Luke 24:44 Cross References - Ukrainian

⁴⁴ І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

¹⁵ І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

¹⁸ А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.

¹⁸ І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.

¹⁰ Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.

² І сказав Господь до Мойсея: Промовляй до Аарона, брата свого, і нехай він не входить кожного часу до святині за завісу, перед віко, що на ковчезі, щоб не вмер він, бо Я в хмарі являюся над тим віком.³ З оцим увійде Аарон до святині, з телям на жертву за гріх та з бараном на цілопалення.⁴ Він зодягне священного льняного хітона, і льняна спідня одіж буде на тілі його, і підпережеться льняним поясом, і обвинеться льняним завоєм, вони священні шати. І обмиє в воді своє тіло, та й зодягне він їх.⁵ А від громади Ізраїлевих синів візьме він два козли на жертву за гріх та одного барана на цілопалення.⁶ І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім.⁷ І візьме він обох тих козлів, та й поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.⁸ І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля.⁹ І принесе Аарон козла, що на нього вийшов жеребок для Господа, і вчинить його жертвою за гріх.¹⁰ А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню.¹¹ І принесе Аарон бичка жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім; і заріже бичка жертви за гріх, що належить йому.¹² І візьме повну кадильницю горючого вугілля з-над жертівника перед Господнім лицем, і повні жмені свої тонко товченого запашного кадила, та й внесе за завісу.¹³ І покладе він те кадило на огонь перед Господнім лицем, а хмара кадила закриє віко, що над свідоцтвом, щоб він не помер.¹⁴ І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем своїм на переді віка на схід, а перед віком покропить з крови сім раз своїм пальцем.¹⁵ І заріже козла жертви за гріх, що належить народові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров'ю його, як зробив був із кров'ю теляти, і покропить її на віко та перед віком.¹⁶ І очистить він святиню з нечистости Ізраїлевих синів та з їхніх переступів через усі гріхи їхні. І так він зробить для скинії заповіту, що знаходиться з ними серед їхньої нечистости.¹⁷ І жоден чоловік не буде в скинії заповіту, коли він входить на очищення до святині, аж до виходу його. І очистить він себе та дім свій, та всю громаду Ізраїлеву.¹⁸ І вийде він до жертівника, що перед Господнім лицем, та й очистить його; і візьме крови теляти й крови козла, та й дасть на роги жертівника навколо.¹⁹ І покропить на нього з крови пальцем своїм сім раз, та й очистить його, та освятить його від нечистости Ізраїлевих синів.

⁸ І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.

²⁵ І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

¹⁵ Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати,¹⁶ згідно з усім, чого жадав ти від Господа, Бога свого, на Хориві в дні зборів, говорячи: Щоб більше не чути мені голосу Господа, Бога свого, а цього великого огню вже не побачити й не померти.¹⁷ І сказав до мене Господь: Добре сказали вони.¹⁸ Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.¹⁹ І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.

¹ Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?² Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:³ Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!⁴ Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!⁵ Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:⁶ Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.⁷ Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.⁸ Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!⁹ Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...¹⁰ А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:¹¹ Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!¹² Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

⁹ Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!¹⁰ Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!¹¹ Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.² Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...³ Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!⁴ Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!⁵ На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.⁶ До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.⁷ А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.⁸ Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!⁹ Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!¹⁰ Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!¹¹ На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!¹² Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!¹³ Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,¹⁴ на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!¹⁵ Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.¹⁶ Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.¹⁷ Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...¹⁸ Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!¹⁹ Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...²⁰ А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!²¹ Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!²² Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.²³ Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!²⁴ Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,²⁵ бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!²⁶ Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,²⁷ будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!²⁸ Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,²⁹ бо царство Господнє, і Він Пан над народами!³⁰ Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!³¹ Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа. Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

⁶ Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.⁷ Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.⁸ Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.² Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!³ Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!⁴ Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...⁵ Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!⁶ Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!⁷ Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,⁸ бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...⁹ Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,¹⁰ бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,¹¹ і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...¹² За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:¹³ про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...¹⁴ А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,¹⁵ визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!¹⁶ Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!¹⁷ Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,¹⁸ і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,¹⁹ наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...²⁰ Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!²¹ Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!²² і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...²³ Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,²⁴ бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!²⁵ Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!²⁶ Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!²⁷ Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...²⁸ Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,²⁹ нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...³⁰ А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,³¹ і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!³² і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.³³ Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,³⁴ бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!³⁵ Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,³⁶ бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

¹ Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,² хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!³ Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.⁴ Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!⁵ Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!⁶ Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!⁷ Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,⁸ і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!⁹ Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...¹⁰ Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!¹¹ і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,¹² бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!¹³ Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,¹⁴ від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!¹⁵ і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!¹⁶ На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!¹⁷ Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!¹⁸ Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,¹⁹ і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!²⁰ Скінчились молитви Давида, сина Єссея.

