Bible verses about "tongues" | UkrainianNT

¹⁷ Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганятимуть; мовами заговорять новими;

⁴⁶ Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тоді озвав ся Петр:

⁸ Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

¹⁰ иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаванне духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мів (язиків).

²⁸ І инших поставив Бог у церкві найперш апостолів, вдруге пророків, втретє учителів, потім сили, а там даровання, сцїлення, помагання, порядкування, всякі мови.

²⁷ Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює.

¹ А як скінчив ся день пятидесятниці, були всі однодушне вкупі.² І роздав ся зразу гук (шум) із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сиділи.³ 1 явились їм поділені язики, ніби огняні, і сїв на кожному з них. ⁴ І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.⁵ Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.⁶ Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.⁷ Здуміли ся ж усі і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всі оце сі, що розмовляють, Галилейцї?⁸ Як же се чуємо кожний власну говірку свого, в якій родились,⁹ Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Месопотамиї, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,¹⁰ і Фригиї, і Памфилиї, й Єгипті і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,¹¹ Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчв Боже?¹² Здумілися ж усї, і в сумніві казали один до одного: Що се має бути?¹³ Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.¹⁴ Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всі жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.¹⁵ Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.¹⁶ А єсть се, що промовив пророк Йоіл:¹⁷ І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тіло ; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;¹⁸ і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.¹⁹ І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.²⁰ Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.²¹ І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.²² Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,²³ Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.²⁴ Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.²⁵ Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.²⁶ Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.²⁷ Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння,²⁸ Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.²⁹ Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.³⁰ Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тілу підійме Христа сидіти на престолі його,³¹ предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тіло не видїло зотлїння.³² Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.³³ Правицею яс Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.³⁴ Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,³⁵ доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.³⁶ Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.³⁷ Почувши ж се, домякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів : Що ж робити нам, мужі брати?³⁸ Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.³⁹ Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.⁴⁰ І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.⁴¹ Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.⁴² Пробували ж у науці апостолській, і в общині, і в ламанню хліба, і в молитвах.⁴³ Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.⁴⁴ І всі віруючі були вкупі, і все було в них спільне;⁴⁵ і продавали маєтки та достатки, і ділили їх на всіх. як кому було треба.⁴⁶ І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радості і простотї серця,⁴⁷ хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.

³⁹ Тимже, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.

² Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує

² його; а духом він говорить тайне.

¹ Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.² Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує

² його; а духом він говорить тайне.³ Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє.⁴ Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує.⁵ Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, ніж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла.⁶ Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?⁷ Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.⁸ Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?⁹ Так само й ви, коли подасте мовою незрозуміле слово, як зрозумієть ся говорене? на вітер бо говорити мете.¹⁰ Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і ні одно з них без голосу.¹¹ Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї.¹² Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатіли ними на збудованне церкві.¹³ Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.¹⁴ Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розумінне ж моє без'овочне.¹⁵ Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм.¹⁶ Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невче-ного, скаже

¹⁶ на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.¹⁷ Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся.¹⁸ Дякую Богу моєму, що я більш усіх вас говорю мовами.¹⁹ Тільки ж у церкві лучче мені пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.²⁰ Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.²¹ В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.²² Тимже язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.²³ Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всі чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте?²⁴ Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усіх суджений.²⁵ І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справді з вами Бог.²⁶ Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкритте має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде.²⁷ Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює.²⁸ Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові.²⁹ Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують.³⁰ Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить.³¹ Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всі утішались.³² І духи пророцькі пророкам корять ся.³³ Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всіх церквах у сьвятих.³⁴ Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.³⁵ Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.³⁶ Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло?³⁷ Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповіді Господні.³⁸ Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє.³⁹ Тимже, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.⁴⁰ Усе нехай поважно та до ладу робить ся.