Psalms 4:6 Cross References - Ukrainian

⁶ Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.

²⁶ Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!

⁶ Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,

⁶ Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

⁵ Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...

³ Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

¹⁶ Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.¹⁷ Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,¹⁸ бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!¹⁹ Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,²⁰ вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

¹ Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня.

¹ Для дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів.² Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися³ перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

⁷ Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...

¹⁹ А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати! Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

¹⁵ Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

¹³⁵ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

³ Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.⁴ Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,⁵ запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.⁶ Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.⁷ Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!⁸ Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.⁹ І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.¹⁰ І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!¹¹ Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...¹² І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!¹³ І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:¹⁴ у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!¹⁵ І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...¹⁶ Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...¹⁷ І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...¹⁸ І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,¹⁹ а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...²⁰ І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...²¹ Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!²² Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?²³ Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...²⁴ Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!²⁵ Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?²⁶ Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...

² Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!

¹⁹ І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

¹⁹ Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

¹³ А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

¹ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!⁵ Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.