Bible verses about "tongue" | UkrainianNT

²⁹ Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.

⁸ язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.

¹ Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.² Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тіло.³ Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.⁴ Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.⁵ Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!⁶ язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.⁷ Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;⁸ язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.⁹ Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому.¹⁰ Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.¹¹ Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?¹² Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.¹³ Хто мудрий та розумний міми вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідности і премудрости.¹⁴ Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.¹⁵ Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.¹⁶ Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.¹⁷ А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.¹⁸ Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.

⁶ язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.

⁵ Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!

²⁶ Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.

¹⁰ "Хто-бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;