Luke 12:20 Cross References - Ukrainian

²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

⁹ І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!¹⁰ І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!

³⁶ І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.³⁷ І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.³⁸ І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.

²⁸ А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...²⁹ І зробили Авесаломові юнаки Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські сини повставали, і сіли верхи кожен на мула свого, та й повтікали.

⁹ І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п'яний, пив у домі Арци, що був над його домом у Тірці,¹⁰ то прийшов Зімрі й убив його, і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.

¹¹ І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.

¹ Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.² І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.

²⁰ Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.²¹ Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:²² за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!²³ Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

⁸ Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

¹⁶ Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,¹⁷ то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

⁶ Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

¹⁷ Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,¹⁸ бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!¹⁹ Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

⁵ Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,⁶ ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!⁷ Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.

¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

³⁰ Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

⁴ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

⁸ Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.

¹⁸ І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,¹⁹ а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...²⁰ І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...²¹ Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!²² Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?

¹⁴ як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...¹⁵ І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?¹⁶ А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

¹¹ Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...

¹ Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.² Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.³ Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.⁴ Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.⁵ Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.⁶ Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.

²⁵ А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін.²⁶ Ось розв'язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його.²⁷ Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким.²⁸ Перес поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам.²⁹ Тоді наказав Валтасар, і надягли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, і розголосили про нього, що він буде третім пануючим у царстві.³⁰ Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.

¹⁰ Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивались, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!

⁴⁸ А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,⁴⁹ і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,⁵⁰ то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.⁵¹ І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів!

⁴⁰ Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

²² Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.²³ І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

³ Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!

⁷ Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.

¹⁴ ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...