Bible verses about "compromise" | UkrainianNT

²⁴ Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.

³⁴ І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.

⁶ Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.

²⁵ Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.

⁶ Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.

¹ Вірне слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла бажає.² Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,³ не пяницею, не до бійки, йе до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,⁴ своїм домом щоб добре правив, дітей держав у слухняності з усякою повагою;⁵ (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)⁶ не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.⁷ Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.⁸ Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,⁹ мали тайну віри в чистій совісті.¹⁰ І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.¹¹ Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.¹² Диякони що б бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.¹³ Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобував і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.¹⁴ Се ішшу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;¹⁵ коли ж загаюсь, що б ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженне правди.¹⁶ І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

⁵ не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,

¹² Ось терпиливість сьвятих; ось ті, що хоронять заповіді Божі і віру Ісуса.

³³ А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.

⁵ Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть,по-хоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,

⁷ Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.⁸ Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.⁹ Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога; хто пробуває в науці Христовій, сей має і Отця і Сина.¹⁰ Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте того у хату, і не витайте його;¹¹ хто бо його витає, бере участь в дїлах його лихих.

²⁷ Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.

¹⁷ Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.

¹ То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.² І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.³ Глаголю бо благодаттю, даною мені, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, ніж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному уділив міру віри.⁴ Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усі ж члени мають не одно діло,⁵ так многі ми - одно тіло в Христї, по одно му ж, один другому члени.⁶ Маючи ж дарування по даній нам благодаті неоднакі: чи то пророцтво і (то й пророкуймо) по мірі віри;⁷ чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;⁸ чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.⁹ Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.¹⁰ Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;¹¹ у роботі не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;¹² в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,¹³ у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинності охочі.¹⁴ Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.¹⁵ Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.¹⁶ Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.¹⁷ Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.¹⁸ Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.¹⁹ Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.²⁰ Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.²¹ Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.

¹ Немогаючого ж у вірі приймайте не на розбіраннє думок.² Один вірує, (що можна) їсти все, а знемогаючий зїллє (нехай) їсть.³ Хто їсть, нехай тому, хто не їсть, не докоряє, а хто не їсть, нехай того, хто їсть, не осуджує; Бог бо його прийняв.⁴ Ти хто єси, що судиш чужого слугу? своєму панові стоїть він, або падає. Устоїть же, бо здолїе Бог поставити його.⁵ Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день

⁵ Кожен у своїй мислї нехай буде певен.⁶ Хто вважає на день, Господові вважає; і хто не вважає на день, Господеві не вважає. Хто їсть, Господеві їсть, бо дякує Богу; і хто не їсть, Господеві не їсть, та й дякує Богу.⁷ Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.⁸ Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.⁹ На се бо Христос і вмер, і воскрес, і ожив, щоб і над мертвими, й над живими панувати.¹⁰ Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.¹¹ Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.¹² Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.¹³ Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.¹⁴ Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.¹⁵ Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.¹⁶ Нехай же не ганить ся ваше добре.¹⁷ Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.¹⁸ Хто бо в сьому служить Христу, той любий Богові і шануваний між людьми.¹⁹ Тому ж отеє побиваймось.за тим, що для впокою і для збудовання спільного.²⁰ Ради їжи не руйнуй діла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнем.²¹ Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.²² Ти маєш віру? май (її) собі перед Богом. Блажен, хто не осуджує себе в тому, що похваляв.²³ Хто ж сумнить ся, чи їсти, осудить ся, бо (їсть) не по вірі; все ж, що не по вірі, гріх.

²⁶ Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,

¹⁵ Коли любите мене, хороніть заповідї мої.