Psalms 146 Cross References - Ukrainian

¹ Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,² хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!³ Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:⁴ вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!⁵ Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,⁶ що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,⁷ правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,⁸ Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!⁹ Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!¹⁰ Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!

¹ Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!

²² Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!

³⁵ Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

⁴⁵ щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!

⁴ ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

¹⁴ А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!¹⁵ Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,

³³ Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

¹ Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!² Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!

⁹ Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.¹⁰ І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!¹¹ А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,¹² кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!¹³ І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили?¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...¹⁵ Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.¹⁶ Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.¹⁷ Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!

¹¹ Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

⁹ Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.

¹² Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

⁸ Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,⁹ краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!

²² Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?

³ А Єгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, і разом вони всі погинуть!

⁶ І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

⁵ Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!⁶ І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...

⁷ І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

¹⁹ У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

¹⁷ А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!

¹⁰ А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

²¹ Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...

¹ Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

¹¹ Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

³ і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

¹⁰ Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,

³ Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

²⁹ Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

⁷ І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!

²⁰ Попав в ями живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його серед народів.

²³ І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.

⁶ А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

²⁴ І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.²⁵ І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.²⁶ І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.²⁷ І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.²⁸ І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.²⁹ І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.

¹⁷ Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...

⁶ І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!

²⁹ Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати.

¹² Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!

⁷ У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

⁷ Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.

¹¹ Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі! З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.

⁵ Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!

⁸ Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.

¹² Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить. Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!

¹⁵ Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

⁷ Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!⁸ І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!

²¹ Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.

¹ На початку Бог створив Небо та землю.

¹¹ Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

⁹ І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь,

⁸ І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,⁹ коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,¹⁰ і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,¹¹ і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

⁶ Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.

² Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

³³ тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

⁵ що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!

³ Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.

⁵ бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!

¹⁵

² бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!

⁵ Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!⁶ Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!

⁵ Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,⁶ Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!

²⁸ коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,²⁹ коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,

¹¹ Отак їм скажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!¹² Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом.

¹⁷ О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!

⁴ І молився я Господеві, Богові своєму, і сповідався й казав: О мій Господи, Боже великий і грізний, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої заповіді!

²⁰ Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.

³ Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.

³⁴ Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

¹⁵ та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

¹⁶ Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!

² в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,

¹⁸ щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

⁷ І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!

¹⁶ Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

¹⁴ Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.¹⁵ Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

¹⁸ щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

⁵ тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

⁶ Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!

⁴ Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!

⁶ Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.

¹⁷ Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.¹⁸ Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,¹⁹ аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.²⁰ Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.

⁹ бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!¹⁰ Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

¹⁴ і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.¹⁵ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,¹⁶ бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

²⁵ Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!

⁷ Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

¹⁵ Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,¹⁶ Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!

²² Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,²³ бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

¹⁰ Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,¹¹ бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

⁴ Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!

¹ Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,

¹⁴ І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!

¹¹ Також ти, за кров заповіту твого Я пустив твоїх в'язнів із ями, в якій немає води.¹² До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!

⁵ І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.

⁵³ удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

¹⁸ На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

¹⁷ І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...

¹⁹ Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

²⁶ І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...

³ Теж народи Він любить. Всі святії його у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.

⁷ Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!

¹⁴ Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!

⁶ Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

⁵ Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим,

¹⁶ І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!

¹⁸ Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!

³⁰ І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

⁵ Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...

¹¹ І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.¹² А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.¹³ І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!

⁴¹ Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!⁴² Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

⁷ і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...⁸ А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?⁹ Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!¹⁰ І питали його: Як же очі відкрились тобі?¹¹ А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.¹² І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.¹³ Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.¹⁴ А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.¹⁵ І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.¹⁶ Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.¹⁷ Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!¹⁸ Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.¹⁹ І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?²⁰ А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.²¹ Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...²² Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.²³ Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.²⁴ І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.²⁵ Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...²⁶ І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?²⁷ Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?²⁸ А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.²⁹ Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.³⁰ Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!³¹ Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.³² Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.³³ Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.

²¹ Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.²² Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?²³ Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.

²⁷ бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.

¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.

⁶ Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,

¹⁸ просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,

⁹ Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

²¹ Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;²² якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

¹⁸ Він чинить суд сироті та вдові, і любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу.¹⁹ І будете ви любити приходька, бо приходьками були ви самі в єгипетськім краї.

¹¹ І будеш радіти перед лицем Господа, Бога свого, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх, і приходько, і сирота, і вдова, що серед тебе в місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його.

³¹ А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!

²³ А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька...

¹⁴ І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Нехай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а ранком скажи цареві, і нехай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та рада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.

¹⁰ І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...

²⁵ Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.

¹² Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,¹³ Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,¹⁴ вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

²⁶ із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

⁵ Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!

¹³ що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!¹⁴ Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!¹⁵ Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,¹⁶ так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!¹⁷ Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!

²⁰ Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!

¹⁹ Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

²⁵ Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.

¹¹ Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!

³ Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!

¹⁹ Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!

²⁷ Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

¹⁸ і Господь зацарює навіки віків!

¹⁶ Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

¹³ Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!

¹² Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

⁷ Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

⁶ Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!

⁹ На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

⁷ Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!

⁴⁴ А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.

²⁶ Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі: Нехай мир вам примножиться!

¹⁴ І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.

¹⁷

¹⁵ І засурмив сьомий Ангол, і на небі зчинились гучні голоси, що казали: Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і Він зацарює на вічні віки!