Proverbs 10 Cross References - Ukrainian

¹ Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.² Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.³ Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.⁴ Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.⁵ Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.⁶ Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.⁷ Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.⁸ Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.⁹ Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.¹⁰ Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.¹¹ Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.¹² Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.¹³ В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.¹⁴ Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.¹⁵ Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.¹⁶ Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.¹⁷ Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.¹⁸ Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.¹⁹ Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.²⁰ Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.²¹ Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.²² Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.²³ Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.²⁴ Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.²⁵ Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.²⁶ Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.²⁷ Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.²⁸ Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.²⁹ Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.³⁰ Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.³¹ Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.³² Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.

³²

¹ Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

²⁰ Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.

²¹ Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

²⁵ Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

¹³ Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

¹⁵ Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,¹⁶ і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

²⁴ Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.²⁵ Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

¹ І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

³ Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.

¹⁵ Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.

¹⁹ а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...

⁹ Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.

⁶ Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,⁷ які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?⁸ Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,⁹ бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,¹⁰ щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

⁴ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

²⁸ В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.

⁶ Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти.

² щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...³ А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

¹⁹ Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!

²⁷ Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?

¹⁸ Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.

¹⁵ І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.¹⁶ І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.¹⁷ І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?¹⁸ І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.¹⁹ І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...²¹ Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

²² Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.²³ І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

⁵ Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,

²¹ щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.

⁹ щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,

¹ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!

²⁰ Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

⁵ то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?⁶ Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,⁷ проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?⁸ Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

²⁰ Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.²¹ Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:²² за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

²⁸ урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

¹⁴ Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

¹⁹ щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!

⁹ Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!¹⁰ Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!

³ Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!

¹⁹ за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.

²⁵ Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.

¹⁰ Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!

³² Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

¹⁶ той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

⁶ Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!⁷ Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?⁸ За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

³⁰ І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!³¹ Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?³² Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.³³ Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

²² І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.²³ Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.²⁴ Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

³¹ Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

⁵ Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!⁶ Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?

⁶ Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:⁷ нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;⁸ вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.⁹ Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?¹⁰ Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,¹¹ і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

²⁴ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.

²⁴ Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

⁴ Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

¹⁵ Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

²⁴ У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

⁴ Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.

¹³ Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!

⁵ Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток.

³⁰ Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,³¹ і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...³² І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:³³ Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,³⁴ і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

¹⁸ Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

²⁷ Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

⁵⁸ Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

¹¹ Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,¹² щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.

⁵ Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,⁶ а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,⁷ а в благочесті братерство, а в братерстві любов.⁸ Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.⁹ А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.¹⁰ Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.

⁶ Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

⁸ вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

⁴ Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

² Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

²⁶ Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

²⁵ мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

⁶ Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!⁷ Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!

² І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.

⁸ І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі? Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...

¹³ Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!

⁴² Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

¹¹ Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

²⁶ Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.

²⁵ А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

²⁰ Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

¹⁹ А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

¹⁶ Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.¹⁷ А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,¹⁸ хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!

³⁶ А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.

³⁴ І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!

¹⁶ І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.

¹⁷ Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

²³ Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

⁵ Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!⁶ Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

⁶ і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!

¹⁰ І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!

¹³ Надіє Ізраїлева, Господи, посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.

⁹ Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

⁴⁸ що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

³⁴ Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

⁵ Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

⁹ Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

¹⁰ Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.

¹ Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

¹³ Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

³ Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

⁸ Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

²³ Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

⁶ Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.⁷ Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

¹² Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

²⁴ Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.²⁵ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.

¹³ Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!

⁴ Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!

²¹ Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!

¹¹ А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!¹² Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!

¹¹ Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!

²³ Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!

²⁰ Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

¹⁸ Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

¹⁵ Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,¹⁶ той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

²⁶ Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.

¹ Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!² Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.

⁵ Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

¹³ А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.¹⁴ А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?

²⁵ Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть.

¹² Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

¹⁹ Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

¹³ він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

⁸ Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.

²¹ Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

¹⁰ Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.

³⁰ Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,³¹ Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.

⁶ Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.

²⁰ Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.²¹ Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.

³² Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.

¹⁴ Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

⁷ Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.

²² Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.²³ Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.²⁴ Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

⁴ Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

¹⁵ Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.

¹² Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:¹³ початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.¹⁴ Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

³⁴ Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.³⁵ Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.³⁶ Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!³⁷ Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.

²⁹ Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.

⁵ Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!⁶ І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.⁷ Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,⁸ та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

¹⁸ Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.

²⁷ Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

⁹ Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

²⁵ Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.

²² Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

⁴ Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,⁵ не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,⁶ не радіє з неправди, але тішиться правдою,⁷ усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

¹ Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

²⁰ хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!

⁸ Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!

¹² І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.

⁹ Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.

³² Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

²² він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

¹⁰ Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.¹¹ Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

²¹ Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.

³¹ Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

²³ Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!

¹⁰ На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

²⁹ На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

³ Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.

²² Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

⁴ Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.

²² І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

¹ Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

⁷ Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

¹⁵ Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

⁸ Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

²³ Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха.

³⁵ Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.

⁴⁴ Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

⁵² І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

⁶ Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.⁷ А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.

²⁴ Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?²⁵ Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

⁶ Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

⁷ Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.

²⁰ Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

¹¹ Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

⁷ Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

²² Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,²³ бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

¹² бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

²³ Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!

¹ Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу.² Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.

²⁴ І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

¹⁹ І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

¹⁷ Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

¹⁸ Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.¹⁹ Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.

³⁰ Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.

¹⁰ Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.¹¹ Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!

¹⁷ Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.¹⁸ Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.

³³ Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!³⁴ Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.

¹⁹ Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

²³ Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

⁷ Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!⁸ Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.⁹ А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.

¹⁷ а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,¹⁸ що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.

¹³ А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.

¹⁰ Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.

¹⁶ І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...

²⁵ І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!²⁶ Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

³⁰ не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

¹ Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,² бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!

¹⁸ Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!

⁴ І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

¹³ Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!

¹² і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

²³ Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

¹⁰ Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.

¹⁷ Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,¹⁸ бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!¹⁹ Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.

¹ Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

⁶ Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

²⁴ Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.²⁵ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.²⁶ А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.²⁷ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!

²⁸ А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

¹ Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.

²⁵ Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,

⁵ Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,⁶ а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,⁷ а в благочесті братерство, а в братерстві любов.⁸ Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.⁹ А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.¹⁰ Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.¹¹ Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

²¹ І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку, і нехай буде на ньому рука филистимлян! А до Давида Саул сказав удруге: Посвоячишся сьогодні зо мною.²² І наказав Саул своїм рабам: Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем.

²⁹ А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул ненавидів Давида по всі дні.

²⁷ І вернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.

⁸ І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.⁹ Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.¹⁰ І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?¹¹ І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!¹² І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.¹³ І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.¹⁴ І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.¹⁵ А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.

²³ І сталося по двох роках, і мав Авесалом стриження овець у Баал-Хацорі, що при Єфремі, і Авесалом закликав усіх царських синів.²⁴ І прийшов Авесалом до царя та й сказав: Ось у раба твого стриження, нехай піде цар та раби його з твоїм рабом.²⁵ І сказав цар до Авесалома: Ні, сину мій, не підемо ж ми всі, щоб не бути тобі на тяготу. І той сильно просив його, та він не хотів піти, але поблагословив його.²⁶ І сказав Авесалом: А як ні, нехай піде з нами брат мій Амнон! І сказав йому цар: Чого від піде з тобою?²⁷ Та Авесалом сильно просив його, і він послав з ним Амнона та всіх царських синів.²⁸ А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...²⁹ І зробили Авесаломові юнаки Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські сини повставали, і сіли верхи кожен на мула свого, та й повтікали.

⁹ І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.¹⁰ А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.

⁹ Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,

² Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

³ хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!

²⁰ Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...

²¹ ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,

⁵ Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!

²⁴ устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:²⁵ коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!²⁶ Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.

²⁰ І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.²¹ І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

¹ Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів.

²⁷ Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.²⁸ І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

³ Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

² Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

⁵ І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.

²¹ І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

¹⁹ ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!

¹⁸ Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

⁴ Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.

¹³ Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

⁷ бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

¹¹ Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.¹² Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

⁹ Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?

³⁴ Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.³⁵ Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.

³ Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,⁴ того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

¹² Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

²¹ Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.²² По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.

³⁰ Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,

²⁹ за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

³¹ І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

²³ помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

¹⁶ Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

⁹ Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.¹⁰ Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.

¹⁵ І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.

¹⁶ Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!

⁶ Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!

¹⁹ До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

¹⁹ Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!²⁰ Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.

¹⁵ Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!¹⁶ І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!¹⁷ Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!

²⁸ А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

² пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,

² І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.

² А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.

²³ що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.

³⁵ А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

¹² І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.

¹⁷ щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.¹⁸ І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.

¹⁸ Та тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли з заклятого, і щоб тим не завели Ізраїлевого табору під закляття, і не довели його до нещастя.

