Job 23 Cross References - Ukrainian

¹ А Йов відповів та й сказав:² Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...³ О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!⁴ Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,⁵ розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.⁶ Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!⁷ Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.⁸ Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,⁹ на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...¹⁰ А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!¹¹ Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.¹² Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.¹³ Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:¹⁴ бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!¹⁵ Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...¹⁶ А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,¹⁷ бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

² Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,³ то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

¹¹ Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:

¹ Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

⁶ і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

⁴ бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.

² Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!³ В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:⁴ згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.⁵ Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...⁶ Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,⁷ свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:⁸ Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?⁹ Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

¹⁹ Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,²⁰ душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

³ і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

²¹ і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

³⁵ О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...³⁶ Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?³⁷ Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

¹ І говорив Господь Йову й сказав:² Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!³ І Йов відповів Господеві й сказав:⁴ Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...⁵ Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...

⁸ І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,

⁶ Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!⁷ Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!

⁷ Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Ймення Свого, бо намножились наші відступники, ми Тобі нагрішили!

¹⁹ бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.²⁰ Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

⁶ Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,

²⁵ Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?²⁶ І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.²⁷ І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.²⁸ Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!²⁹ І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!³⁰ І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!³¹ І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!³² І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!

¹² Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

¹² Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з-поверхні землі?... Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!¹³ Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, і вони посядуть навіки.

¹³ І сказав Мойсей до Господа: І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей,¹⁴ та й скаже до мешканців цього Краю, які чули, що Ти Господь серед цього народу, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі,¹⁵ якщо заб'єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:¹⁶ Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині...¹⁷ А тепер нехай же звеличиться сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:¹⁸ Господь довготерпеливий, і багатомилостивий, Він прощає провину та переступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколіннях.¹⁹ Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди!

⁸ О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?⁹ І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?

¹⁸ Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

¹⁹ Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

¹ Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!

²⁶ Пригадай ти Мені і судімося разом, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатись!

¹⁸ Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спустошення та те місто, де кликалося Ім'я Твоє в ньому, бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість.¹⁹ Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом!

² Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

²² Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!²³ Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

² Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!³ Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:⁴ Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...⁵ Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...⁶ Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...

³ А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.⁴ Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.

⁴ Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

¹⁹ Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

³³ поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...³⁴ Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

²¹ віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

³ Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!

⁴ Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!...

⁸ Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.

³³ Як живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!

³⁵ І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,

⁹ І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.¹⁰ Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.

¹⁵ я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

¹⁸ Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!

⁵ Чи Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...

¹ Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?

¹⁹ А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.²⁰ Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.²¹ А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.²² А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

¹ Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

³³ Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.³⁴ Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

¹¹ Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

¹⁴ Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!

¹ Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів.² Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?³ Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?

¹⁵ Справді Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, Спаситель!

¹⁶ Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!

⁴⁶ скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

¹⁷ І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.

¹⁹ Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.

² І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.

³ О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем...

¹¹ Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?¹² І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.

⁵ Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?⁶ І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!

⁵ Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...⁶ Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...⁷ І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.⁸ А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.

⁶ дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

³ Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

¹⁰ бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,² Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.³ Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

³ Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

⁹ І цю третю частину введу на огонь, і очищу їх, як очищається срібло, і їх випробую, як випробовується оте золото. Він кликати буде Ймення Моє, і Я йому відповім і скажу: Це народ Мій, а він скаже: Господь то мій Бог!

² І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.³ І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді.

¹⁷ Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!

¹⁹ Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!

¹⁷ Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

² Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,³ знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.⁴ А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

¹² Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

⁷ щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.

² А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до до цього дня.³ Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам.⁴ А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав.⁵ І він сказав: Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці. А народ сказав: Свідок!

⁹ І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

⁵ Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

²⁰ і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!²¹ Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,²² бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,²³ бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!²⁴ і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

³ бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.

¹⁸ Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

⁵ Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!

⁶ і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.

¹³ А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.¹⁴ А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.¹⁵ А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.

¹⁸ І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,¹⁹ і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,

³³ Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...³⁴ Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

⁷ тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,

¹² Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

¹⁰ Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими!

²⁰ Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.²¹ Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!²² Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...

¹⁰ то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

²² Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

⁹ Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.¹⁰ Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,

¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

¹⁰³ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

¹²⁷ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

¹⁶ Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!

⁴² А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?

⁴⁶ то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

³² А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

³⁴ Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

⁶⁶ Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.⁶⁷ І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?⁶⁸ Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.⁶⁹ Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

³¹ Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

²² душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

³⁸ А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.³⁹ Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

² і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,

¹⁹ Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.

¹⁹ Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?²⁰ Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!

¹² Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?¹³ Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

¹⁰ Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

¹⁴ Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

²⁹ Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

³ Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

⁶ Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!

²¹ У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

¹⁵ Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!

¹⁴ Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

²⁴ Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,²⁵ щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!²⁶ Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.²⁷ Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?

¹⁰ що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,

³⁵

¹⁹ А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

⁹ об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,¹⁰ для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі.¹¹ У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,

¹⁷ Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

³ так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили...

¹⁹ Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

² Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.

²⁷ Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.²⁸ Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

⁹ Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, боїться той Ймення Твого: Послухайте жезла й Того, Хто призначив його:

³³ О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

³ щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

⁹ бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом,

⁸ і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.

¹⁵ Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

³ О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

²³ Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

³ В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

¹²⁰ Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

¹⁶ Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.

³ та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,

²⁰ А вона сказала їм: Не кличте мене: Ноомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній.

² Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

¹⁴ на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

¹⁶ Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

⁵ Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!

¹⁶ Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.

⁴⁶ І щоб серце ваше не слабло, а ви не злякалися вістки, почутої в краї, бо прийде цього року ця звістка, а потім того року та звістка, і буде насилля в краю, і повстане пануючий проти пануючого...

¹⁵ Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

²⁰ Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце. І вони принесли цю вістку цареві.

⁹ О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

²² Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

⁶ його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

¹⁸ Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

⁸ Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

¹¹ твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

¹ Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!