Jeremiah 11 Cross References - Ukrainian

¹ Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:² Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,³ і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,⁴ що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,⁵ щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!⁶ І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!⁷ Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!⁸ Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого... І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.⁹ І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!¹⁰ Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.¹¹ Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!¹² І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти не поможуть їм за часу їхнього лиха!¹³ Бо богів твоїх за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.¹⁴ А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого!¹⁵ Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!¹⁶ Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!¹⁷ А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.¹⁸ А Господь дав пізнати мені й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.¹⁹ А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!²⁰ Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!²¹ Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: Не пророкуй Ім'ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!²² Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!²³ І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!...

⁵ А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!

¹⁷ І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.

² І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.³ І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.

¹⁶ І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.

¹⁰ Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом, Ізраїлевим Богом, і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого.

³¹ І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб виконувати слова того заповіту, що написані в тій книзі.

⁶ І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!

¹³ Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського краю, з дому рабства, кажучи:¹⁴ З кінцем семи років відпустите кожен свого брата єврея, що буде проданий тобі й послужить тобі шість років, і відпустиш його вільним від себе. Та не слухалися Мене ваші батьки, і не прихилили свого уха до цього.¹⁵ А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кликалось Ім'я Моє.¹⁶ Та ви знову збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.

²⁶ Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!

¹⁵ Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе:¹⁶ Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі!¹⁷ Проклятий кіш твій та діжа твоя!¹⁸ Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї!¹⁹ Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм!²⁰ Пошле Господь на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опустив ти Мене.²¹ Приліпить Господь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її.²² Ударить Господь тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.²³ І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом.²⁴ Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.²⁵ Віддасть тебе Господь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а сімома дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх царствах землі.²⁶ І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив.²⁷ Ударить тебе Господь єгипетським гнояком, ґудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати.²⁸ Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством.²⁹ І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити.³⁰ Одружишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградника, та не будеш користатися ним.³¹ Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе.³² Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а твоя рука не матиме сили.³³ Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.³⁴ І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої.³⁵ Ударить тебе Господь злим гнояком на колінах і на стегнах, від якого не зможеш вилікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до черепа твого.³⁶ Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам, дереву та каменеві.³⁷ І станеш ти страхіттям, поговором та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь.³⁸ Багато насіння винесеш на поле, та мало збереш, бо пожере його сарана.³⁹ Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, бо пожере його черва.⁴⁰ Будуть у тебе оливки по всім краї твоїм, та оливою не будеш маститися, бо поспадає оливка твоя.⁴¹ Ти породиш синів і дочок, та не будуть для тебе вони, бо підуть у неволю.⁴² Усяке твоє дерево та плід твоєї землі обсяде черва.⁴³ Приходько, що серед тебе, піднесеться понад тебе високо-високо, а ти зійдеш низько-низько.⁴⁴ Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом.⁴⁵ І прийдуть на тебе всі оці прокляття, і будуть гнати тебе, і доженуть тебе, аж поки ти будеш вигублений, бо не слухав ти голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати заповіді Його та постанови Його, що Він наказав був тобі.⁴⁶ І будуть вони на тобі на ознаку та на доказ, та на насінні твоєму аж навіки.⁴⁷ За те, що не служив ти Господеві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясноти всього,⁴⁸ то будеш служити ворогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в прагненні, і в наготі, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо на твою шию, аж поки вигубить тебе.⁴⁹ Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,⁵⁰ народ жорстокий, що не зважатиме на старого, а для юнака не буде милостивий.⁵¹ І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе.⁵² І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій.⁵³ І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог.⁵⁴ Кожен найлагідніший серед тебе й найбільше випещений, буде око його лихе на брата свого, і на жінку лоня свого, і на решту синів своїх, що позоставить їх ворог,⁵⁵ щоб не дати ані одному з них тіла синів своїх, що буде він їсти, бо йому не позостанеться нічого в облозі та в утискові, яким буде утискати тебе твій ворог по всіх твоїх брамах.⁵⁶ Найлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через пещення та ніжність не пробувала ставити на землю стопи своєї ноги, зле буде око її на мужа лоня свого, і на сина свого, і на дочку свою,⁵⁷ і на послід, що виходить з-поміж ніг її при породі, і на дітей своїх, що породить, бо поїсть їх таємно через недостаток усього в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у брамах твоїх.⁵⁸ Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого,⁵⁹ то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.⁶⁰ І наведе Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе.⁶¹ Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Закону, наведе їх Господь на тебе, аж поки будеш ти вигублений.⁶² І позостане вас мало, замість того, що були ви, щодо численности, як зорі небесні, бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого.⁶³ І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.⁶⁴ І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.⁶⁵ І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.⁶⁶ І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.⁶⁷ Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.⁶⁸ І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, та не буде покупця... Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.

