1 Thessalonians 4 Cross References - Ukrainian

¹ А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!² Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.³ Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти,⁴ щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,⁵ а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.⁶ Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили.⁷ Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення.⁸ Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.⁹ А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного,¹⁰ бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,¹¹ і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,¹² щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!¹³ Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.¹⁴ Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.¹⁵ Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних.¹⁶ Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,¹⁷ потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.¹⁸ Отож, потішайте один одного цими словами!

⁹ І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

¹⁴ посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,

¹⁸ А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!

² Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.

²⁷ бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

⁸ І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

¹ Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,² і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

²³ Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,

¹ Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

⁵⁸ Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

⁹ Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.

¹ А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.

¹ А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.

¹¹ А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!

¹ Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,

²⁰ Але ви не так пізнали Христа,

¹⁷ Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.

⁹ І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,

²⁷ Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,

¹⁴ я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.

¹⁰ щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,

⁶ Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,

¹¹ Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних,¹² просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

¹² А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!

² Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.

¹⁰ бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,¹¹ і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,¹² щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!

³ Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного.

¹ Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього,

¹ Наостанку, моліться, браття, за нас, щоб ширилось Слово Господнє та славилось, як і в вас,

¹⁰ Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!¹¹ Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.¹² Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли.

²¹ Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням.

¹³ Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата,¹⁴ щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

¹ Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства.

⁹ але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.¹⁰ Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.

⁶ Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

¹⁶ Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.

²² Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи, бо коротко я написав вам.

⁵ Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,⁶ а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,⁷ а в благочесті братерство, а в братерстві любов.⁸ Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.⁹ А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.¹⁰ Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.

¹⁸ але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.

²² і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.

¹⁷ Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.

²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

²¹ Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.

⁶ А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.

¹⁰ Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!

⁸ Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

¹⁰ Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!

²¹ Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.

⁵⁰ Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!

¹⁹ Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

³⁵ Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.

³⁴ Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

¹⁷ Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.

¹⁷ Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.¹⁸ Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.¹⁹ А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

²⁰ але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

²⁹ стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

³² А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.

¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.

²⁹ Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

²² А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

² і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

³⁰ А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,

⁹ Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,¹⁰ але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.¹¹ А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!

⁹ Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники,¹⁰ ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!¹¹ І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.

¹³ Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.¹⁴ Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!¹⁵ Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!¹⁶ Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним.¹⁷ А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.¹⁸ Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.

² Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

²¹ щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх.

¹⁹ Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,

³ А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,⁴ і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.⁵ Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!

²⁶ щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,²⁷ щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!

⁶ Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,

⁹ Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним,

⁵ Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,

¹² Поздоровлює вас Епафрас, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та наповнені всякою Божою волею.

⁴ щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,

¹⁸ Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.

²³ А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!

¹³ А ми завжди повинні дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог вибрав вас спочатку на спасіння освяченням Духа та вірою в правду,¹⁴ що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

³⁶ Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

¹⁶ Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму.

⁴ Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог.

²¹ нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.

² із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!

² щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.

¹⁷ Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!

⁸ А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!

¹⁵ А поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду.

⁵ А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.

¹⁵ І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

²⁴ Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

¹⁹ Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.

²¹ Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?²² Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,²³ і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

¹ Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

¹⁵ Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!

¹⁸ Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.¹⁹ Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?²⁰ Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!

⁹ Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.

⁷ А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.⁸ Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!

²⁰ А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.²¹ Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.

⁷ Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.

³² Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

³⁰ Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

²³ Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.

³⁰ Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,³¹ бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.

²⁶ Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

²⁸ А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

²¹ Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.

³⁴ Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

⁸ Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

¹² що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.

¹⁷ Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,¹⁸ вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,¹⁹ вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.

⁸ в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса.

³ Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.

¹⁵ Не кради!

¹⁷ Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

¹¹ Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на одного!

¹³ Не будеш гнобити ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.

¹⁴ А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.

¹⁷ І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!

⁷ Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе.

¹³ Не буде в тебе в торбі твоїй подвійного каменя до ваги, великого й малого,¹⁴ не буде тобі в твоїм домі подвійної ефи, великої й малої.¹⁵ Камінь до ваги буде в тебе повний і справедливий, ефа буде в тебе повна й справедлива, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.¹⁶ Бо огида перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто чинить таке, хто чинить несправедливість.

³⁵ Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

³ Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам.⁴ А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав.

¹³ Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,¹⁴ то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

¹ Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

¹² Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!

¹ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.

¹¹ Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

¹⁴ Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.

²³ Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.

²² Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,²³ бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

²⁴ Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.

⁸ І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

²³ Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...²⁴ Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!

⁷ Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...

⁴ Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!⁵ Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...⁶ Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...⁷ Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!

⁶ не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,

⁴ Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!

