2 Corinthians 13 Cross References - Ukrainian

¹ Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.² Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,³ через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас.⁴ Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі, та живий із сили Божої. Так і ми, хоча немічні в Нім, та з Ним будемо жити з Божої сили у вас.⁵ Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.⁶ Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.⁷ І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.⁸ Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.⁹ Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й молимось щоб були досконалими ви!¹⁰ Ось тому то, відсутній, пишу це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за владою, якої Господь мені дав на будування, а не на руйнування.¹¹ А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!¹² Вітайте один одного святим поцілунком! Усі святі вас вітають!¹³ Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.¹⁴

³⁰ Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

⁶ На слова двох свідків або трьох свідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на слова одного свідка не буде забитий.

¹⁵ Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха, у кожнім гріху, що згрішить, на слова двох свідків або на слова трьох свідків відбудеться справа.

¹⁰ І посадіть двох негідних людей навпроти нього, нехай свідчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І виведіть його, і вкаменуйте його, і нехай він помре...

¹³ І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, і він помер...

¹⁶ А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.

⁶⁰ і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,⁶¹ і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

¹⁷ Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.¹⁸ Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.

¹⁴ Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.

²⁸ Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,²⁹ скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

¹⁹ Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.²⁰ Бо Царство Боже не в слові, а в силі.²¹ Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?

⁵ віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!

²³ А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,

¹ А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.² І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом.

⁸ Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.⁹ Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.¹⁰ Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,¹¹ такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши.

²⁰ Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хочу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, свари, нашепти, пихи, безладдя,²¹ щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх.

¹⁰ Ось тому то, відсутній, пишу це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за владою, якої Господь мені дав на будування, а не на руйнування.

²⁰ бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.

¹⁸ Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.¹⁹ Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!²⁰ Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.

¹⁵ бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші.

⁴ у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,⁵ віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!

¹ Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?² Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, ви бо печать мого апостольства в Господі.³ Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.

⁶ Досить такому карання того, що від багатьох,

¹⁰ А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

¹ Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?² Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!³ Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

⁴ зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми,

⁸ Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.⁹ Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.¹⁰ Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,

¹² А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.

⁴³ І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.⁴⁴ А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

¹⁸ Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

³⁶ Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

¹⁶ І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

¹⁰ нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!¹¹ Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!¹² І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.

⁴ і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

⁴ Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.

⁸ А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,⁹ знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!¹⁰ Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.¹¹ Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

⁹ Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

³ І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.

⁴³ сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

⁷ А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.⁸ У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.⁹ Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.¹⁰ Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.¹¹ Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.¹² Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.

³ Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми,⁴ зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми,

¹⁰ Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,

¹⁹ і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,²⁰ яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе,²¹ вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому.²² І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви,²³ а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!

⁷ але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,⁸ Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...⁹ Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,¹⁰ щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,¹¹ і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

¹⁰ щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,

¹¹ Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним!¹² А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!

⁷ Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

¹⁸ Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,

²² що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили.

¹⁷ І коли я побачив Його, то до ніг Йому впав, немов мертвий. І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені: Не лякайся! Я Перший і Останній,¹⁸ і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.

³ Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

² Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,

⁵⁹ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

²³ Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,²⁴ і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

³⁰ Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув.

⁴⁰ Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

²⁸ І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!

⁵ А тепер отак промовляє Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!

⁷ Так говорить Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!

⁶ Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

⁵⁶ Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

²³ Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.

⁴ Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.

²³ Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

²⁶ Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...

²⁸ А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

¹⁰ А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

¹⁶ Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?

² Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж будете ви світ судити, то чи ж ви негідні судити незначні справи?

¹⁵ Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!

¹⁹ Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?

²⁴ Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!

²⁷ Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним.

²⁸ Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

³¹ Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.

¹⁶ Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

⁶ Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.⁷ І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.

²⁰ І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

¹⁹ Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

⁴ Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!

²⁰ збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,²¹ що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,²² що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.

¹⁷ щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,

²³ якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.

²⁷ що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

⁷ бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.

¹⁹ а не тримачись Голови, від Якої все тіло, суглобами й зв'язями з'єднане й зміцнене, росте зростом Божим.

¹⁵ Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.

⁸ Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.

¹³ Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,

¹⁶ Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.

² Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.

¹ Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.

⁸ Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.

¹⁵ Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.

⁴ Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

⁴ Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.⁵ І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

⁹ Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.

²⁰ бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!²¹ Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,

⁵ Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся.

² Будь чуйний та решту зміцняй, що мають померти. Бо Я не знайшов твоїх діл закінченими перед Богом Моїм.³ Отож, пам'ятай, як ти взяв і почув, і бережи, і покайся. А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій, і ти знати не будеш, якої години на тебе прийду.

²⁰ Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хочу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, свари, нашепти, пихи, безладдя,

³ через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас.⁴ Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі, та живий із сили Божої. Так і ми, хоча немічні в Нім, та з Ним будемо жити з Божої сили у вас.

¹⁰ кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільшив границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від лиха, щоб не засмучувати мене! І Бог послав, чого він просив.

¹³ І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

¹⁵ Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

¹⁷ Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!