¹⁹ Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.²⁰ І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

¹⁰ А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!¹¹ А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.¹² А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.¹³ Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

⁸ І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.

⁶ і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

²¹ Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім'я Моє в Ньому.²² Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.

³ І прибув Мойсей, та й оповів народові всі Господні слова та всі закони. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: Усе, про що говорив Господь, зробимо!⁴ І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудував жертівника під горою, та дванадцять кам'яних стовпів для дванадцяти Ізраїлевих племен.⁵ І послав він юнаків, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопалення, і принесли жертви, мирні жертви для Господа, бички.⁶ І взяв Мойсей половину крови, і вилив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на жертівника.⁷ І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!⁸ І взяв Мойсей тієї крови, і покропив на народ, та й сказав: Оце кров заповіту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!

³ Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,

¹² І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом.

²⁰ А вас Господь узяв та й вивів вас із залізної гутничої печі, з Єгипту, щоб ви стали для Нього народом наділу, як сьогодні це видко.

² Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.³ Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

²⁷ благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні,

¹ І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.² І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.³ Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі!⁴ Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!⁵ Благословенний твій кіш та діжа твоя!⁶ Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!⁷ Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою.⁸ Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.⁹ Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.¹⁰ І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.¹¹ І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.¹² Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.¹³ І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,¹⁴ і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.

¹⁰ діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,¹¹ щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,¹² щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.¹³ І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,¹⁴ але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.¹⁵ Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

²² І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!

⁵¹ бо вони народ Твій та наділ Твій, яке Ти вивів з Єгипту, з середини залізної гутничої печі,

¹⁰ Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив.

²² бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.²³ Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.

⁷ І дам Я їм серце пізнати Мене, що Я Господь. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернуться до Мене всім серцем своїм!

¹³ А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

²² І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!

³¹ Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.³² Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!³³ Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!

²⁸ Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!

²⁰ щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!

¹¹ щоб не блудив уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечищувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені народом, а Я буду їм Богом, говорить Господь Бог!

⁶ того дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.⁷ І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!⁸ Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.⁹ І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.¹⁰ І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.¹¹ І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.¹² І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.

²⁸ І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом!

²³ І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!

²⁷ І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.

¹⁵ І далекі прийдуть, і побудують у храмі Господньому, і ви пізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас. І це станеться, якщо ви конче будете слухати голосу Господа, вашого Бога!

⁸ І спроваджу Я їх, і вони будуть пробувати в середині Єрусалиму, і стануть народом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності.

⁹ І цю третю частину введу на огонь, і очищу їх, як очищається срібло, і їх випробую, як випробовується оте золото. Він кликати буде Ймення Моє, і Я йому відповім і скажу: Це народ Мій, а він скаже: Господь то мій Бог!

²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

¹⁶ Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

⁹ А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

⁸ Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,⁹ не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!¹⁰ Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!

¹⁶ і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,¹⁷ то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.¹⁸ І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.

³ Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.⁴ І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,⁵ через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.

⁸ І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.⁹ А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.¹⁰ А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!¹¹ І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?¹² А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.¹³ І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?¹⁴ І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.¹⁵ І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.¹⁶ Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.¹⁷ І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.

⁵ І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.

²⁴ І сказав Я до вас: ви вспадкуєте їхню землю, а Я дам її вам на спадщину її, землю, що плине молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що відділив вас від тих народів!