¹³ І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.

⁹ Так говорить Господь Бог: Досить вам, Ізраїлеві князі! Насильство та утиски відсуньте, а робіть правосуддя та правду, перестаньте випихати народ Мій з його землі, говорить Господь Бог!¹⁰ Майте справедливу вагу, і справедливу ефу та справедливого бата.¹¹ Ефа й бат буде однакова міра, щоб бат виносив десяту частину хомеру, а десята частина хомеру ефа; згідно з хомером буде міра його.¹² А шекель двадцять ґерів; двадцять шеклів, двадцять і п'ять шеклів, та п'ятнадцять шеклів буде вам міна.¹³ Оце те приношення, що ви принесете: шоста частина ефи з хомеру пшениці й шоста частина ефи з хомеру ячменю.¹⁴ А постанова про оливу з бата оливи: десята частина бата з кору, десять батів хомер, бо десять батів хомер.

⁵ кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,⁶ щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?

² Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.

¹ Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!

⁵ Серед нього Господь справедливий, Він кривди не чинить, щоранку дає Своє право на соняшне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.

⁵ І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.

¹⁹ Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

⁵ Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!

¹⁸ Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

¹⁹ Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.

⁴ бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!

⁷ Тож уже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?⁸ Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів...⁹ Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники,

²¹ завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!

¹⁷ Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,

²⁸ Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.

⁶ Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних,

⁶ А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?

⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!

⁴⁴ Бо Я Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.

² Промовляй до всієї громади Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!

⁷ усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

²⁹ Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.³⁰ А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

² Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,

⁴ так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові,

¹⁰ Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.

¹⁹ вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.

³ Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства,

¹³ А ми завжди повинні дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог вибрав вас спочатку на спасіння освяченням Духа та вірою в правду,¹⁴ до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.

⁹ що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.

¹⁴ Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.

¹⁴ Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,¹⁵ але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,¹⁶ бо написано: Будьте святі, Я бо святий!

⁹ Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,¹⁰ колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!¹¹ Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.¹² Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

²¹ Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.²² Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

¹⁰ а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,

⁷ І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.

¹⁹ А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.

³⁰ І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.

⁷ Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

⁹ Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

⁷ Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.

¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!

¹⁶ Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

⁴⁸ Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

³ І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?⁴ Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

⁴¹ Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!

⁵ а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.

¹⁰ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

⁴⁰ Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.

⁶ А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

¹² Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.

²¹ Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

²⁴ А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.

⁸ так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.

⁸ А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо споганив він святиню Господню, і буде винищена душа та з-посеред народу свого!

¹ Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!

¹³ І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?

³⁴ І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!

³⁹ А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

⁴⁴ Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.⁴⁵ У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

³⁴ Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!³⁵ По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

²⁶ Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.

¹² Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!¹³ Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.¹⁴ Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.¹⁵ Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.¹⁶ Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.¹⁷ Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!

³² А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

¹⁰ Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!

¹ Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,² і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.

¹ А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,

¹⁰ Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!¹¹ І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!

¹⁶ Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

¹ Братолюбство нехай пробуває між вами!

⁸ Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.

⁸ Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!

⁷ а в благочесті братерство, а в братерстві любов.

¹⁰ А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.

²⁰ А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.²¹ Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.²² Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!²³ Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.²⁴ Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.²⁵ А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.²⁶ Це я написав вам про тих, хто обманює вас.²⁷ А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.

¹¹ Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,

¹⁴ Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.¹⁵ Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.¹⁶ Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!¹⁷ А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?¹⁸ Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!¹⁹ Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,

²³ І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!

⁷ Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!⁸ Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!⁹ Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.¹⁰ Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.¹¹ Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!¹² Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.¹³ Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.¹⁴ І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.¹⁵ Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.¹⁶ Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!

²¹ І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!

¹ Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,² що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;

⁸ Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.⁹ Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.¹⁰ І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.

¹⁵ Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,

¹³ Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,¹⁴ я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.¹⁵ Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.

⁴ прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

⁷ так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.

¹ А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!

⁵ Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,⁶ щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.⁷ Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.

¹ Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

⁶ краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

²⁶ Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

³⁴ Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати.

⁴² А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?⁴³ Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!

³ а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.

³⁵ Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!

⁴ Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,⁵ так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.⁶ І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,⁷ а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,⁸ коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!

¹¹ У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,

²⁰ При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,

¹² і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;

²² Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!²³ І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!²⁴ Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові.

⁷ Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли,⁸ і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,⁹ не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.

² за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.

¹³ А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.

⁴ щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,⁵ щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.⁶ Так само благай юнаків, щоб були помірковані.⁷ У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,⁸ слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.⁹ Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,¹⁰ не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.

