Genesis 32:7 Cross References - Ukrainian

⁷ І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.

¹¹ Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.

³ І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.

¹⁰ А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,

⁴ Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!⁵ Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

¹³ Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

⁴ від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...⁵ Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

² Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,

⁶ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

⁵ Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,

⁴ коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

¹¹ розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,

²⁶ І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:

²⁶ А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

¹⁶ Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.

³³ Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

²² душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

⁴ що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

⁸ Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.⁹ Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,¹⁰ що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

¹² Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.