¹ Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.² Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:³ хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,⁴ душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!⁵ Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...⁶ Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...⁷ Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.⁸ На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.⁹ Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,¹⁰ стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...¹¹ Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.¹² Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?¹³ Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?¹⁴ Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...¹⁵ Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?¹⁶ Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...¹⁷ Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,¹⁸ вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

⁴ обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,⁵ вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!⁶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!⁷ Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!⁸ Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!¹⁰ і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!¹⁴ Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,¹⁶ ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!¹⁷ Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!¹⁸ Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!¹⁹ Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!²⁰ Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

¹ Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!² Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!³ Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.⁴ Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.⁵ По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,⁶ Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...⁷ Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!

²² Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,

¹⁴ Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій! Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.

⁶ Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

¹ І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його.² І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього.³ Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати,⁴ але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному.⁵ І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же поясом стегон Його!⁶ І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме!⁷ А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба!⁸ І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки,⁹ не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!¹⁰ І станеться в день той: до Кореня Єссеєвого, що стане прапором народам, погани звертатися будуть до Нього, і буде славою місце спочинку Його!

¹⁶ Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!

¹ Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!² Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!³ Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!⁴ Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!⁵ І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!⁶ Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:⁷ трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:⁸ Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!⁹ На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!¹⁰ Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.¹¹ Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

¹ Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.² Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.³ Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.⁴ Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.

¹ Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.² І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.³ І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!⁴ І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.⁵ Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.⁶ І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!⁷ Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.⁸ Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,

² Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!³ Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню.⁴ Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.⁵ Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив.⁶ Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.

¹³ Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане!

¹ Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,² щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,³ щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!

⁵ Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.

¹⁴ Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин:

²² Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.

²³ І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!

⁴⁴ А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.

¹³ Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.

²⁴ Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих.²⁵ Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу.²⁶ І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення.²⁷ І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.

⁷ А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцями.⁸ І відлучила вона Ло-Рухаму, і зачала знову, і породила сина.⁹ А Він сказав: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, і Я не буду ваш!^{10 11}

⁵ Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.

^{28 29 30 31 32}

¹¹ Того дня Я поставлю упалу Давидову скинію і проломи в ній загороджу, і поставлю руїни його, і відбудую його, як за днів стародавніх,

¹ А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.² Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.³ І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі!⁴ І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.

⁷ І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.⁸ Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.⁹ Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот.

¹² І скажеш до нього, говорячи: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Оце муж, Цема ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього.

⁹ Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.

⁸ І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.⁹ Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!¹⁰ І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.¹¹ І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.¹² І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.¹³ І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.

¹⁰ А на Давидів дім та на єрусалимського мешканця Я виллю Духа милости та молитви. І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем.

⁷ О мечу, збудися на Мого пастиря та на мужа, Мого товариша, каже Господь Саваот! Удар пастиря і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку.

⁴ І того дня стануть ноги Його на Оливній горі, що перед Єрусалимом зо сходу, а Оливна гора на свої половини роздвоїться, на схід і на захід, на дуже велику долину. І на північ осунеться половина гори, а половина її на південь.

¹ Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!² І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.³ І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді.

² А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!³ І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п'ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот.⁴ Згадайте Закона Мойсея, Мого раба, що йому наказав на Хориві устави й права щодо всього Ізраїля.⁵ Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!⁶ І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!

²¹ Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня.

²² Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,²³ і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...

¹⁸ Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...¹⁹ І поганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

⁵⁴ Але як має збутись Писання, що так статися мусить?

⁵⁶ Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

³¹ І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.³² І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

³¹ Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

³³ Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,³⁴ і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

²² І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!

⁴⁴ Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...

³¹ І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.³² Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,³³ і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!³⁴ Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

²² Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.

³⁷ Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

⁶ Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.⁷ Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

²⁶ Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?²⁷ І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

⁴⁶ І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

¹⁴ І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,

³⁹ Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

⁴⁶ Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

⁴ Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.⁵ Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?

¹⁶ Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.¹⁷ А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...

¹¹ І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!¹² Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.¹³ Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.

²⁴ Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...²⁵ Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.²⁶ Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!²⁷ Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.²⁸ Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!²⁹ Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.³⁰ А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...³¹ Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.³² Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.³³ Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,³⁴ та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.³⁵ І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.³⁶ о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!³⁷ І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

¹⁸ А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

²² Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!²³ І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.²⁴ Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

³⁷ Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!

²⁹ Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.³⁰ Але Бог воскресив Його з мертвих!³¹ Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.

³³ що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!

² І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,³ виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.

³ Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,⁴ і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

⁵ І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

¹ Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

⁸ Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

¹ Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

¹¹ Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.

¹⁰ І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.