¹³ Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,

¹⁰ Вітайте Апеллеса, випробуваного в Христі. Вітайте Аристовулових.

⁹ Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.¹⁰ Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!¹¹ Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,¹² і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;¹³ як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!

¹⁹ Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

⁴ а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,

⁸ через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;⁹ як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;

²¹ дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.

¹⁸ Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!

⁹ Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й молимось щоб були досконалими ви!

⁹ І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,¹⁰ щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,¹¹ наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

⁸ Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!

²³ А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!

² за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.

¹⁵ Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.

¹⁸ А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!

¹² Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

¹² Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

²⁸ І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.²⁹ Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!³⁰ А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.³¹ І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!³² А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.³³ І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!³⁴ А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!³⁵ І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

²⁸ А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!

⁹ І послав він до нього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!¹⁰ А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...¹¹ І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!¹² І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...¹³ І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх!

²³ І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: Ходи, лисий! Ходи, лисий!²⁴ І він обернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей...²⁵ А він пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.

³⁰ Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа.

² Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.

³⁹ А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

¹⁷ А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,¹⁸ братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!¹⁹ Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.

⁴⁹ А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.⁵⁰ Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!⁵¹ І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.⁵² І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.⁵³ А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.⁵⁴ Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.⁵⁵ А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.⁵⁶ Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

²⁸ учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.²⁹ І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,³⁰ коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

¹ А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,² та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.³ І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?⁴ Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!⁵ Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!⁶ Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.⁷ І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.⁸ І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.⁹ До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...¹⁰ І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.¹¹ І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

³ Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.⁴ Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.⁵ Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.⁶ А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.⁷ Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.⁸ Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.⁹ Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,¹⁰ і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?¹¹ І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...¹² Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!

¹¹ І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,¹² так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.¹³ Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім'я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!¹⁴ Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.¹⁵ Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?¹⁶ І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.¹⁷ І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса.

⁸ Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.

²⁰ Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.

³ то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,⁴ коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.

¹⁰ Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!

¹ Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!

³⁰ Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.

⁵ Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами.⁶ Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.⁷ А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.⁸ Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.⁹ І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.¹⁰ Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.

⁷ І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.⁸ Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.

¹¹ А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!

¹² щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,¹³ аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,

¹² Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.¹³ Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,¹⁴ я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.¹⁵ Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.

²⁸ Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.

¹² Поздоровлює вас Епафрас, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та наповнені всякою Божою волею.

¹⁰ Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі.

¹⁷ щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.

¹ Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,

²³ і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників,

²¹ нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.

¹⁰ А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.

²¹ Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?

³ І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!

² І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом.

² Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,

⁸ Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.

⁴ І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.

²⁴ І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

²³ Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.

⁴⁸ Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

⁵⁰ Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

⁴⁹ І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

⁶¹ А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.

²⁹ стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

²¹ але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.

³⁰ Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий!

¹⁶ Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!

¹⁸ Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!

¹⁹ Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!

⁵ А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,⁶ щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

³³ А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.

²⁰ А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь.

¹⁰ Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

⁴ що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

¹⁴

³ пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.

²³ Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!

²⁷ Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,

¹ Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,² то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!³ Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

¹⁶ Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.

² Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.

⁴ Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!

⁹ Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!

¹ А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!

¹⁸ Отож, потішайте один одного цими словами!

¹³ і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!

¹⁶ Завжди радійте!

¹⁶ Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію,

¹⁶ А Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом. Господь з вами всіма!

²² Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.

¹⁴ Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.

²⁰ Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,

⁴ А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

¹⁷ А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.¹⁸ А плід правди сіється творцями миру.

⁸ Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.

¹¹ Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!

⁸ Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!⁹ Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.¹⁰ Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.¹¹ Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!¹² Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.¹³ Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.¹⁴ І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.¹⁵ Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.¹⁶ Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!

²¹ Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.

¹⁶ Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!

²⁰ Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.

²⁶ Привітайте всю браттю святим поцілунком!

¹⁴ Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.

²¹ Вітає вас мій співробітник Тимофій, і Лукій, і Ясон, і Сосипатр, мої родичі.²² Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що цього листа написав.²³ Вітає вас Гай, гостинний для мене й цілої Церкви. Вітає вас міський доморядник Ераст і брат Кварт.

²¹ Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.²² Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.

²³ Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,²⁴ Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.

²⁴ Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.

¹³ Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.

¹³ Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.¹⁴ але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.

²³ Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:²⁴ Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!²⁵ Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!²⁶ Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!²⁷ Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!

¹⁹ Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

¹⁶ А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.¹⁷ Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.

¹⁰ Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

¹⁴ А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

³⁸ Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

¹⁵ Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!¹⁶ І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,¹⁷ Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.

⁷ усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

⁵ а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.

⁹ А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

¹⁴ Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;¹⁵ бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!¹⁶ Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.¹⁷ А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

³⁹ ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

²³ Вітає вас Гай, гостинний для мене й цілої Церкви. Вітає вас міський доморядник Ераст і брат Кварт.

²⁷ єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь.

¹³ Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.

¹⁶ Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.

²³ Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами!

⁹ Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.

²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,

¹⁸ бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.

²² що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.

⁹ бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.

¹ Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

³ що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.

¹⁶ Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!

²⁴ А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.

²¹ бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.

⁴ Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,⁵ та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,