¹ І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.² І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: Підіть, і вивідайте цей Край. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.³ І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: Нехай не йде ввесь народ, коло двох тисяч люда або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні.⁴ І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, та вони повтікали перед айськими людьми.⁵ І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода.⁶ І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.⁷ І сказав Ісус: Ах, Владико Господи, для чого. Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!⁸ О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?⁹ І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?¹⁰ І сказав Господь до Ісуса: Устань, пощо то ти падаєш на обличчя своє?¹¹ Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.¹² І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з-поміж себе!¹³ Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.¹⁴ І підходьте рано вранці за вашими племенами. І станеться, те плем'я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.¹⁵ І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем.¹⁶ І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем'я.¹⁷ І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.¹⁸ І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.¹⁹ І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною!²⁰ І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.²¹ І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.²² І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.²³ І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.²⁴ І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.²⁵ І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.²⁶ І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я того місця: Ахор, аж до цього дня.

⁷ Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.⁸ Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.

¹⁹ І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!

²⁶ І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць?²⁷ Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!...

⁸ Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?⁹ Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?¹⁰ Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?¹¹ Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,¹² таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?¹³ Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:¹⁴ Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!¹⁵ Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...¹⁶ Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,¹⁷ то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...¹⁸ Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,¹⁹ він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...²⁰ Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,²¹ східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...²² Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!²³ Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

²² бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!

³⁸ і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

⁷ Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,⁸ щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!

²¹ Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!

²² Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

⁶ Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!⁷ Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?⁸ За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.⁹ Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!¹⁰ Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.¹¹ Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.¹² Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!

⁴ І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.

¹ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!⁵ Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.

¹⁴ що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,

⁹ Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

²¹ Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.

¹⁸ Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,¹⁹ так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...

⁹ Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!

²⁵ бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

²¹ Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

² Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!

⁴ Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!

¹⁹ Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,

⁴ так виберу й Я їх на зведення, і предмета їхнього страху на них наведу, за те, що Я кликав і ніхто відповіді не давав, говорив Я й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, і вибрали те, чого Я не жадав!...

⁶ Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

¹⁸ Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!

²⁴ Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.

²⁷ а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

¹⁴ І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.¹⁵ А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього.

¹⁸ Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

¹⁹ він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...²⁰ Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,²¹ східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

⁵ не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!

⁹ бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!¹⁰ А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,

⁹ бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

¹⁸ направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

²⁷ Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

³⁰ Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.

³ Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

⁷ Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

²⁴ вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!

¹⁸ І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.

²⁰ збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,

¹⁹ щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя.

¹⁹ Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!

¹³ Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

²⁰ Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

⁶ Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.

⁵ що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!

²⁶ І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

¹¹ У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,

¹² щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.

³² вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!³³ Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

¹⁵ Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,¹⁶ що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,

⁴ Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.

¹¹ Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.¹² Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!¹³ Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?

²³ Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному! А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

¹⁶ і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

² бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!

¹⁶ Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.

¹¹ бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

¹⁷ Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

¹¹ Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...

²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

¹³ отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

²⁰ А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

⁹ Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!

²⁴ Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!²⁵ Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!²⁶ Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

⁷ При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.

²³ І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.²⁴ І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...²⁵ Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.²⁶ А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

² через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.

¹² тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

¹⁶ Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію,

³ Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

⁶ дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

¹² Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене! Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.

²⁰ Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!

⁷ ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!

⁷ нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!

¹⁵ Радість праведному правосуддя чинити, а злочинцеві страх.

³¹ а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!

¹² І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Господь!

²² Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?²³ І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!

²⁶ Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...²⁷ А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!

⁸ а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.⁹ Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,

¹³ Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.

⁸ Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!

²⁸ Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!²⁹ Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.

⁵ Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,

¹ Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!

²¹ Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,²² а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!

²⁵ Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.

²⁴ Сину людський, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорять так: Авраам був один, та проте посів цей Край, а нас багато, нам даний цей Край на спадщину!²⁵ Тому скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зводите до бовванів своїх, і кров проливаєте, і цей Край посядете ви?²⁶ Ви спираєтесь на свого меча, робите гидоту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, і цей Край посядете ви?

⁹ Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.¹⁰ Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу.

⁴¹ Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

³⁵ Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?³⁶ Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.³⁷ Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.³⁸ Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,³⁹ ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

¹⁸ Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

¹¹ нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!

³ Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?⁴ Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

¹³ В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.

¹² щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,

¹¹ Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.

⁶ Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

² Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.

²⁸ Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.

⁶ Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.⁷ Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.⁸ Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

¹⁰ Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.

⁸ слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.