Luke 15 Cross References - Ukrainian

¹ Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.² Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.³ А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:⁴ Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?⁵ А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.⁶ І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.⁷ Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...⁸ Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?⁹ А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!¹⁰ Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.¹¹ І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.¹² І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.¹³ А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.¹⁴ А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.¹⁵ І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.¹⁶ І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.¹⁷ Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!¹⁸ Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...¹⁹ Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...²⁰ І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!²¹ І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...²² А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.²³ Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,²⁴ бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.²⁵ А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.²⁶ І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?²⁷ А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.²⁸ І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.²⁹ А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...³⁰ Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...³¹ І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!³² Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

²⁷ А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.

¹⁰ І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.¹¹ Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?¹² А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!¹³ Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

²⁸ А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!²⁹ А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.³⁰ І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.³¹ Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

²⁹ І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.³⁰ Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?³¹ А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.³² Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

²⁹ І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.

³⁰ І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!

²⁰ Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,

¹⁵ Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.

¹¹ Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

³⁰ Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?

³⁴ Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.

³⁹ Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!

²⁹ А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...³⁰ Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...

⁷ А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

³ кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?

⁹ Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,¹⁰ але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.¹¹ А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!

¹² Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.

¹⁷⁶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

⁶ Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!

⁶ Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір'я, забули про ложе своє...

⁸ Як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що отара Моя полишена на здобич, і стала отара Моя за їжу для всякої польової звірини через брак пастиря, і пастирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасуть пастирі Мої, а отари Моєї не пасуть,

¹¹ Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх.¹² Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.

¹⁶ Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев'яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!

³¹ А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.

¹¹ А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

¹² Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?¹³ І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.¹⁴ Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

¹⁵ А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?

⁴ Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?⁵ А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.⁶ І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.⁷ Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

¹⁰ Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

¹⁵ Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.¹⁶ Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

²⁶ Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.²⁷ Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.²⁸ І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

¹ Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

²⁵ Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

¹⁰ Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.¹¹ Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

³ Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь залишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утроби,⁴ і Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!

¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!¹¹ Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.

⁵ Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!

¹² І будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть жадана, незалишене місто!

⁹ В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.

⁴¹ І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.⁴² Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!

²³ Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?

¹¹ Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?

⁴ І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.

¹⁸ Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?

¹⁷ Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!

²³ Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,²⁴ бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

³² Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

⁹ Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

⁴³ І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

³⁴ Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.³⁵ Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

¹¹ Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!

¹ А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,² попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.³ А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,⁴ а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?⁵ А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!⁶ А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!⁷ А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.⁸ Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.⁹ І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.¹⁰ А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!¹¹ Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,¹² і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...¹³ Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!¹⁴ І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.¹⁵ І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.¹⁶ Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

²⁰ А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!²¹ А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!

¹⁹ і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,²⁰ яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе,

³ між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,⁴ Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,⁵ і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,⁶ і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,

¹⁰ Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.

⁷ якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.

⁵ Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.

²⁶ щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.

³ Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.⁴ А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,⁵ Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,⁶ Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,⁷ щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.

² дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.

⁵ що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з'явитися останнього часу.

¹⁰ Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!¹¹ Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!

¹³ І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:¹⁴ Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

⁷ Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

¹⁰ Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

²⁴ бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

²⁹ Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!

¹⁴ Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.

²³ А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

³ Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

⁴ і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,

¹⁷ Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

¹ Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!

¹⁹ Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?

⁷ через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.⁸ Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!⁹ Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?

¹⁰ колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!

¹² покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

¹³ І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

³² Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

²⁹ А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...

¹⁵ Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.

⁹ А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.¹⁰ Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.¹¹ Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

⁹ А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

⁶ Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.⁷ Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.

¹² Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.

¹⁶ Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

⁵² і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

¹⁷ І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,

¹³ І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!¹⁴ По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже високо підняв його. І понаставляв він військових зверхників по всіх укріплених містах Юдеї.¹⁵ І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господнього дому, і всі жертівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.¹⁶ І збудував він Господнього жертівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господеві, Богові Ізраїлевому.¹⁷ Але народ приносив жертви ще на пагірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.¹⁸ А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорливців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.¹⁹ А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його прозорливців.

³² Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!

¹⁰ Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

¹⁴ Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

⁵ А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.⁶ Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.⁷ Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!

¹ І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.² Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.³ І всі йшли записатися, кожен у місто своє.⁴ Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,⁵ щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.⁶ І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.⁷ І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...⁸ А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.⁹ Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...¹⁰ Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.¹¹ Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.¹² А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

⁴⁷ Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

⁵ Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

¹⁹ Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

³ Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!⁴ Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.⁵ Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.

¹⁸ І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!