³ І слухай, Ізраїлю, і пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, і щоб ви сильно розмножились, як прирік був Господь, Бог батьків твоїх, дати Край, що тече молоком та медом.

¹² І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.¹³ І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.

¹⁵ Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!¹⁶ Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!¹⁷ Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!¹⁸ Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!¹⁹ Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!²⁰ Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!²¹ Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!²² Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!²³ Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!²⁴ Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!²⁵ Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!²⁶ Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!

⁹ що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.¹⁰ Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,¹¹ говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!

⁶ І сказав пророк Єремія: Амінь! Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.

¹³ І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

¹⁶ Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.

⁵ не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!

¹ Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!

¹² Піди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.

² Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.

² Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,³ і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,⁴ що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,

² І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп'яної брами, і будеш там оголошувати ті слова, що до тебе Я їх говоритиму.

⁷ Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?

¹⁷ Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

¹³ Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.

²² Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

²⁶ І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!

⁶ Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!

²⁹ О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

² щоб ти боявся Господа, Бога свого, щоб пильнувати всіх постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі, ти й син твій, та син твого сина по всі дні життя твого, і щоб були довгі твої дні.

⁶ І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,

¹² А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,¹³ виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.

²⁶ Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття:²⁷ благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні,²⁸ і прокляття, якщо не будете слухатися заповідей Господа, Бога свого, і збочите з дороги, яку я наказую вам сьогодні, щоб ходити за іншими богами, яких ви не знали.

³²

²⁰ щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм.

⁹ А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.

¹⁵ А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю.

¹³ Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,

²³ Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.²⁴ Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.²⁵ Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.

⁴ що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,

⁴ І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.

¹⁵ І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться но кожен зо своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.

¹⁷ Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,

¹² Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли.

¹⁴ А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей,¹⁵ і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,¹⁶ то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші.¹⁷ І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.¹⁸ А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи.¹⁹ І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!²⁰ І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду.²¹ А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.²² І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.²³ А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене,²⁴ то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи.²⁵ І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога.²⁶ Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся.²⁷ А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене,²⁸ то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи,²⁹ і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати...³⁰ І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас!³¹ І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих.³² І спустошу Я Край той, і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому.³³ А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною...³⁴ Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки.³⁵ По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.³⁶ А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...³⁷ І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів...³⁸ І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів.³⁹ А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними.⁴⁰ І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.⁴¹ Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.⁴² І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край.⁴³ А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.⁴⁴ А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я Господь, Бог їх!⁴⁵ І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я Господь!⁴⁶ Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайскій горі через Мойсея.

²¹ І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:²² сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.²³ І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?²⁴ І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

¹⁷ А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,¹⁸ я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.¹⁹ Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,

¹⁷ І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?¹⁸ А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.

²⁰ та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.²¹ Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.²² Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.²³ Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.²⁴ Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.²⁵ Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.²⁶ Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

¹³ то дійсно будете ви знати, що Господь, Бог ваш, більш не гнатиме ці народи перед вами, і вони стануть для вас сіткою й пасткою, та батогом на ваші боки, та терням на ваші очі, аж поки ви не вигинете з-над цієї доброї землі, яку дав вам Господь, Бог ваш.¹⁴ А я оце сьогодні відходжу дорогою всієї землі. А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово.¹⁵ І станеться, отак, як збулося вам усе те добре слово, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, так наведе Господь на вас усе те слово зле, аж поки Він вигубить вас з-над цієї доброї землі, яку вам дав Господь, Бог ваш.¹⁶ Коли ви переступите заповіта Господа, Бога вашого, що Він наказав вам, і підете й будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм, то запалиться гнів Господній на вас, і ви скоро погинете з того хорошого Краю, що його Він вам дав.

¹⁶ Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.¹⁷ І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!

²⁶ І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе. І чинили вони великі образи.

²⁹ І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.

¹⁷ Того часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...

¹⁶ Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: Не підемо!¹⁷ І Я сторожів був поставив над вами, говорячи: Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: Не будем прислухуватись!

²⁴ Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.

²⁶ Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...

¹³ а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...¹⁴ Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!

