James 1:14 Cross References - Ukrainian

¹⁴ Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

⁵ І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.

²¹ І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

²¹ І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.²² І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.²³ І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.²⁴ І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.

² І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.³ І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!

² І говорив Ахав до Навота, кажучи: Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну його.³ І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.⁴ І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

⁹ Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

²⁷ то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

²³ Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

²⁰ Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?

⁹ Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.

²⁸ А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

¹⁸ Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

²⁰ Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

²¹ Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,²² перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

¹¹ бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

¹³ Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

²² щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,

¹³ Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

¹ Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?² Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,