¹⁰ Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.

¹⁵ Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

¹⁴ Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

¹¹ І я бачив, і чув голос багатьох Анголів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч.¹² І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!¹³ І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки!¹⁴ А чотири тварині казали: Амінь! І двадцять чотири старці попадали та поклонились Тому, Хто живе повік віку!

²³ А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?²⁴ Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.²⁵ Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?²⁶ А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.²⁷ І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

¹⁶ то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,¹⁷ але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.

⁵ Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!⁶ Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!

¹⁴ від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

⁴⁴ Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...

³⁰ Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...

¹ Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ.² І робив він лихе в Господніх очах, за поганською гидотою тих народів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.³ І він знову побудував пагірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставляв жертівники для Ваалів, і поробив Астарти, і вклонявся всім небесним силам, і служив їм.⁴ І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі буде Ім'я Моє навіки!⁵ І побудував він жертівники для всіх небесних сил на обох подвір'ях Господнього дому.⁶ І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановляв викликувачів духів померлих і духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.⁷ І поставив він різаного боввана, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!⁸ І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Закон, і устави, і постанови, дані через Мойсея.⁹ Та Манасія робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.¹⁰ І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.

¹³ Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.¹⁴ А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!¹⁵ Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

¹⁷ що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?¹⁸ А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!

⁴ У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...⁵ Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...⁶ Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

²⁷ бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

⁸ віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,⁹ щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,¹⁰ щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...¹¹ І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,¹² і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!¹³ І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...¹⁴ Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

²⁶ бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

⁹ Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

¹⁷ Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.

²⁰ Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його.

¹⁹ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.²⁰ Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,²¹ бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.²² Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

⁸ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

⁷ Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

³ Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.

⁹ Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!¹⁰ Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!

⁴ О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!

¹³ Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!

¹¹ уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!

¹² Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п'янкого нажлуктимось, і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший!...

⁵ Так говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?

¹³ Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.

¹⁷ Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?¹⁸ І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?¹⁹ Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

³¹ О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?

³ День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!⁴ Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.⁵ Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.⁶ Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.⁷ Тому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.

³ Народе ти Мій, що тобі Я зробив і чим мучив тебе, свідчи на Мене!

¹ Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.

¹⁹ Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

¹³ Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,¹⁴ але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!

¹³ А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.

³ Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.⁴ Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.

¹³ і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.

¹¹ І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.

²⁷ І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.

⁹ І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.¹⁰ А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.¹¹ Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.¹² А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.¹³ І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.¹⁴ І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!

⁹ І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.¹⁰ І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!¹¹ Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!¹² І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, та не знайдуть його!

³ І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

²² А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.

⁵ У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...

⁹ Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...¹⁰ Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,¹¹ нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!¹² Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?¹³ Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...

¹⁷ Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.

³ Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

⁴ І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?⁵ Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.⁶ Прислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...

¹⁸ Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!¹⁹ Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.

⁵² Тож носи свою ганьбу ти, що чинила її для своїх сестер, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедливлення своїх сестер!

⁶³ щоб згадала ти й засоромилася, і не могла більше відкривати уста перед ганьбою своєю, коли прощу тобі все, що ти наробила, говорить Господь Бог.

⁶ І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!

⁹ Тому то і Я вас зробив погорджуваними й низькими для всього народу, бо не стережете доріг Моїх ви, та не безсторонні в Законі.

³² Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.³³ А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась.³⁴ Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили.

¹³ А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

²⁴ Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.²⁵ Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.²⁶ Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

²² А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

⁹ Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники,¹⁰ ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!¹¹ І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.

² в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,³ між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,

¹⁷ Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,¹⁸ вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,¹⁹ вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.

¹¹ і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.¹² Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!

⁵ Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,⁶ бо гнів Божий приходить за них на неслухняних.⁷ І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними.

²⁵ що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,²⁶ щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.

³ Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

²¹ І Я дав був їй часу, щоб покаялася, та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй.²² Ось Я кину її на ложе, а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються,

²² а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

⁴ коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

²⁰ Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?

² Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!

³ Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,

⁵ Ті, що їли присмаки, на вулицях з голоду мліють; ті, що виплекані на пурпурі, тепер смітники обіймають...

¹ Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.

² І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,³ та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!⁴ І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.⁵ І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.⁶ Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!⁷ Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!⁸ Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!

¹⁹ Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.²⁰ Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.²¹ Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

³ Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...

¹⁹ Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.

⁷ У дні лиха свого та страждання свого дочка єрусалимська спогадує всі свої скарби, що були від днів давніх, як народ її впав був у руку ворожу, і не було, хто б їй поміч подав... Вороги споглядали на неї, і сміялись з руїни її...

