1 Peter 5 Cross References - Ukrainian

¹ Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:² пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,³ не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.⁴ А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.⁵ Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!⁶ Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.⁷ Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!⁸ Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.⁹ Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.¹⁰ А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.¹¹ Йому слава та влада на вічні віки, амінь.¹² Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте.¹³ Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.¹⁴ Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.

²⁴ Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!²⁵ Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

⁴⁸ А ви свідки того.

²⁶ А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.²⁷ Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.

⁸ Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.

²² зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.

³² Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

¹⁵ Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

³⁰ Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.³¹ Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.³² А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.

³⁹ І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши...⁴⁰ Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,⁴¹ не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

³⁰ Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.

²³ І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.

⁴ Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

⁶ І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

²² Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,²³ написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

¹⁷ А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

²⁸ Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

¹⁸ А другого дня Павло з нами подався до Якова. І всі старші посходились.

¹⁷ А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.¹⁸ Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

¹ Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.

⁸ ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

¹⁹ Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,

²¹ Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.²² А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.²³ Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

³ Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.⁴ Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви.

¹ Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших як братів,

¹⁹ Не приймай скарги проти пресвітера, хібащо при двох чи трьох свідках.

⁸ Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.

⁵ Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,

⁹ але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

³ Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,⁴ на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,⁵ що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з'явитися останнього часу.

⁷ щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.

¹² Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.

⁴ А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.

² Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.

¹ Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,² за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:³ нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!⁴ Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.⁵ І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!⁶ А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.⁷ Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!⁸ Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.⁹ Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.¹⁰ Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!¹¹ Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.¹² Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!¹³ Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.

¹ Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.² Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.³ Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.⁴ Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.⁵ Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,⁶ вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,⁷ бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.⁸ Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.⁹ Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.¹⁰ Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.¹¹ Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.¹² Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.¹³ Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,¹⁴ але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.

⁹ Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.

⁷¹ від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,⁷² і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

⁸ Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.

⁸ І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!

¹¹ Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

¹¹ І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі...

¹¹ Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

¹³ Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...

¹⁰ Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...

¹⁷ А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...

²⁰ Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?

² Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?³ Жир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете!

²³ І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!

³¹ А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.

¹¹ Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!

⁴ І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.

¹⁴ Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.

¹⁷ Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!

¹⁰ Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не буде надармо освічувати Мого жертівника! Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару!

³² Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

¹⁵ Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!¹⁶ І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!¹⁷ Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!

²⁶ Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,²⁷ бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!²⁸ Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

³³ Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...³⁴ Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

¹³ А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти в Єрусалимі!

¹⁵ Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

⁷ Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?

¹⁶ Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!¹⁷ Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.

¹⁴ Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.¹⁵ Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.

³ не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,

⁸ Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні,

⁷ Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,

¹¹ їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.

¹⁴ що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

¹ Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,

¹⁴ та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.

¹⁵ Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.

³ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

¹² вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,¹³ і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.

⁹ Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

¹² Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!

² Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

⁴ Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!

²⁵ А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.²⁶ Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

⁸ А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.⁹ І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.¹⁰ І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.

⁴² А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.⁴³ Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.⁴⁴ А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.⁴⁵ Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

²⁴ І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.²⁵ Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.²⁶ Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.²⁷ Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

⁵ Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.

⁹ Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.

¹¹ Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

²⁴ не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!

⁵ Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.

¹⁷ Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.

⁹ Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!

⁵ Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.⁶ І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого,

⁹ не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.

¹² Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!

⁷ У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,

⁹ Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

⁹ Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.¹⁰ Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.

¹ Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,

²⁴ А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.

³ А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.

⁷ О мечу, збудися на Мого пастиря та на мужа, Мого товариша, каже Господь Саваот! Удар пастиря і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку.

³¹ Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.³² І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.³³ І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.³⁴ Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.³⁵ Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.³⁶ Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.³⁷ Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?³⁸ Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?³⁹ Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?⁴⁰ Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.⁴¹ Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.⁴² Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,⁴³ мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.⁴⁴ Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?⁴⁵ Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!⁴⁶ І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

¹¹ Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

²⁵ І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний.