¹⁷ Бо напевно виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.

⁸ Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.

¹⁸ І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!¹⁹ Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.²⁰ І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!²¹ Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.

³⁷ І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.³⁸ І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!

¹¹ Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,

³¹ пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?

¹³ Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...

¹⁰ Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...

²⁵ Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.²⁶ Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.²⁷ Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.²⁸ А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив...²⁹ Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...³⁰ І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!³¹ І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...

⁹ І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.

¹¹ Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!

² Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.³ Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.

¹ Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!² Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається.³ Його зверхники посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.⁴ Пророки його чванькуваті, зрадливі, його священики зневажають святиню, ламають Закона.

³⁸ Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!³⁹ І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

³ Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,⁴ і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

¹⁵ і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

⁵³ Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

¹² А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!¹³ А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.¹⁴ І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!¹⁵ Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його...

¹⁵ і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,

⁷ Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.

¹⁶ І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

¹² І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.¹³ І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.

¹⁷ Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!

¹⁹ І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги.

¹¹ Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.

⁷ І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,⁸ і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,⁹ а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,¹⁰ і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,¹¹ і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,¹² і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,¹³ то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.¹⁴ Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.¹⁵ І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.¹⁶ І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.¹⁷ І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.¹⁸ І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.¹⁹ Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.²⁰ І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,

³⁰ І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до малого, і він прочитав уголос слова книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.³¹ І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб виконувати слова того заповіту, що написані в тій книзі.³² І наставив він кожного, хто знаходився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І мешканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.³³ І Йосія повикидав усі поганські гидоти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знаходився в Ізраїлі, служити Господеві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

⁸ і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.⁹ Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:¹⁰ вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

⁵⁷ і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

⁶ І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...⁷ Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.⁸ І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...⁹ І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.¹⁰ І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...¹¹ І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.

³² Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

⁵⁹ Бо так говорить Господь Бог: І зроблю Я з тобою, як робила ти, що погордила присягою, щоб зламати заповіта.

⁷ що ви вводили чужинців, необрізаносердих та необрізанотілих, щоб були в Моїй святині, щоб зневажити його, Мій храм, коли приносили Мій хліб, лій та кров, і, крім усіх ваших гидот, зламали Мого заповіта.

⁴ Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці,

⁷ Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.

¹⁶ Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!

⁶ і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.

⁴ Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь.

⁵¹ О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!⁵² Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

⁹ не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!

¹⁶ Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі слова тієї книги, що читав Юдин цар,

²⁴ Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі ті прокляття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

⁴¹ Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

¹⁸ Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,

²⁸ тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

¹ Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

¹⁵ Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...

¹⁷ Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!

¹⁹ Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!

¹⁴ А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого!

¹⁷ А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.

¹² Як вони будуть постити, Я не послухаю їхніх благань, а коли принесуть цілопалення й дар, Я їх не прийму, бо Я повигублюю всіх їх мечем, і голодом, і моровицею!...

² І буде, як скажуть до тебе вони: Куди підемо? то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть ті на смерть, і хто на меча на меча, і хто на голод на голод, а хто до полону в полон...

³ І скажеш: Послухайте слова Господнього, царі Юди та мешканці Єрусалиму! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зло наведу на це місце, так що всякому, хто почує про нього, задзвенить в його вухах!

¹⁵ Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось спроваджу до міста цього та до всіх його міст усе те лихо, що Я говорив був на нього, бо вчинили вони свою шию твердою, щоб не слухатися Моїх слів!

¹² Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...

¹⁷ Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали...

³¹ І навіщу його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали...

⁵ Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!

¹⁸ Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...

¹⁴ і згине й в моторного втеча, і потужний не втримає сили своєї, а лицар свого життя не врятує.¹⁵ І не встоїть із лука стрілець, і своїми ногами прудкий не втече, і верхівець не врятує свого життя.

¹⁹ Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...

¹ Я бачив Господа, що стояв над жертівником, і Він сказав: Удар но по маковиці цих воріт, щоб затряслися пороги, і порозбивай їх на всіх їхніх головах, а їхній останок заб'ю Я мечем. Не втече їм втікач, і гонець не врятується в них!² Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!³ А якщо б поховались вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу їх, а якщо на дні моря вони поховаються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, і вона їх покусає!⁴ А якщо вони підуть в полон перед своїми ворогами, то й там накажу Я мечеві і він їх повбиває, і на них Я зверну Своє око на зле, а не на добре.