²⁸ І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!

³⁵ І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались...

¹⁸ Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...¹⁹ Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

²³ І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

³⁷ Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

²⁹ Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.³⁰ І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?

¹¹ І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.¹² Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників,¹³ то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!...¹⁴ І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!¹⁵ А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти.¹⁶ Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.¹⁷ Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.¹⁹ Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,

⁴ Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,⁵ і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,

¹⁴ Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!

⁴ А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,⁵ Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,⁶ Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,

¹⁶ Не обманюйтесь, брати мої любі!¹⁷ Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.¹⁸ Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

⁴⁰ І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.⁴¹ Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.

⁴⁷ і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх, говорячи: Ми згрішили, і безбожне чинили, були ми винні;⁴⁸ і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю ворогів своїх, що їх поневолили, і помоляться до Тебе в напрямі до свого краю, що Ти дав їхнім батькам, у напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Імени Твого,

³⁰ А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.³¹ І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.

³ І були при вході до брами чотири прокажені чоловіки. І сказали вони один до одного: Чого ми сидимо тут, аж поки не помремо?⁴ Якщо ми скажемо: Увійдімо до міста, а в місті голод, то помремо там; а якщо сидітимемо тут, то теж помремо. Отож, ходіть, і перейдімо до сирійського табору, якщо там позоставлять нас при житті, будемо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо...

¹² А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.¹³ І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!

¹⁹ А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його прозорливців.

²⁷ Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.²⁸ Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.

⁸ А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,⁹ то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.¹⁰ Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

³ Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,⁴ бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.⁵ Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.

³ Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!⁴ Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,⁵ бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.

³ Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?⁴ Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!⁵ Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!⁶ Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!⁷ О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!

¹³ Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

¹⁶ Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!

¹⁹ І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.

⁶ Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!⁷ Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!⁸ Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!⁹ Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!

²⁰ Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!

⁴ За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати...⁵ Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!

¹⁸ І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...¹⁹ Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,²⁰ душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...²¹ Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:²² Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

²⁹ хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

⁴⁰ Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

²⁶ На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.

⁶ Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,⁷ бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.

¹ Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!² Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!³ Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!

⁴ І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.

⁹ Хто знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!

⁶ і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.

⁹ Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

¹⁴ Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.

¹¹ Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!

² Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

²¹ І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...

¹³ А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

⁸ Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!⁹ Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.¹⁰ А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!

¹⁰ І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.

²⁴ А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справді виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.²⁵ А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в очах твоїх учинити нам, учини.

⁶ Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...

¹⁰ Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!

²⁶ А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...²⁷ Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

⁸ А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

⁶ І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.⁷ Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.

⁹ Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

¹³ мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.¹⁴ І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.¹⁵ Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.¹⁶ Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.

⁸ Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!⁹ Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!¹⁰ Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

⁶ Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.

⁴ І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

¹⁴ І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...

²⁹ І запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...

² і ти навернешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,³ то поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосердиться над тобою, і знову позбирає тебе зо всіх народів, куди розпорошив тебе Господь, Бог твій.⁴ Якщо буде твій вигнанець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти Він візьме тебе.

⁵ бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!

¹⁵ А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,

¹⁰ Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.¹¹ Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,¹² як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!¹³ Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,

¹⁵ Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!

⁶ Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!⁷ Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!⁸ Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь.⁹ Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.

¹⁸ Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.

⁶ І проходив Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валялася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!⁷ Рости ж, зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!⁸ І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, час кохання. І простягнув Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, говорить Господь Бог, і стала ти Моєю.

⁸ Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!

¹⁸ Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?¹⁹ Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.

³⁹ Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

³⁷ І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...

⁴ Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,

² і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!

¹³ Тільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

⁴ Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?

¹² Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.

⁴² І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

²⁵ Залізо та мідь то запора твоя, а сила твоя як усі твої дні.

¹⁰ І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, ненависникові юдеїв.

² І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.

³³ Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

¹³ А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.

⁹ Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

¹⁶ Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

¹ Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?

¹⁰ Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!

⁹ І обмив Я тебе водою, і сполоскав Я кров твою з тебе, і натер тебе оливою.¹⁰ І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.¹¹ І приоздобив тебе оздобою, і дав нараменники на руки твої, а ланцюга на шию твою.¹² І дав Я носову сережку до носа твого, і сережки на вуха твої, а пишну корону на твою голову.¹³ І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя віссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!