⁷ а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,⁸ в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса.⁹ Вони кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його,¹⁰ як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо свідчення наше знайшло віру між вами.

²⁰ Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,

¹² Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

⁴ на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,

²⁵ Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

² пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,

⁷ Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!

¹⁰ Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!

¹¹ Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав.

¹¹ І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.¹² І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.

³² Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!

⁴¹ А тепер, Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а побожні Твої хай добром веселяться!

²⁹ Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.

¹⁴ Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.

⁹ Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

¹⁶ Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

³⁴ з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.

¹⁵ Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!

¹⁰ Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!

² Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.

¹⁰ Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!

¹⁴ але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!

²¹ корячися один одному у Христовім страху.

³ Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

¹² Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.

¹⁷ Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.

⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

³ А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,⁴ але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.

¹ Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,

⁵ Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!

¹⁹ І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.

³ І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

¹¹ І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?

⁴¹ Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.

³⁵ Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

²⁹ Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, за днів його сина наведу Я те лихо на його дім.

¹⁹ За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.

⁶ І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: Справедливий Господь!⁷ А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорилися вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.

¹² А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.

¹¹ Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокорилися, і поприходили до Єрусалиму.

²⁶ Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

¹² А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.

¹⁹ А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його прозорливців.

²³ І не впокорився він перед Господнім лицем, як упокорився був його батько Манасія, і він, Амон, побільшив провину.

¹² І робив він зло в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що говорив із наказу Господнього.

²² Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

¹⁰ А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова, відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!

¹³ Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

¹⁶ Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!¹⁷ Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

²³ Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.

¹¹ Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!

⁴ Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!

¹⁸ Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

¹⁰ Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батькам.

²¹ І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!

⁶ І було мені слово Господнє таке:

²² А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.

⁸ Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно.

¹² Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.

⁵² Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

¹¹ Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

¹⁴ Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

⁶ Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.

²² Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?

⁶ що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,

³ і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,

⁹ А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,¹⁰ а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

¹⁰ Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

¹⁰ Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Ім'ям!

¹⁰ А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.¹¹ І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови.¹² І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її устами.¹³ А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'яну.¹⁴ І сказав до неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витверезись зо свого вина!¹⁵ А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.¹⁶ Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї.¹⁷ І відповів Ілій та й сказав: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала.¹⁸ А вона сказала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.

⁶ І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм.

¹³ немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!¹⁴ Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

¹⁵ Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!

⁵ На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,

²² його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...

³ Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!⁴ Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

⁴ коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!⁵ Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

²⁵ Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?²⁶ Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

³³ Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.³⁴ Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

³⁸ А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

¹¹ А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,¹² Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!

²² І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

³⁰ Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.³¹ Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!³² Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

¹³ А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

⁶ Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.

⁵ Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!⁶ Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?

⁵ І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.

⁶ І сказала Естер: Ненависник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...

⁶ І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.⁷ І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.

² І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:

²¹ ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

⁶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

¹² Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

² Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.

²⁹ Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!³⁰ І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її...

¹² Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!¹³ Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,

⁸ Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде!

¹⁵ На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...

³⁸ Заревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов ті левенята...

⁷ І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!

²⁵ Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.

²⁴ Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.

¹⁰ За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.

⁸ Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.

¹⁶

² І він проказав: Загримить із Сіону Господь, і з Єрусалиму Свій голос подасть, і впадуть пасовища пастуші в жалобу та всохне вершина Кармелу!

⁴ Чи реве в лісі лев, як нема йому здобичі? Чи левчук видає голос свій із своєї нори, якщо він не зловив?

⁸ Лев зареве, хто того не злякається? Господь Бог заговорить, хто пророкувати не буде?

¹ І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому.

³ Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...

¹ Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.

¹¹ Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.

³⁹ а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

⁴² Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.

⁴⁸ А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,⁴⁹ і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,⁵⁰ то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

⁴¹ Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

⁴⁵ А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,⁴⁶ то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

³⁴ Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,

³⁶ Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!

³¹ І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

⁴⁴ Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

¹¹ І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.¹² Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла.¹³ Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,

²⁷ і місця дияволові не давайте!

¹¹ Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.

⁶ Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!⁷ Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються.⁸ А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння,

⁹ Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами,

¹⁵ Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.

² А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати,

¹¹ Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.

¹⁷ Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...

⁸ але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,

² Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.

⁴ щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,

⁶ Так само благай юнаків, щоб були помірковані.

¹² і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,

⁷ Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

¹³ Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа.

⁷ Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!

⁸ Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.⁹ Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.¹⁰ Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!

⁹ І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.

¹² Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!

² І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років,

¹⁰ А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.

³ І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!⁴ А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!⁵ І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.⁶ І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.⁷ Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!⁸ І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!⁹ І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!¹⁰ Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!¹¹ і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!¹² А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

³² Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

³³ Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

²² душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

¹³ Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

¹¹ Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.¹² Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.¹³ Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.

¹⁶ А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.

⁵ Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.

¹⁵ що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям.¹⁶ Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

³ щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

¹² Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома.

¹² Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.

⁷ Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.

³³ що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

⁶ Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,

²¹ Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

¹⁴ А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!

¹³ Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.

¹¹ І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.

¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...

⁶ І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,⁷ що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.

⁵ бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!

¹⁵ А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,

⁷ Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,

¹⁸ Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?¹⁹ Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.

⁶ І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх, бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Господь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.

¹² І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Господь!

²⁰ Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,²¹ щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.

²⁸ І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.²⁹ Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.³⁰ А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

¹¹ бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

²⁴ на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

⁵ А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

²⁵ А Тому, хто може поставити вас міцно згідно з моєю Євангелією й проповіддю Ісуса Христа, за об'явленням таємниці, що від вічних часів була замовчана,

⁹ Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

¹⁷ Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

¹¹ А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!

¹³ Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.

²² тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,²³ якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.

⁷ бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.

¹² просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

¹⁴ до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.

¹⁷ нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!

³ І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.

⁹ що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.

¹⁰ Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.

¹⁵ Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

²⁰ Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,²¹ нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.

⁶ Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,⁷ щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.

¹⁵ але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,

¹¹ Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.

³ Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.

²⁵ А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.

²⁴ А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,

³⁶ Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

⁶ що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.

¹³ І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки!

²¹ Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що?

²³ А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

²⁴ Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.

² через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.

¹ Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

¹⁹ Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.

⁸ Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!⁹ Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

³ Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,

²¹ А щоб знали і ви щось про мене, та що я роблю, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і в Господі вірний служитель,

⁷ Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

⁷ Що зо мною, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і вірний служитель і співробітник у Господі.

⁹ із Онисимом, вірним та улюбленим братом, який з-поміж вас. Вони все вам розповідять, що діється тут.

¹ Павло й Силуан та Тимофій до Церкви Солунської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!

¹ Павло, і Силуан, і Тимофій до Солунської Церкви в нашім Бозі Отці й Господі Ісусі Христі:

²² Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи, бо коротко я написав вам.

¹² Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.

¹⁵ Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,

⁹ Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого.¹⁰ Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.

¹² Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

³ Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.

⁴ Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.

¹² А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.

²⁵ А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.

¹³ Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.

⁵ А на чолі її було написане ім'я, таємниця: Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі.

² І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,

²⁷ Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!

¹⁹ Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

²⁶ За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

⁷ усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

¹ Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

¹⁶ Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!

³⁰ А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,

²⁰ Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.

¹⁷ Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!

¹² Вітайте один одного святим поцілунком! Усі святі вас вітають!

²³ Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!

²⁶ Привітайте всю браттю святим поцілунком!

² із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!