⁴ Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки.

¹³ І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.

²⁴ Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!²⁵ Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!²⁶ Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...²⁷ А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!²⁸ Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...

³ Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!

³ Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

¹⁶ та й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...¹⁷ Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?

³⁷ І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

¹⁴ Ідіть, і кличте до тих богів, що ви вибрали їх, вони спасуть вас у часі вашого утиску.

²² А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.

²⁰ Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів! Не знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не поможе.

²⁸ А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!

¹⁷ Бо напевно виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.¹⁸ А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!¹⁹ А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням, і ллємо їй литі жертви?²⁰ І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, говорячи:²¹ Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?²² І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів, та ті гидоти, що ви наробили, тому став ваш Край руїною, і застрашенням та прокляттям, так що немає мешканця, як бачите цього дня...²³ За те, що кадили ви, і що грішили Господеві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його, тому спіткало вас оце зло, як бачите цього дня.²⁴ І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському краї!²⁵ Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували, кажучи: Конче виконаємо свої присяги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійсніте ваші присяги, і конче виконайте обітниці ваші.²⁶ Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському краї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям, говорить Господь, що не буде вже Ім'я Моє кликатися устами жодного юдеянина, кажучи: Живий Господь Бог! у всьому єгипетському краї.²⁷ Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.

¹⁶ Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.¹⁷ Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

⁴ І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі покладу Я Ім'я Своє!⁵ І побудував він жертівники для всіх небесних світил на обох подвір'ях Господнього дому.

⁴ І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.⁵ І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.

¹³ А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.

⁸ І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,

¹ І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.² Зведи свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!

²⁴ А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.

⁹ Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,

⁵ і пагірки побудували Ваалові, щоб палити дітей своїх на огні цілопалення для Ваала, чого не велів Я і не говорив, і що на серце Мені не приходило!

³⁵ І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.

¹¹ І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.

¹⁰ А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом.

²⁴ устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:²⁵ коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!

¹⁶ А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!

¹¹ Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!

¹¹ І промовив до мене Господь: Не молись за народ цей на добре йому:

¹ І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, то душа Моя до народу цього не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повиходять!

⁶ З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддалився.

¹⁶ Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.

¹⁶ А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?

¹⁴ що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,

²³ Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.

⁸ Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

²⁷ Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься.

¹⁸ Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,

⁹ Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.

¹¹ нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!¹² Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?¹³ Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...¹⁴ Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...¹⁵ Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...

¹ Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.

² Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.

⁸ І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...

¹⁴ Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!

⁸ Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:⁹ Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,¹⁰ а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?¹¹ Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...

⁷ Покинув Я Свій дім, залишив спадок Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.

²⁵ На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту...²⁶ І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою розпусту, щоб гнівити Мене.²⁷ І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.²⁸ Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними, і теж не наситилась.²⁹ І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.³⁰ Як змучилося серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти робила всі оці вчинки свавільної розпусної жінки!³¹ Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздоріжжі, а підвищення своє робила на кожному майдані, то не була ти, як блудниця, щоб збирати заплату за розпусту,³² але як перелюбна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.³³ Усім блудницям дають дарунка, а ти сама давала дарунки свої всім коханцям своїм, і підкуповувала їх, щоб приходили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.³⁴ І було тобі при твоїй розпусті навпаки від інших жінок, бо не волочились за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки.

