Psalms 80:4 Cross References - Ukrainian

⁴ Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

²⁰ І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

⁵ Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!

¹ Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

⁵ Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

⁵ Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!

² Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:³ Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!

⁶ Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?⁷ Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?⁸ Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!⁹ Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,

⁴⁴ закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

²² І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!²³ А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!²⁴ А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...²⁵ А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!²⁶ А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...²⁷ Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.²⁸ Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

¹ І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,² говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.³ У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!⁴ Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,⁵ але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.⁶ І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?⁷ А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?⁸ Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...