Bible verses about "hunger" | UkrainianNT

⁶ Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.

⁴ Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.

⁴ а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,⁵ в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,

¹ Тоді повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську.² І постив він сорок днів і сорок ночей, потім забажав їсти.³ І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.⁴ Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.⁵ Тоді диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилі,⁶ І каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю.⁷ Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого,⁸ Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всі царства на сьвітї й славу їх;⁹ і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї.¹⁰ Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.¹¹ Зоставив тоді Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.¹² Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею;¹³ і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернауміу що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима:¹⁴ щоб справдилось слово Ісаії пророка, глаголючого:¹⁵ Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галидея поганська;¹⁶ люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країні й тїнї смертній, зассяло сьвітло.¹⁷ 3 того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне. ¹⁸ І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки.¹⁹ І промовив до них: Ідїть за мною, то зроблю вас ловцями людськими.²⁰ Вони ас зараз, покинувши неводи свої, пійшли слідом за Ним.²¹ І, йдучи звідтіля, побачив инших двох братів, Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, у човні з Зеведеем, батьком їх, як налагоджували неводи свої; і покликав їх.²² Вони ж зараз, покинувши човен і батька свого, пійшли слїдом за Ним.²³ І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи евангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.²⁴ І розійшлась чутка про Него по всїй Сирщинї; й приводжено до Него всїх недужнїх, що болїли всякими болещами та муками, й біснуватих, і місячників, і розслаблених; і сцїляв їх.²⁵ І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану.

¹ Побачивши ж народ, зійшов на гору, і,як сїв, приступили до Него ученики Його;² і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:³ Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.⁴ Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.⁵ Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.⁶ Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.⁷ Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.⁸ Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.⁹ Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся.¹⁰ Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.¹¹ Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.¹² Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.¹³ Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.¹⁴ Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;¹⁵ і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.¹⁶ так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.¹⁷ Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.¹⁸ Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.¹⁹ Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.²⁰ Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.²¹ Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.²² Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний.²³ Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;²⁴ зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій.²⁵ Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.²⁶ Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.²⁷ Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.²⁸ Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.²⁹ Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло.³⁰ І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло.³¹ Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.³² Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.³³ Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої.³⁴ Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий;³⁵ нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;³⁶ нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.³⁷ Слово ж ваще нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.³⁸ Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.³⁹ Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.⁴⁰ І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.⁴¹ І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.⁴² Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.⁴³ Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.⁴⁴ Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;⁴⁵ щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.⁴⁶ Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?⁴⁷ І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?⁴⁸ Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.

¹⁵ Коли ж брат або сестра нагі будугь і жадні щоденної страви,¹⁶ а з вас хто, скаже їм: Ідіть з миром, грійтесь 1 годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла; яка (з того) користь? ¹⁷ Так само й віра, коди дїл не має, мертва сама по собі.

⁸ Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.