² Сину людський, були собі дві жінки, дочки однієї матері.³ І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй молодості чинили розпусту, там почавлені їхні груди, там замацані їхні перса дівочі.⁴ А їхні імена: Огола старша та Оголива сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочок. А їхні імена: Самарія Огола, а Єрусалим Оголива.⁵ І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коханцями, з асиріянами, хто був їй близький,⁶ що їхнє убрання блакить, намісники та заступники вони, усі вони юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конях.⁷ І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добірні Ашшурові сини, і всіма, яких кохала, і всіма своїми божками була вона занечищена.⁸ Та не відкидала вона своєї розпусти й від єгиптян, бо вони лежали з нею в її молодості, і вони стискали дівочі її перса, і виливали свою розпусту на неї...⁹ Тому й дав Я її в руку її коханків, у руку Ашшурових синів, що з ними кохалась вона.¹⁰ Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочок її, а її забили мечем... І стала вона неславним ім'ям для жінок, і присуди зробили на ній.¹¹ А сестра її Оголива бачила це, але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою більшою від розпусти своєї сестри.¹² Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близькими їй намісниками та заступниками, досконало зодягненими, з верхівцями, що гарцюють на конях, усі вони юнаки вродливі.¹³ І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.¹⁴ Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на стіні, зображення халдеїв, креслених і запущених червонилом,¹⁵ підперезаних поясом по стегнах своїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, усі вони на вигляд військові старшини, подоба синів вавилонських, Халдея край народження їхнього,¹⁶ то пожадала вона їх через сам погляд очей своїх, і послала посланців по них, до Халдеї.¹⁷ І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечистили її своєю розпустою, і вона занечистилася ними, і відвернулася душа її від них...¹⁸ І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу, тому відвернулася душа Моя від неї, як відвернулася душа Моя від її сестри.¹⁹ І побільшила вона розпусту свою на згадку днів своєї молодости, коли чинила розпусту в єгипетському краї.²⁰ І жадала вона собі на коханців тих, що їхня плоть плоть ослина, а їхня похіть похіть жеребця.²¹ І згадала ти розпусту своєї молодости, коли єгиптяни стискали груди твої ради перс твоєї молодости.

¹ І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках.

¹² Ось несе хтось освячене м'ясо в полі своєї одежі, і доторкнеться полою своєю до хліба, чи до потрави, чи до вина, чи до оливи, чи до якої поживи, чи стане те освяченим? І священики відповіли та й сказали: Ні!¹³ Тоді Огій сказав: Якщо б нечистий через мертвого доторкнувся до всього цього, чи стане воно нечистим? І відповіли священики та й сказали: Стане нечистим!¹⁴ І відповів Огій та й сказав: Отакий народ цей, і такий цей люд перед Моїм лицем, говорить Господь, і такий усякий чин їхніх рук, і що вони складають там, нечисте воно!

¹¹ Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

²⁸ А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!

²⁸ Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

⁶ не радіє з неправди, але тішиться правдою,

¹⁵ Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.

¹⁶ А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

⁸ і побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

¹⁶ і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!

² Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,

³⁰ Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.³¹ І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!

¹¹ Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінки прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нього Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його...

¹⁴ Бо Я покараю вас згідно із плодом ваших учинків, говорить Господь, і огонь запалю в його лісі, і він пожере всі довкілля його!

⁴ Ось воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?⁵ Як було воно непорушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?⁶ Тому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!⁷ І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!

^{47 48}

¹⁰ Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.

⁶ Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять.

¹⁷ Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,¹⁸ то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.¹⁹ Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.²⁰ Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.²¹ Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!²² Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.²³ Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.²⁴ Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

¹⁰ І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим.

² Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

⁸ Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

¹⁵ Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,

² І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!

³ щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!

²¹ А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?

² Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.

¹⁰ І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?¹¹ І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже Господь, і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!

⁸ та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.

⁶ І зверну Я Своє око на них на добро, і поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб'ю, і засаджу їх, а не вирву.

¹⁹ Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

⁷ Може впаде їхнє благання перед Господнє лице, і вони вернуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти народу цього!

² І взяв начальник царської сторожі Єремію, та й сказав до нього: Господь, Бог твій, говорив оце зло на це місце.

¹⁰ Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

⁴ Так скажеш йому: Так говорить Господь: Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насадив, те Я вирву, також усю землю Свою.

⁵ І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу.

¹¹ Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові! І сказав Господь: Зійде.¹² І запитався Давид: Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? А Господь сказав: Видадуть.

⁹ А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!¹⁰ І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.