³ А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола.⁴ І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: Здійміть з нього цю брудну одежу! І сказав він йому: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні.⁵ І він сказав: Нехай покладуть чистого завоя на його голову! І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а Ангол Господній стояв.

¹¹ Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,¹² та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

²² А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

¹⁵ бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

¹⁴ але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!

²⁷ Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!

⁵ щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.⁶ А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

¹³ У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,¹⁴ Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!

²² щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,²³ та відновлятися духом вашого розуму,²⁴ і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.

¹⁵ і взувши ноги в готовість Євангелії миру.

¹⁷ Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його.

⁴ Та ти маєш і в Сардах кілька імен, що одежі своєї вони не споганили, і в білій зо Мною ходитимуть, бо гідні вони.⁵ Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами.

¹⁸ Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити.

¹¹ І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.

⁹ Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.

¹³ І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили?¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...

⁸ І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.

⁷ І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.

⁵ Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!

² Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

⁶ І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.

¹³ Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...¹⁴ Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...

² Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.³ І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.⁴ Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!⁵ Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.⁶ А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.⁷ І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.⁸ Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.⁹ Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.¹⁰ І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.¹¹ Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,¹² та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.¹³ Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...¹⁴ Бо багато покликаних, та вибраних мало.

²⁸ І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!

¹⁰ І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!

¹¹ Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!

¹² І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!¹³ Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!¹⁴ І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!¹⁵ Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...¹⁶ Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!¹⁷ І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!

⁴ Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!

¹⁰ Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.¹¹ Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.¹² Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?¹³ І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

²² І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

¹⁹ Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

⁴ Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?

⁷ Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...⁸ Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?⁹ А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!

²¹ Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

²⁴ Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.²⁵ Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

²⁵ Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

¹¹ Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

¹³ і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.

² бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

¹⁵ Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

¹⁵ Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!

²⁶ І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.

¹⁴ Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.¹⁵ А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

¹ І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,

⁵ і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,

¹³ І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,

⁶ А котра у розкошах живе, та живою померла.

¹² Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;

¹ А до Ангола Церкви в Сардах напиши: Оце каже Той, Хто має сім Божих духів і сім зір: Я знаю діла твої, що маєш ім'я, ніби живий, а ти мертвий.

²⁰ І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.

¹⁴ А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.

¹¹ Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!

¹ Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...

³ Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,

⁴ Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!

⁴ час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

⁴ Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,

³² Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

¹¹ І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.¹² І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.

¹⁷ І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

¹³ до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...

¹⁶ і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.

⁵ а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.⁶ І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?⁷ Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.

²⁸ І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!

⁸ І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання!

⁵ що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!

⁵ Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо! Та будуть вони посоромлені!

¹ І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.² І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.³ А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!⁴ А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?

⁹ І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

¹¹ А взявши, вони почали нарікати на господаря,

³⁴ Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!

² Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.

⁴⁷ і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

⁴⁵ Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

⁵⁰ Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.

² Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

¹⁹ А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...

²¹ Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!²² І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!...

¹⁹ Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.

²⁰ Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

¹⁶ Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

¹³ І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.¹⁴ А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?

² Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:³ Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!

³ щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?

¹² Ви ж Його зневажаєте, кажучи: Трапеза Господня вона занечищена, й дохід її, обриджена страва її.¹³ І до того говорите: Ось стільки праці! і ним нехтуєте, говорить Господь Саваот, і приносите крадене, і кульгаве та хворе, і таку жертву хлібну приносите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Господь.

¹⁴ Ви кажете: Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу, та ходимо в жалобі перед лицем Господа Саваота?

¹² кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

¹⁰ Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!

⁹ А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

¹¹ Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.¹² Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

²⁰ Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.²¹ А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

²¹ Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

²⁰ Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

²⁷ Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.

³ Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

⁴ хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,⁵ обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.⁶ Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.

¹⁷ Бо ти кажеш: Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!

⁷ А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.

¹¹ І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?

¹² І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.¹³ А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

²² А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.²³ Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,

¹¹ Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

¹³ А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?¹⁴ Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.¹⁵ Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?¹⁶ Отак будуть останні першими, а перші останніми!

²⁷ А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!²⁸ А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...

²² І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.²³ Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

⁴ вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

¹ Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

³⁵ Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

⁸ Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.

⁹ Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід. Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!

¹⁰ І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.¹¹ А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?

⁴ Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.

¹⁹ А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

⁹ а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!¹⁰ І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!¹¹ І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!¹² І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

¹ І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,² в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,³ між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,⁴ Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,⁵ і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,⁶ і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,⁷ щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.⁸ Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,⁹ не від діл, щоб ніхто не хвалився.¹⁰ Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.