Bible verses about "control" | UkrainianNT

⁵² Тоді рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всі бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.⁵³ Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би мені більш дванайцяти легионів ангелів?⁵⁴ Як же тоді справдились би писаня, що так мусить статись ?

¹ І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.² І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:³ (бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;⁴ і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).⁵ Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?⁶ Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.⁷ Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.⁸ Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.⁹ І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.¹⁰ Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.¹¹ Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;¹² і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,¹³ обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.¹⁴ І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:¹⁵ Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.¹⁶ Коли хто має уші слухати, нехай слухає.¹⁷ І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.¹⁸ І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?¹⁹ бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?²⁰ Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.²¹ З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,²² злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:²³ все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.²⁴ І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.²⁵ Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому²⁶ Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.²⁷ Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.²⁸ Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.²⁹ І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.³⁰ І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.³¹ І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.³² І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.³³ І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;³⁴ І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.³⁵ І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.³⁶ І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;³⁷ І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.

¹ Тоді повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську.² І постив він сорок днів і сорок ночей, потім забажав їсти.³ І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.⁴ Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.⁵ Тоді диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилі,⁶ І каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю.⁷ Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого,⁸ Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всі царства на сьвітї й славу їх;⁹ і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї.¹⁰ Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.¹¹ Зоставив тоді Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.¹² Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею;¹³ і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернауміу що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима:¹⁴ щоб справдилось слово Ісаії пророка, глаголючого:¹⁵ Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галидея поганська;¹⁶ люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країні й тїнї смертній, зассяло сьвітло.¹⁷ 3 того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне. ¹⁸ І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки.¹⁹ І промовив до них: Ідїть за мною, то зроблю вас ловцями людськими.²⁰ Вони ас зараз, покинувши неводи свої, пійшли слідом за Ним.²¹ І, йдучи звідтіля, побачив инших двох братів, Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, у човні з Зеведеем, батьком їх, як налагоджували неводи свої; і покликав їх.²² Вони ж зараз, покинувши човен і батька свого, пійшли слїдом за Ним.²³ І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи евангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.²⁴ І розійшлась чутка про Него по всїй Сирщинї; й приводжено до Него всїх недужнїх, що болїли всякими болещами та муками, й біснуватих, і місячників, і розслаблених; і сцїляв їх.²⁵ І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану.

²⁶ Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадав вам усе, що я глаголав вам.

¹⁹ Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.

¹³ Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

⁴ Божий бо слуга він, тобі на добро. Коли ж лихе робиш, бій ся, бо не дармо меч носить; Божий бо слуга він, відомститедь гнїва тому, хто робить лихе.

⁸ Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.