¹⁴ І послав він туди коні, і колесниці та військо. І прийшли вони вночі й оточили те місто.¹⁵ А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці! І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?¹⁶ А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.¹⁷ І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!...¹⁸ І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом...¹⁹ І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію.²⁰ І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!...

¹⁹ А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!

⁶ І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.⁷ І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!⁸ І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!⁹ І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!¹⁰ І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...¹¹ А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.¹² І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...¹³ І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.¹⁴ І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.¹⁵ І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!¹⁶ І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.¹⁷ І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.¹⁸ Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...

³ А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

⁷ Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

¹⁴ для Ґада Ел'ясаф, син Деуїлів;

¹³ Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

¹³ немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!

¹³ Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

¹⁵ А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

³² А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,³³ та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.

⁵ Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,

⁴ Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!

¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

⁶ і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!

⁹ Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,

⁵ Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

²² він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

⁷ Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.

⁷ А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,

¹¹ Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...

⁷ Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...⁸ Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...

¹⁸ І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!

¹⁰ Бо чув я обмову численних, ось острах навколо: Розкажіть, донесемо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже: Може буде обманений і переможемо його, і помстимося над ним!

²⁶ І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення.

¹⁰ А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.¹¹ І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.¹² І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.¹³ Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...¹⁴ Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.¹⁵ І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

²⁵ Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?

⁷ Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.

¹⁵ За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?

⁹ А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.

¹⁷ І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.

⁸ А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

⁹ Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.

¹⁴ Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.¹⁵ Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

² візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

¹ Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру.

⁹ перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!

¹ Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?

¹⁵ Ти, Господи, знаєш усе, згадай же мене й заступися за мене, і помстися над тими, що гонять мене! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!

¹⁰ Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.

¹⁸ Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!

²⁰ Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!²¹ Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!²² Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...²³ А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!

¹² А Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце. Хай над ними побачу я помсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

³¹ бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.

⁶ Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.

¹⁴ Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені... Нехай Господь йому віддасть за його вчинками!

²³ Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

²³ а діти її поб'ю смертю. І пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.

⁹ І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.¹⁰ І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?

²⁰ Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!

¹⁰ що говорять провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе,

⁵ Як ти з пішими бігав, і вони тебе змучили, то як будеш змагатися з кіньми? Ти в спокійному краї безпечний, та що будеш робити в повідді Йордану?⁶ Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!

¹ І почув Пашхур, Іммерів син, священик, що був старшим наглядачем, начальник Господнього дому, Єремію, що пророкував ці слова.² І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язницю, що була в горішній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі...

⁸ І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!

¹ І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:² Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!³ Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!⁴ І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...⁵ І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.⁶ І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!

¹² А ви назореїв поїли вином, а пророкам наказували й говорили: Не пророкуйте!

¹³ А в Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства.¹⁴ І відповів Амос і сказав до Амації: Я не пророк, і не син я пророків, я пастух та оброблювач диких фіґовниць.¹⁵ І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!¹⁶ А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.

⁶ Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, не досягне нас ганьба.⁷ О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво?⁸ Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща ви стягаєте з тих, хто проходить безпечно, як здобич війни.⁹ Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.¹⁰ Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу.¹¹ Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п'янкий, то був би він любим пророком оцьому народові.

⁶ Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!

²¹ І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.

³⁴ Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.³⁵ Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.³⁶ І: вороги чоловікові домашні його!

³⁵ Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

⁶ А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

³⁴ І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.³⁵ Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!³⁶ Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!³⁷ Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!

²⁴ І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

³³ Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.³⁴ Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!

¹⁷ І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку...

²¹ Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...

²¹ Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!

²¹ Лежать на землі на вулицях рядом юнак та старий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив їх в день гніву Свого, порізав, не мав милосердя...

¹⁵ що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям.¹⁶ Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

²⁰ Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!²¹ Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.²² І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!

⁹ Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

²⁹ Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

⁹ Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона!

¹² Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...

²⁷ Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.

²¹ Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх...

⁴⁴ Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.

²⁷ Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!

⁷ Прийшли дні навіщення, прийшли дні заплати, Ізраїль пізнає оце: Нерозумний пророк цей, шалений муж духа, за численність провин твоїх і велике зненавидження!

⁴ Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!

⁴⁴ І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...