¹⁴ Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.

⁴ але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.

¹⁰ Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.¹¹ Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.

¹⁵ Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,

¹¹ І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

¹⁷ Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!

¹³ Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,

¹² Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?¹³ А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!

²⁰ остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,²¹ дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.

⁷ Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?⁸ Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.⁹ Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.

⁵ Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.

²² Стережіться лихого в усякому вигляді!

⁷ Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.

¹² Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

¹ Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,

¹⁶ Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.¹⁷ Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі.

³⁵ І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.

²⁸ І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь!

¹ Ви сини Господа, Бога вашого, не будете робити нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима за померлого,² бо ти святий народ для Господа, Бога твого, і Господь тебе вибрав, щоб був ти Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.

¹⁹ А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозумів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло те дитя? А ті відказали: Померло.²⁰ І звівся Давид із землі, і помився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому хліба, і він їв.

³³

²¹ Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.

¹⁰ І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у Давидовім Місті.

²¹ та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!

²⁵ Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху²⁶ цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,²⁷ сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

³² Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

¹⁶ Сину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя.¹⁷ Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.¹⁸ І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.

¹¹ І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!

² І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.

⁵² і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

⁵² А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить!⁵³ І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.

¹¹ Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.¹² А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.¹³ Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

²⁴ Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

⁶⁰ Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...

² І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.

³⁶ Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.

¹³ Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

¹ Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,

¹ А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.

⁶ А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

¹⁸ тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!¹⁹ Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

⁸ Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

¹⁵ Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних.

¹⁰ що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.

⁴ та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння.

⁸ Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!

¹⁹ Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти.

¹⁹ Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!

¹⁵ І буде такий самий удар на коня, мула, верблюда й осла, та на всяку худобу, що буде в таборах у них, як пораза оця.

³¹ І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.

¹¹ А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

¹² Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?¹³ Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!¹⁴ оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!¹⁵ Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.¹⁶ Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!¹⁷ Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,¹⁸ тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!¹⁹ Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!²⁰ Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.²¹ Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.²² Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,²³ кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

¹³ Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,¹⁴ знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.

²⁰ Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,²¹ Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.

¹³ Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!

¹³ Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

¹⁷ потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.

¹⁴ Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,¹⁵ щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.

¹⁸ і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.

¹³ І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.

¹ А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.

⁹ Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!

¹⁷ Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!¹⁸ А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!

²² і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...

³⁵ Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити його.

¹⁴ І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!

¹¹ Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

¹³ Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

¹⁴⁷ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.¹⁴⁸ Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

²⁵ Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?

⁵¹ Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,⁵² раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...⁵³ Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

¹⁴ знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.

¹⁹ Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?

¹⁶ І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у таборі...

¹⁸ І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека.

²¹ Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!

¹ Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.

⁵ Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села.

⁸ Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.⁹ І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!

¹³ І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.

¹¹ І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?

⁷ Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!

⁹ Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.

¹⁴ А Господь з'явиться над ними, і стріла Його вийде, як блискавка, і Господь Бог засурмить у сурму, і піде південними бурями.

²⁷ Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.

³⁰ І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.³¹ І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.

³¹ Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

⁶⁴ Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

¹¹ та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!

²³ кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

⁵¹ Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,⁵² раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

⁷ а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,

¹⁰ День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...

⁹ І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!

⁷ Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!

¹⁰ Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,

¹³ І бачив, і чув я одного орла, що летів серед неба і кликав гучним голосом: Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, від голосів сурмових позосталих трьох Анголів, що мають сурмити!...

⁵ А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння.⁶ Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років.

¹² І станеться, я піду від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодости.

¹¹ І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо...

¹⁶ та й сказали до нього: Ось із твоїми рабами є п'ятдесят чоловіка хоробрих, нехай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його Дух Господній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин! А той відказав: Не посилайте!

¹¹ Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

¹⁵ А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

¹⁵ Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

²⁴ Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

¹⁰ І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!

¹⁹ Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою!²⁰ Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!

¹³ Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.

⁶² А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

²⁶ Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

³ А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.

²⁴ Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.

⁹ І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...

³⁹ А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

⁵² раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

⁸ ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

² Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.³ І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,⁴ що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.

²³ Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

¹³ Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.

¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...¹⁵ Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.¹⁶ Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.¹⁷ Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!

¹² І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: Зійдіть сюди! І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.

⁵ І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.

³ І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними,⁴ і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!⁵ І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!⁶ І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води.⁷ Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!

²² А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець.²³ І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець.

³ І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,⁴ і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах.⁵ А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки.

¹ Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!² Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

²⁸ Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!

¹¹ Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!

¹⁴ Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть!

²⁴ І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.²⁵ Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

¹² Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте,