¹ І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.¹² Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,

³² І рече їм: Ідїть та скажіть лисиці тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогодні й завтра, а третього дня скінчаю ся.

³⁰ Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.

² в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.

⁶ Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

¹⁴ Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

¹ Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи,² котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею,

⁵ Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреем, а Тот, хто глаголав до Нього: "Син мій еси Ти, я сьогоднї породив Тебе."

⁸ Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,⁹ і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,