Galatians 2:6 Cross References - UkrainianNT

⁶ Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся чим бути), на мене нїчого не наложили.

¹⁶ І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.

¹⁷ Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темниці за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.¹⁸ Сказав бо Иоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.¹⁹ Іродияда ж лютувала на него, й, хотіла його вбити, та не могла.²⁰ Ірод бо боявсь Иоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.

¹⁴ Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

²¹ І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.

³⁴ Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,

⁶ І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.⁷ Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.⁸ І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,⁹ і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.¹⁰ Тепер же чого спокутуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, ні ми не здолїли носити.¹¹ Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.¹² Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.¹³ Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.¹⁴ Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.¹⁵ З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:¹⁶ Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,¹⁷ щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.¹⁸ Звісні од віку Богові всі діла Його.¹⁹ То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;²⁰ а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.²¹ Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.²² Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,²³ написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.²⁴ Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;²⁵ то зводилось нам, зібравшим ся однодушне вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,²⁶ людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.²⁷ Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.²⁸ Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:²⁹ щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.

¹¹ Нема бо в Бога вважання на лиця.

¹⁶ Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.

⁵ Думаю бо, що я нічим не зоставсь позаду передніх апостолів.

²¹ Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.²² Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.²³ Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.

¹¹ Я зробивсь безумним хвалячись; ви мене примусили; бо треба, щоб я був хвалений од вас; нїчим бо я не гірший од найперших апостолів, хоч я й ніщо.

² А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовісте, котре проповідую між поганами, тільки па самоті, значнішим, чи не марно я ходжу або ходив.

⁹ і пізнавши благодать, дану менї, Яков, та КиФа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуванне, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;¹⁰ тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.¹¹ Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.¹² Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.¹³ Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.¹⁴ Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істині, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш по-поганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи ?

³ Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює.

⁷ Поминайте наставників ваших, що гдаголали вам слово Боже; і позираючи на конець їх життя, послїдуйте вірі їх.

¹⁷ Слухайте наставників ваших і коріть ся (їм); вони бо пильнують душ ваших, яко мають перелік оддати; щоб з радістю се робили, а не зітхаючи; не користь бо вам се.

¹⁷ І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування,