Habakkuk Cross References - Ukrainian

¹ Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.² Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!³ Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.⁴ Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.⁵ Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.⁶ Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.⁷ Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.⁸ І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.⁹ Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.¹⁰ І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!¹¹ Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.¹² Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!¹³ Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?¹⁴ Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.¹⁵ Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.¹⁶ Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!¹⁷ Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?

¹ Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?

¹ Пророцтво на Ніневію. Книга видіння елкошейця Наума.

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів.² Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.² Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

⁹ Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...¹⁰ Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

³ Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

⁹ Нащо будеш Ти, мов людина остовпіла, немов той силач, що не може спасти? Таж Ти в нашій середині, Господи, Ймення ж Твоє на нас кличеться, не залишай нас!

⁸ І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

¹⁰ І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?

¹ Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів.² Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

⁹ Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...¹⁰ Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,¹¹ вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,

³ бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,⁴ бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,⁵ на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.⁶ Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,⁷ вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,⁸ сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:⁹ свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

⁵ Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!⁶ Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

¹ І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

⁸ І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

² Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!³ Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!⁴ Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!⁵ Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.⁶ Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?

⁸ Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: Ґвалт! та Грабіж! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище...

⁶ А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.

¹ Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!² Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.³ Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.⁴ Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!

¹⁶ Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.

⁸ бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,

² Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.

⁶ Не перегинай суду на бік вбогого свого в його позові.

¹⁹ Не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих.

¹³ І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, і він помер...

⁷ Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

³ Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?

¹⁶ Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів.² Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

² Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!

⁴ бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

¹ Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:² Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.³ Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,⁴ порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!⁵ Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...

²⁰ Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?²¹ Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

¹²⁶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

²¹ Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!²² Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене...²³ Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...

²⁰ Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!

² бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув,³ бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!⁴ Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!⁵ Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...⁶ Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...⁷ Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!⁸ Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.

¹³ Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...¹⁴ І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,¹⁵ і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!

²⁷ Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!²⁸ Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.²⁹ Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

¹ Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?

⁶ Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!

⁸ І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!

²¹ І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.²² І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.²³ І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...

¹⁴ А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.¹⁵ І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім.¹⁶ І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів...

⁴ І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...⁵ І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.⁶ І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!

⁹ І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...

²⁵ Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.²⁶ Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.²⁷ Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.²⁸ А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив...²⁹ Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...³⁰ І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!

⁴ Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.

⁷ вони змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.

¹² Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.

¹ Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу.² Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.

¹ А я відказав: Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля, чи ж не вам знати право?² Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло з костей їхніх.³ Ви останок народу Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січете, немов до горняти, і мов м'ясо в котел.

³⁴ І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.³⁵ Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!³⁶ Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!

⁵⁹ А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,⁶⁰ і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,⁶¹ і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.⁶² Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?⁶³ Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?⁶⁴ Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!⁶⁵ Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!⁶⁶ Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

¹ А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.² І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

²⁵ А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...²⁶ Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

⁹ І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

⁵² Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

⁵⁹ І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...

¹² А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!¹³ А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.¹⁴ І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!

³¹ Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.

⁶ А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?⁷ Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?

²⁷ І розпорошить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисленні поміж людами, куди попровадить вас Господь.

²¹ Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!²² Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...

⁹ Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,

¹⁴ тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

¹² Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!¹³ А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

²⁵ Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...²⁶

¹⁸ І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!

¹⁴ Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.¹⁵ Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.¹⁶ І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...¹⁷ І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:¹⁸ Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,¹⁹ фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,²⁰ і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,²¹ Едома й Моава та синів Аммона,²² і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,²³ і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,²⁴ і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,²⁵ і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,²⁶ і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.²⁷ І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.²⁸ І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!²⁹ Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!

¹² Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму...

²² Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?²³ Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.²⁴ Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.²⁵ Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.²⁶ І було мені слово Господнє таке:²⁷ Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.²⁸ Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!

¹² І Він сповнив Своє слово, яке говорив на нас та на наших суддів, що судили нас, щоб спровадити на нас велике зло, такого не було вчинено під цілим небом, яке було вчинене в Єрусалимі!

² Забираючи, все заберу з-над поверхні землі, промовляє Господь.

¹³ Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону.¹⁴ Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей.

⁴⁰ Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:⁴¹ Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!

⁴⁹ Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,⁵⁰ народ жорстокий, що не зважатиме на старого, а для юнака не буде милостивий.⁵¹ І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе.⁵² І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій.

² А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.

⁶ На нього пішов Навуходоносор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайдани, щоб відвести його до Вавилону.

¹⁷ І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку...

¹³ Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.

⁶ Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь...⁷ А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, заберуть, і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!...

¹⁵ Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі, говорить Господь, і вони поприходять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах.¹⁶ І буду судитися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і вклонялись чинам своїх рук.

⁶ Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...

⁸ Отож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!

¹⁵ Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

²² Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.²³ Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!

⁴ Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я назад оберну військові знаряддя, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халдеями, які облягають вас, і позбираю їх до середини цього міста.

⁹ ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.

¹⁹ Не кради!

²⁷ Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.

⁷ Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.

⁵ І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в єрихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, царя вавилонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.⁶ І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах його; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...⁷ А очі Седекії він вибрав, і скував його мідяними кайданами, щоб відвести його до Вавилону...⁸ А дім царя та дому народу халдеї попалили огнем, і порозбивали мури Єрусалиму.⁹ А решту народу, позосталих у місті, та перебіжців, що попереходили до нього, і решту народу, що позосталися, вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, до Вавилону.

⁹ І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.¹⁰ І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...¹¹ А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

²⁵ А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.²⁶ І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.²⁷ І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

⁴⁹ Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,

²⁶ І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,²⁷ немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.²⁸ Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.

¹³ Ось він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...

⁶ Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

¹⁹ Гнобителі наші скоріші були за орлів піднебесних, вони уганялись за нами по горах, на нас чатували в пустині...

³ та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру.

¹² Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону.

¹ Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.

³ Його зверхники посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.

²⁸ Бо де труп, там зберуться орли.

³⁷ І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...

⁴⁹ І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

¹² А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности.

¹⁸ І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:

¹⁸ перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

⁸ Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.

⁷ Лев виходить із своєї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушає із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...

¹¹ Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!

¹⁵ Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.¹⁶ Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.¹⁷ І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

⁸ у Мене більше було його вдів, як морського піску! А на матір юнацтва, спровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї страхіття та жах,

²² Ось Я накажу, говорить Господь, і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобудуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спустошення, і не буде в них мешканця!...

¹⁰ І ось хоч він засаджений, чи поведеться йому? Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер? Він усохне на грядках, де посаджений...

¹² Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...

¹⁰

¹⁵ Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!

⁶ Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.

⁵ І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.⁶ Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!⁷ Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?⁸ За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.⁹ Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!¹⁰ Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.¹¹ Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.¹² Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!¹³ Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?

²⁷ А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

¹² І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.

⁶ І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.⁷ А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...

¹⁰ А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.

¹⁶ Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,

²⁴ Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

⁴ Бо так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про доми цього міста й про доми царів Юди, що їх поруйновано на оборонні вали,

⁴ І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.⁵ І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.⁶ Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.⁷ І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

¹¹ Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!¹² Та вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...

³⁰ Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів.³¹ А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування панування вічне, а царство Його з покоління в покоління.³² А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?³³ Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.³⁴ Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.

³ Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.⁴ Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.

²⁰ А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.

⁴ Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

³⁰ Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?³¹ Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

²⁷ Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!

² Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!

²⁵ Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх...

¹³ Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

¹ Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

² Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

² Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!

¹⁷ Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!

⁵ Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!⁶ На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.⁷ Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

⁶ Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять.⁷ Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?⁸ Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.⁹ Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертівника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи на честь сонця.¹⁰ Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання покинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде лежати воно, та понищить галузки його.

²⁶ Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.

²⁸ Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

¹⁵ Я Господь, ваш Святий, Творець Ізраїля, Цар ваш!

⁷ Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.

¹⁵ Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!

²⁷ Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!

¹⁸ Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

⁹ ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.¹⁰ І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...¹¹ І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!¹² І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.¹³ І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.¹⁴ Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.

¹¹ бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе! Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!

¹⁸ Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!¹⁹ Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.²⁰ Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!

²⁴ Хіба ж ти не завважив, як народ цей казав був, говорячи: Обидва ті роди, яких Господь вибрав, відкинув Він їх? І народом Моїм вони нехтують, наче б не був він уже перед ними народом.²⁵ Так говорить Господь: Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема, якщо Я уставів для неба й землі не поклав,²⁶ то відкину й насіння Якова та раба Мого Давида, щоб не брати володарів із насіння його для насіння Авраама, Ісака та Якова... Та не буде того, бо верну їхню долю, й помилую їх!

²⁸ А ти не лякайся, рабе Мій Якове, каже Господь, бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець всім народам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, і тебе непокараним не полишу!

¹⁹ Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

²⁵ І зміцню Я рамена вавилонського царя, а фараонові рамена опадуть. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам Свого меча в руку вавилонського царя, і простягну його на єгипетську землю.

¹¹ І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!¹² Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!¹³ І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!¹⁴ І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!

⁸ Ось очі Господа Бога на грішне це царство, і з поверхні землі його вигублю, та вигублюючи, не погублю дому Якового, говорить Господь.⁹ Бо ось Я звелів, і серед народів усіх пересію Ізраїлів дім, як пересівається решетом, і жодне зеренце на землю не випаде!

² Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.

² Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!

⁶ Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені.

¹⁴ Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

¹⁷ А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.

¹⁶ Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!

¹⁰ І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.¹¹ Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.¹² Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

⁵ і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.⁶ Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!

⁸ Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!

⁸ Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!

¹¹ який говорив: Що бачиш, напиши те до книги, і пошли до сімох Церков: до Ефесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філядельфії, і до Лаодикії.

¹¹ тим більше, коли люди несправедливі вбили справедливого чоловіка в домі його на постелі його! А тепер чи я не пошукаю його крови з вашої руки, і не вигублю вас із Краю?

³² І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він уразив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мечем, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника Юдиного війська.

¹⁴ Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...

¹⁵ Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

⁴ Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,⁵ бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!

¹ Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?² Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

¹⁵ Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

⁴ Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!⁵ Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!⁶ Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.⁷ Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!

¹⁵ Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!¹⁶ Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,

²² Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

¹² Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,¹³ та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!¹⁴ Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,¹⁵ та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!

³² А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,³³ та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.

³ Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!

²¹ Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!

¹ Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.² Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

³ бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

¹ Пісня. Псалом Асафів.

⁸ Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.⁹ Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

² Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.

¹ Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

¹² Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?

¹ Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?² Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.

³ Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.⁴ Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.

²³ Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

¹³ Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.¹⁴ Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.¹⁵ Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

¹⁵ але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,¹⁶ бо написано: Будьте святі, Я бо святий!

⁷ нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

⁹ В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

⁸ І заплачуть рибалки, і будуть ридати всі ті, що гачка закидають до річки, а ті, що розтягують невід на воду, стратять надію.

¹⁶ Оце Я пошлю по численних рибалок, говорить Господь, і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір'я, і зо скельних розщілин.

¹¹ Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки...

¹⁵ Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажуть: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї землі?¹⁶ Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...

⁶ Бо так Господь Бог промовляє: За твоє плескання рукою, і твоє тупотіння ногою, і що в душі тішишся ти всією своєю погордою до Ізраїлевої землі,

² Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений,

⁴ І вкладу гачки в щелепи твої, і поприліплюю рибу твоїх річок до твоєї луски, і підійму тебе з середини твоїх річок, і всі риби твоїх річок поприліплюються до твоєї луски!⁵ І вирву тебе й кину в пустиню, тебе та всі риби річок твоїх; ти впадеш на поверхні поля, не будеш згромаджений і не будеш позбираний, для земної звірини та для птаства небесного дам Я на їжу тебе...

¹⁵ Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!

² Присягав Господь Бог Своєю святістю, що ось дні настають на вас, і будуть тягти вас гаками, а ваших нащадків гачками для ловлення риби!

²⁷ Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...

⁵ А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.⁶ А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...⁷ І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.⁸ А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!⁹ Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,¹⁰ також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!

⁶ А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...⁷ Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...⁸ Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою.⁹ А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб.¹⁰ Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!¹¹ Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.

¹⁰ А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дарунки пошлють один одному, бо мучили ці два пророки мешканців землі.

¹⁷ щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.

¹³ Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!¹⁴ І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...¹⁵ Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

²⁴ Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,

³ Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе.

³ Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!

³⁰ Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів.

²³ І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.

¹¹ Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.

⁶ що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.

¹⁶ Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,¹⁷ що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?

⁹ ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.¹⁰ І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...¹¹ І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!¹² І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.¹³ І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.¹⁴ Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.¹⁵ Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.¹⁶ І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...¹⁷ І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:¹⁸ Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,¹⁹ фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,²⁰ і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,²¹ Едома й Моава та синів Аммона,²² і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,²³ і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,²⁴ і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,²⁵ і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,²⁶ і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

¹ Слово Господнє, що було пророкові Єремії про народи.² На Єгипет. На військо фараона Нехо, єгипетського царя, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, якого побив Навуходоносор, вавилонський цар, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного:³ Приготуйте щитка та щита, і приступіть до війни!⁴ Запрягайте но коні й сідайте, верхівці, і поставайте в шоломах! Вичистіть ратища та зодягніться в кольчуги!⁵ Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, говорить Господь!⁶ Швидкий не втече, і не врятується лицар, на півночі, при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають!⁷ Хто то такий підіймається, мов та Ріка, як річки, його води хвилюються?⁸ Єгипет, немов та Ріка, підіймається він, мов річки, його води хвилюються, і каже: Підіймуся, покрию я землю, і вигублю місто й мешканців його!⁹ Сідайте на коні й шалійте, колесниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита, та людійці, що хапають, натягують лука!¹⁰ А день цей Господа, Бога Саваота, день помсти, щоб помститися над ворогами Своїми, і меч буде жерти й насититься, і досить нап'ється їхньої крови, бо це буде жертва для Господа, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті!¹¹ Піди до Ґілеаду, й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Надармо вживаєш ти ліків багато, своїх ран не загоїш!¹² Почули народи про ганьбу твою, а крику твого стала повна земля, бо спіткнулися лицар об лицаря, разом упали обоє вони!¹³ Слово, що говорив Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб побити єгипетську землю:¹⁴ Розкажіте в Єгипті, і розголосіте в Міґдолі, і розголосіте в Нофі й Тахпанхесі! Скажіть: стань, і собі приготуйся, бо меч пожирає круг тебе!¹⁵ Чому твої лицарі впали? Не втрималися, бо пхнув їх Господь!...¹⁶ Стало багато таких, що спіткнулися, навіть падають один на одного й говорять: Уставай, і до свого народу вернімось, і до краю народження нашого, перед згубним мечем!¹⁷ Назвіте ім'я фараону, цареві єгипетському: Загибіль, пропустив він усталений час!¹⁸ Як живий Я, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення, він прийде, немов би Фавор у горах, й як при морі Кармел!¹⁹ Приготуй необхідне собі на мандрівки, мешканко, о дочко Єгипту, бо стане спустошенням Ноф, і він спалений буде, і в ньому не буде мешканця!²⁰ Єгипет теля гарноусте, та летить он із півночі ґедзь!...²¹ Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх...²² Розлягається голос його, як гадюче сичання, бо йдуть вони з військом, і прийдуть до нього з сокирами, мов дроворуби...²³ Вони ліс його витнуть, говорить Господь, хоч він непрохідний, бо стануть вони більш численні, як та сарана, і не буде числа їм.²⁴ Засоромлена буде єгипетська донька, буде видана в руку народу північного...²⁵ Говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю Амона із Но, і фараона, і Єгипет, і богів його, і царів його, і фараона, і тих, що на нього надіються.²⁶ І дам їх у руку всіх тих, хто шукає їхню душу, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку рабів його, а потому він буде заселений, як за днів давніх, говорить Господь!²⁷ А ти не лякайся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе здалека, і насіння твоє з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив!²⁸ А ти не лякайся, рабе Мій Якове, каже Господь, бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець всім народам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, і тебе непокараним не полишу!

¹ Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.² І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.³ Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.⁴ І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.⁵ І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.⁶ Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.⁷ І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.⁸ А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...⁹ І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.¹⁰ І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...¹¹ А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...¹² А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.¹³ І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.¹⁴ І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.¹⁵ А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.¹⁶ А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.¹⁷ А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.¹⁸ І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.¹⁹ І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.²⁰ Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!²¹ А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.²² І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.²³ І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.²⁴ начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.²⁵ А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.²⁶ І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.²⁷ І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!²⁸ Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.²⁹ У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.³⁰ У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.³¹ І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.³² І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.³³ І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.³⁴ А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

¹ І було мені слово Господнє таке:² Сину людський, зверни своє обличчя до Аммонових синів, і пророкуй на них.³ І скажеш Аммоновим синам: Послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти говориш Ага! про Мою святиню, бо вона збезчещена, і про Ізраїлеву землю, бо спустошена, і про Юдин дім, бо пішов у полон,⁴ тому ось Я дам тебе синам сходу на спадок, і поставлять вони в тебе шатра свої, і зроблять у тебе місця свого пробування. Вони будуть їсти твій плід, і вони будуть пити твоє молоко.⁵ І дам я Раббу на стайню для верблюдів, а Аммонових синів на лігво отари, і ви пізнаєте, що Я Господь!⁶ Бо так Господь Бог промовляє: За твоє плескання рукою, і твоє тупотіння ногою, і що в душі тішишся ти всією своєю погордою до Ізраїлевої землі,⁷ тому ось Я витягну Свою руку на тебе, і дам тебе на здобич для народів, і витну тебе з народів, і вигублю тебе з країв, знищу тебе, і пізнаєш, що Я Господь!⁸ Так сказав Господь Бог: За те, що Моав та Сеїр говорять: Ось Юдин дім як усі народи,⁹ тому ось Я відкрию Моавове збіччя від міст, від його міст, від його кінця, пишноту землі: Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму.¹⁰ Я дам його на спадок для синів сходу разом з синами Аммоновими, щоб не згадувались Аммонові сини серед народів.¹¹ А над Моавом зроблю присуди, і пізнають вони, що Я Господь!¹² Так говорить Господь Бог: За те, що Едом мстився мстою над Юдиним домом, і тяжко грішили, через те, що мстилися над ними,¹³ тому так говорить Господь Бог: І витягну Я руку Свою на Едома, і витну з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча!¹⁴ І дам Я Свою помсту над Едомом у руку Мого народу Ізраїля, і вчиню в Едомі за гнівом Своїм, за лютістю Своєю, і зазнають вони Моєї помсти, говорить Господь Бог!¹⁵ Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни чинили в помсті, і мстилися мстою через погорду в душі, щоб нищити в вічній ненависті,¹⁶ тому так говорить Господь Бог: Ось Я витягну Свою руку на филистимлян, і витну керетян, і вигублю останок морського берега,¹⁷ і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я вчиню Свою помсту серед них!

⁹ Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.¹⁰ І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!

⁵ І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.⁶ Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!⁷ Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?⁸ За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

¹⁷ Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.